Справа № 1-1049/2011
іменем України
"24" червня 2014 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, холостого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, офіційно не працючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 22 січня 2002 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 09 грудня 2002 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 198 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 18 травня 2005 року за постановою Прилуцького міського суду Чернігівської області від 10 травня 2005 року; 18 жовтня 2005 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 10 січня 2011 року по відбуттю строку покарання,
в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч. 2 КК України, -
Суд визнав доказаним, підсудний ОСОБА_8 , будучи раніше судимим по вищевказаним статтям КК України, в тому числі і за корисливі злочини, звільнившись з місць позбавлення волі 10.01.2011 року по відбуттю строку покарання, маючи незняті та непоганені в установленому законом порядку судимості, повторно вчинив корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, 02.06.2011 року приблизно о 01 год. 20 хв. неповнолітній ОСОБА_9 , справа відносно якого закрита по ч. 1 ст. 296 КК України по строкам давності, разом з підсудним ОСОБА_8 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, знаходились неподалік від паркану будинку АДРЕСА_2 . У той момент, коли неповнолітній ОСОБА_9 відійшов, у підсудного ОСОБА_8 з потерпілим ОСОБА_7 на фоні раптово виниклих неприязних стосунків виник конфлікт, який переріс у бійку. В подальшому неповнолітній ОСОБА_9 , не розібравшись у ситуації, розуміючи, що підсудний ОСОБА_8 потребує допомоги, підбіг до потерпілого ОСОБА_7 та з хуліганських мотивів спричинив декілька ударів рукою та ногами в область тулуба та ніг потерпілому ОСОБА_7 , заподіявши йому фізичного болю та насильства, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого.
В цей момент у підсудного ОСОБА_8 виник умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна, що належить потерпілому ОСОБА_7 . Підсудний ОСОБА_8 , застосовуючи до потерпілого фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, збив з ніг потерпілого ОСОБА_7 , та притис своїм тулубом до землі. Вподальшому, підсудний ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій, з корисливих мотивів, спрямованих на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що діє відкрито, обшукав кишені штанів потерпілого ОСОБА_7 , який в цей час лежав на землі та не міг чинити опір та відкрито викрав грошові кошти в сумі 50 грн. 50 коп., пластикову картку банку “Eximbank” на ім'я потерпілого ОСОБА_7 , яка матеріальної цінності не становить, жетон метрополітену вартістю 2 грн. та ключі від квартири, які матеріальної цінності не становлять і належать потерпілому ОСОБА_7 , спричинивши таким чином останньому матеріальної шкоди на загальну суму 52 грн. 50 коп. В подальшому підсудний ОСОБА_8 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник та розпорядився ним на свій власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та показав, що 01.06.2011 року приблизно о 20 год. 00 хв. він зустрівся з неповнолітнім ОСОБА_9 , з яким вони поїхали на футбольний матч. Познайомившись з дівчиною, яка попросила їх провести додому, вони йшли по парку, де він за свої кошти двічі купував пиво, загальним об'ємом півтора літри, яке він вжив та знаходився в алкогольній ейфорії. Відвівши дівчину додому в Дніпровському районі м. Києва, вони йшли біля автостоянки повз паркана, що біля будинку № 68 по вул. В.Сосюри в м. Києві в сторону заправки. В цей час неповнолітній ОСОБА_9 зупинився по своїм потребам, а він звернув за куток, де побачив потерпілого ОСОБА_7 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. На ґрунті неприязних стосунків, вони розпочали бійку, а через декілька хвилин до них підбіг неповнолітній ОСОБА_9 та наніс потерпілому два удари, після чого він відштовхнув неповнолітнього ОСОБА_9 вказавши йому на те, щоб він не втручався не в свої справи, після чого неповнолітній ОСОБА_9 відійшов, а він продовжував бійку з потерпілим. Поваливши потерпілого на землю обличчям вниз, він викрав із кишень штанів потерпілого ключі, які відразу ж викинув на землю, жетон на метро та грошові кошти в розмірі 50 грн., які поклав до своєї кишені. В цей час на місце події під'їхав патрульний автомобіль, і він, вирішивши втекти, сів до таксі, однак, таксист відмовився в його перевезенні, так як бачив всю ситуацію на власні очі. В подальшому, в приміщенні відділення міліції, куди його привезли, він та неповнолітній ОСОБА_9 надали пояснення.
ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив покази підсудного ОСОБА_8 , показав, що він дійсно скоїв хуліганські дії, наміру на грабіж не мав, не розумів, що підсудний ОСОБА_8 буде грабувати потерпілого.
Разом з тим, вина підсудного ОСОБА_8 підтверджується зібраними по справі доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_7 , в судовому засіданні покази, надані ним на досудовому слідстві підтвердив, а в судовому засіданні показав, що 02.06.2011 року, приблизно о 01 год. 20 хв. він повертався додому в стані алкогольного сп'яніння. Коли він проходив біля бетонного паркану, неподалік від буд. № 68 по вул. Сосюри в м. Києві, на нього напав підсудний ОСОБА_8 , який першим почав безпричинно наносити йому удари по різним частинам тіла. Опір він не чинив, так як був в стані алкогольного сп'яніння та розгублений. Дані дії продовжувалися протягом 5 хв. Додав, що він не пам'ятає, які дії вчиняла інша особа, яка була разом з підсудним ОСОБА_8 , так як він не бачив обличчя неповнолітнього ОСОБА_9 . В ході бійки він був повалений на землю на живіт та з його кишень було викрадено банківську картку «Укрексімбанк», яка матеріальної цінності не представляє, жетон на метро та грошові кошти в сумі 50 грн. Хто обшукував його кишені та як це відбувалося - він не пам'ятає. Після того, як на місце події приїхав патрульний автомобіль, його, підсудного ОСОБА_8 та неповнолітнього ОСОБА_9 забрали до відділення міліції. Додав, що цивільний позов він заявляти наміру немає.
Вина підсудного ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України також підтверджується зібраними протягом досудового слідства по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин від 02.06.2011 року (а.с. 10 т. 1);
- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 02.06.2011 року (а.с. 13-15 т. 1), де зазначено, що з заднього пасажирського сидіння транспортного засобу «Део Ланос», д/н НОМЕР_1 , що знаходився по вул. Празькій, 18 А в м. Києві, було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 51 грн. 25 коп., жетон на метро та банківську картку «Укрексімбанк» на ім'я ОСОБА_7 ; по АДРЕСА_2 було біля паркану була вилучена зв'язка з п'яти ключів, на якій знаходився брелок у виді Ейфелевої вежі та брелок жовтого кольору;
- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_7 та підсудним ОСОБА_8 від 02.06.2011 року (а.с. 51-52 т. 1), згідно якого підсудний ОСОБА_8 підтвердив, що 02.06.2011 року він та неповнолітній ОСОБА_9 побили потерпілого ОСОБА_7 та він забрав у ОСОБА_7 майно;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події та ілюстративною таблицею до нього від 21.07.2011 року (а.с. 99-102 т. 1), відповідно до якого підсудний ОСОБА_8 вказав, що 02.06.2011 року на АДРЕСА_2 він та неповнолітній ОСОБА_9 побили потерпілого ОСОБА_7 , після чого він обшукав кишені та викрав майно ОСОБА_7 .
Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що вина підсудного ОСОБА_8 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України доведена повністю.
Дії підсудного ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_8 суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує, що останній вчинив тяжкий злочин, обставини вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше судимий до позбавлення волі, в тому числі і за корисливі злочини, має незняті та непогашені в установленому порядку судимості, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, в період затримання в кімнаті затриманих Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві зарекомендував себе посередньо.
Пом'якшуючою покарання обставиною відносно підсудного ОСОБА_8 суд визнає щире каяття.
Обтяжуючою покарання обставиною відносно підсудного ОСОБА_8 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_8 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді позбавлення волі.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Речові докази у справі, а саме: грошові кошти в сумі 50 грн. 50 коп., пластикова банківська картка банку «Ексімбанк», жетон метрополітену - підлягають залишенню у власності потерпілого ОСОБА_7 , зв'язка ключів з п'яти металевих ключів та одного магнітного ключа та брилка, що зберігаються в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві - підлягає поверненню власнику ОСОБА_7 .
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
Підсудного ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 років 5 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_8 , до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_8 рахувати з 02.06.2011 року - з моменту затримання.
Речові докази по справі, а саме: грошові кошти в сумі 50 грн. 50 коп., пластикова банківська картка банку «Ексімбанк», жетон метрополітену -залишити у власності потерпілого ОСОБА_7 , зв'язку ключів з п'яти металевих ключів та одного магнітного ключа та брилка, що зберігаються в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві -повернути власнику ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів через Дніпровський районний суд м. Києва з моменту його оголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.