Справа № 261/597/14-ц
Провадження № 2/261/594/14
м. Донецьк 24 червня 2014 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Владимирська І.М., при секретарі Шашковій Ю.С., за участю позивача ОСОБА_1., представників відповідачів Крікунової Н.М., Воробцова Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1", Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 01.10. 1984 року по 28.03.2005 року працював на шахті ім. Челюскінців ВП "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» за різними спеціальностями, у тому числі ГРОЗ з повним робочим днем під землею. Тому саме ця професія стала причиною розвитку у позивача професійного захворювання - пневмоконіозу. 01 березня 2006 року ОСОБА_1 вперше пройшов медичний огляд у Міжрайонній МСЕК №2 м. Донецька, згідно з висновком якої йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності 15 % безстроково у зв'язку з професійним захворюванням та третя група інвалідності. Пошкодженням здоров'я внаслідок профзахворювання позивачу завдано тяжкі фізичні та моральні страждання, було змінено його звичний уклад життя, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя та матеріального забезпечення. З наведених підстав ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» 4 500 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, пославшись у їх обґрунтування на обставини, викладені в позові, та пояснив, що через професійне захворювання він має низьку ступень соціальної адаптації, має обмежену працездатність та не може вести активне життя за станом здоров"я. Це спричиняє йому значні моральні страждання. Відповідно до висновку МСЕК йому встановлено третя група інвалідності та 15% втрати професійної працездатності, чим завдано значну моральну шкоду, яка полягає у фізичних та моральних стражданнях. Вимог до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не заявляє, вважає, що саме ДП ДУЕК повинно відповідати за його позовом і просить суд стягнути з відповідача Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь його 4 500 гривень в відшкодування завданої моральної шкоди.
Представник відповідача ДП ДУЕК Крікунова Н.М., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнала, вважає, що ДП ДУЕК є неналежним відповідачем, за даним позовом повинен відповідати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" Воробцов Р.С., який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пославшись на обставини викладені в письмових запереченнях, наданих до суду, вважає, що за позовом повинно відповідати ДП ДУЕК , оскільки на ДП ДУЕК було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання і дане підприємство не виключено з Єдиного державного реєстру.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що з 01.10.1984 року по 28.03.2005року ОСОБА_1 працював на шахті ім. Челюскінців ВП "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія, що підтверджується наданою копією трудової книжки позивача (а.с. 14-17).
Відповідно до висновку лікарсько-експертної комісії Обласної клінічної лікарні профзахворювань від 01 березня 2006 року, ОСОБА_1 було встановлено діагноз - пневмоконіоз, даний діагноз було підтверджено Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 18 січня 2006 р.
Відповідно до довідки МСЕК від 01 березня 2006 р. ОСОБА_1 3 група інвалідності, з втратою професійної працездатності 15 % у зв'язку з професійним захворюванням (а.с. 7).
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 30 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що професійне захворювання позивача заподіює йому моральні страждання, тому що через нього він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Його втрати носять безстроковий характер. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі. Внаслідок професійного захворювання він зіткнувся з труднощами побутового плану, оскільки йому важко обслуговувати себе в побуті. В теперішній час він відчуває негативні наслідки профзахворювання, такі як: фізичний біль. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.
З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає задоволенню.
Оскільки за завдану позивачу шкоду повинні відповідати підприємства, з якими він перебував в трудових правовідносинах, але позивач не заявляє позовних вимог про стягнення з моральної шкоди з Державного підприємства "Шахтоуправління "ПівденноДонбаське №1" і наполягає на стягненні з ДП «ДВЕК», суд у відповідності зі ст.11 ЦПК України діє в межах заявлених позовних вимог. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України, ст. 59 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців», юридична особа припиняється в результаті переданим всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам правонаступникам у результаті злиття, приєднаним, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
У даному випадку ДП «ДВЕК» не припинило своє існування, не вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.
Відповідно до цього ВП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» не може бути правонаступником прав та обов'язків ДП «ДВЕК», тому що дане підприємство існує та не вилучено з Єдиного державного реєстру.
Враховуючи, що ДП «ДВЕК» на час встановлення позивачу стійкої втрати працездатності не вилучено з Єдиного державного реєстру, суд приходить до висновку, що вимоги позивача до ДП «ДВЕК» є обґрунтованими. Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем ДП «ДВЕК».
Суд знаходить неспроможними доводи представника відповідача ДП «ДВЕК» про те, що за даним позовом повинен відповідати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, оскільки заперечення в цій частині не ґрунтуються на законі. Так, за змістом ст.ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЄК. Як вбачається з довідки МСЕК від 01 березня 2006 р. ОСОБА_1 вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності внаслідок професійного захворювання. Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 № 3235-IV дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що заподіяли втрату працездатності", а саме абзац 4 ст. 1 (у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їхніх родин), підпункту «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 і ч. 3ст. 34, на час встановлення ОСОБА_1 стійкої втрати працездатності була призупинена. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 23.02.2007р. №717-V дія норм законодавства, а саме ч.3 ст. 34 вказаного закону - виключено.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, неможливість їх поновлення, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, він знаходиться під наглядом лікарів, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.
З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 4 500грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
Згідно зі ст. 88 ч.2 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, ст.23,1167 ЦК України, ст.ст. 60, 79,81,88, 212-215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1", Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 4 500 (чотири тисячі п*ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн.60 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.М.Владимирська