Провадження: 22-ц/790/4449/14 Справа: № 638/1154/14-ц Категорія: «договірні» Головуючий 1 інстанції: Задорожний М.І. Доповідач: Піддубний Р.М.
18 червня 2014 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді: Піддубного Р.М.,
суддів: Тичкової О.Ю., Малінської С.М.,
при секретарі: Новокщоновій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2014 року по справі за заявою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, -
встановила:
У січні 2013 року Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» (КП «Жилкомсервіс») звернулося до суду із заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1 738 грн. 11 коп.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2014 року у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 відмовлено з підстав, передбачених ч. 6 ст. 100 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник КП «Жилкомсервіс», посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення скарги.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя суду першої інстанції виходив з того, що отримана судом від адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Харківській області інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_1, а тому у прийнятті заяви про видачу судового наказу необхідно відмовити.
Проте погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів справи, у січні 2013 року КП «Жилкомсервіс» звернулося до суду із заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1 738 грн. 11 коп.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (ст. 97 ЦПК).
Частиною 6 ст. 100 ЦПК України встановлено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу
19 лютого 2014 року від адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Харківській області судом першої інстанції було отримано відповідь на запит від 20 січня 2014 року, з якої вбачається, що за відомостями вказаного підрозділу місце проживання ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Оскільки отримана судом від компетентного органу інформація свідчить про те, що місце проживання боржника ОСОБА_1 зареєстроване на території, на яку поширюється юрисдикція Дзержинського районного суду м. Харкова, висновок суду про наявність передбачених ч. 6 ст. 100 ЦПК України підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу є помилковим.
З огляду на викладене апеляційна скарга КП «Жилкомсервіс» підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді - скасуванню, з направленням матеріалів справи до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття наказного провадження .
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жилкомсервіс» задовольнити частково.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2014 року скасувати.
Справу за заявою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території направити до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття наказного провадження.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді