Єдиний унікальний номер № 285/2116/14-к
Провадження № 1-кп/0285/180/14
24 червня 2014 року
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новоград-Волинський, Житомирської області, українки, громадянки України, освіта середня, не одруженої, не працюючої, таку, що не навчається, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за ст. 317 ч.1 КК України, -
встановив :
16 травня 2014 року, близько 12год.30хв., ОСОБА_4 на прохання свого знайомого ОСОБА_5 умисно, безоплатно надала останньому приміщення літньої кухні, яке розташоване на подвір"ї домоволодіння за місцем її проживання, та належить ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , для умисного незаконного вживання ОСОБА_5 наркотичного засобу канабісу (марихуани) шляхом куріння.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання наркотичного засобу канабісу (марихуани) ОСОБА_5
30 травня 2014 р. Новоград-Волинською міжрайонною прокуратурою було погоджено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої прокурор та підозрювана на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов:
- підозрювана ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначених діях;
- керуючись положеннями пп. 1-2 ч.1 ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, а саме те, що злочин, передбачений ч.1 ст. 317 КК України належить до категорії середньої тяжкості, обставин їх вчинення, особу винної, а саме, що вона за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, раніше не судима. При визначенні узгодженої міри покарання сторони також враховують, що обставини, які пом"якшують покарання ОСОБА_4 є її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено. На підставі викладеного сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України у виді 3-х років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України сторони погоджуються звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із застосуванням іспитового строку 2 роки та покласти на останню виконання обов"язків, передбачених пп. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;
- підозрювана Підозрювана ОСОБА_4 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є : а) для прокурора і підозрюваної - обмеження права на оскарження вироку; б) для підозрюваної - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України;
- підозрювана ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов"язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку;
- підозрювана ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Таким чином, зміст угоди про примирення, укладеної 30 травня 2014 р. між прокурором та підозрюваною, відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України та пояснила, що їй цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до неї у разі затвердження угоди судом. При цьому, повідомила про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити їй узгоджене покарання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468- 475 цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, яке відповідно до ч.3 ст.12 КК України віднесене до категорії злочинів середньої тяжкості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.
Суд переконався, що умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч. 1 ст.317 КК України, відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Судом не встановлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості.
На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між сторонами, та призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання.
Керуючись ст.ст.314, 370, 371, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд, -
засудив :
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 травня 2014 року між прокурором та ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 12014060090000533.
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України та призначити їй покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України у виді 3-х років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із застосуванням іспитового строку 2 роки.
Відповідно п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 виконання обов"язківа саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід засудженій не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Речові докази: обрізки пляшок та відрізок офольгованого паперу, на яких виявлено наркотичний засіб екстракт канабісу масою 0,017 грамів та три шприца - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: