Унікальний № 261/1775/14-к
Провадження № 1-кп/261/181/14
м. Донецьк
24 червня 2014 р.
Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050870000272 від 05 березня 2014 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Донецька, освіта професійно-технична, не працює, не одруженої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше засудженої:
-28 грудня 2009 року Кіровським районним судом м. Донецька за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;
- 12 травня 2011 року Кіровським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 3 місяців арешту, штраф 850 грн. виконувати самостійно, штраф не сплачено;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
Суд визнав доведеним, що, 21 лютого 2014 року у період часу з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. обвинувачена ОСОБА_4 , яка була раніш засудженою за вчинення крадіжки, з метою викрадення чужого майна, з корисних мотивів, знаходячись у якості гостя у квартирі АДРЕСА_3 , діючи умисно, скориставшись відсутністю господаря, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрала грошові кошти у сумі 90 грн., мобільний телефон марки «Nokia» моделі « 2100» вартістю 86 грн. 47 коп., зарядний пристрій марки «AVALANCHE» вартістю 52 грн. 80 коп., що знаходилось в кухні, які належали потерпілому ОСОБА_5 , заподіявши останньому матеріальну шкоду у розмірі 229 грн. 27 коп., розпорядившись викраденим на власний розсуд, вчинивши крадіжку.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні крадіжки визнала повністю та пояснила, що 21 лютого 2014 року знаходячись в гостях у свого знайомого ОСОБА_5 , скориставшись тим, що останній залишивши будинок, пішов за водою, вкрала у нього гроші в розмірі 90 грн., мобільний телефон «Nokia» та зарядний пристрій, розпорядившись викраденим на свій розсуд. З вартістю телефону та зарядного пристрою згодна. У вчиненому щиро кається. З розміром процесуальних витрат згодна.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що вона не має заперечень щодо повноти пред'явленого їй обвинувачення, а тому вважає недоцільним дослідження доказів, стосовно фактичних обставин справи, які вона не оспорює. Розуміє, що в такому випадку вона буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
В межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за згодою учасників судового провадження, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.
Визнавши показання обвинуваченої ОСОБА_4 допустимим доказом у справі, приймаючи до уваги, що остання не піддає сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, суд приходить до висновку про доведеність її вини у вчиненні таємного викрадення майна (крадіжка), скоєного повторно.
Таким чином, суд приходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею злочину, а саме те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченої, пом'якшуючі обставини, не знаходячи обставин, що обтяжують покарання.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченої, суд враховує, що вона раніше неодноразово судима за вчинення злочину проти власності, характеризується безпосередньо на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що виявилося у дачі правдивих та послідовних показань.
Аналізуючи викладене,враховуючи думку потерпілого, який не наполягав на строгій мірі покарання, суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченої шляхом короткострокового тримання в умовах ізоляції, що є підставою для призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді арешту.
Враховуючи, що вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 12 травня 2011 року, ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді трьох місяців арешту (повністю відбуте) та штрафу у розмірі 850 грн., який до постановлення вироку не сплачено, остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно призначити відповідно до ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання покарання за попереднім вироком до покарання, що призначається. При цьому покарання у виді штрафу необхідно виконувати самостійно.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 118, 122, 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи у розмірі 195 грн. 56 коп.
Суд вважає можливим, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання залишити незмінним, до набранням вироком законної сили, після чого змінити на тримання в умовах ізоляції в арештному домі Донецького слідчого ізолятору УДПтС України в Донецькій області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 366-368,370,371, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,і призначити їй покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.
На підставі ч.1 ст.71, ч. 3 ст.72 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 12 травня 2011 року, та остаточно ОСОБА_4 призначити покарання за сукупністю вироків у виді 6(шесті) місяців арешту та штрафу у розмірі 850грн. (вісімсот п'ятдесят гривень), які виконувати самостійно.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України призначене вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 12 травня 2011 року покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.( вісімсот п'ятдесят гривень) виконувати самостійно.
Строк відбування покарання у виді арешту ОСОБА_4 обчислювати з часу фактичного затримання у порядку виконання даного вироку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання залишити незмінним, до набранням вироком законної сили, після чого змінити на тримання в умовах ізоляції в арештному домі Донецького слідчого ізолятору УДПтС України в Донецькій області
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Nokia» моделі « 2100» зарядний пристрій марки «AVALANCHE» залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 195 грн. 56 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1