м. Чернівці «26» червня 2014року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 кримінальне провадження № 12013270050001188 від 25 грудня 2013 року за апеляційною скаргою заступника прокурора прокуратури Чернівецької області ОСОБА_8 на вирок Новодністровського міського суду Чернівецької області від 10 квітня 2014 року, -
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ожеве Сокирянського району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , з повною професійно-технічною освітою, громадянина України, одруженого, на утриманні якого
Провадження №11-кп/794/225/14 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_9
Категорія ч.2 ст. 286 КК України Суддя - доповідач: ОСОБА_1
неповнолітня та малолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на 3 (три) роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_7 строк перебування його під вартою з 25.12.2013 року по 27.12.2013 року.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної силу залишено попередню - домашній арешт.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1760 гривень, пов'язані із залученням експертів.
Вирішено питання речових доказів по справі.
Згідно вироку районного суду, 25 грудня 2013 року приблизно о 02 годині 10 хвилин, ОСОБА_7 , керуючи в порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України в стані алкогольного сп'яніння автомобілем «BMW-520» д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись на перевищеній швидкості більше 60 км/год., в межах населеного пункту по автодорозі сполучення «Вербовець-Наддністрянськ-Білоусівка», в порушення п. п. 1.5, 2.3 б) 12.1,12.2, 12.4 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху в темну пору доби, не врахував дорожньої обстановки та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , в результаті чого, останній отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди.
На вказаний вирок суду заступник прокурора прокуратури Чернівецької області ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Новодністровського міського суду від 10.04.2014 року, оскільки вважає, що судом при його винесенні, не було надано належної оцінки обставинам, що кримінальне правопорушення ОСОБА_7 було вчинено в стані алкогольного сп'яніння і внаслідок неправомірних дій загинула людина. У зв'язку з цим вважає, що судом безпідставно була застосована ст. 75 КК України. Тому також просив дослідити обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують та пом'якшують покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію і просив скасувати вирок Новодністровського міського суду Чернівецької області, у зв'язку з неправильним застосуванням ст. 75 КК України, підсудного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які просили вирок районного суду як законний і обґрунтований залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція заступника прокурора
прокуратури Чернівецької області ОСОБА_8 задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Тому колегія суддів не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин і не наводить доводи на підтвердження висновків, які не оспорено в апеляційній скарзі.
Що стосується міри покарання, то вона обрана щодо ОСОБА_7 у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, доводи апеляції прокурора про призначення ОСОБА_7 судом покарання з порушенням вимог ст. 75 КК України є необґрунтованими.
Так, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_7 , районний суд врахував обставини, які в їх сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, а саме, що підсудний повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся у вчиненому, має на утриманні неповнолітню та малолітню дитину, притягується до кримінальної відповідальності вперше, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, добровільно відшкодував заподіяну ним шкоду в повному обсязі.
Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 скоїв злочин тяжкий з необережності, що спричинив тяжкі наслідки, у стані алкогольного сп'яніння, однак у його крові було виявлено етилового спирту 1-0,29 о/оо, у крові 2- 0,35 о/оо, а у пішохода ОСОБА_10 - 3,40 о/оо.
Крім того, згідно розписки, поданої потерпілою ОСОБА_11 від 13.01.2014 року (т.3, а.с. 58) вбачається, що остання отримала від ОСОБА_7 кошти в рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди і будь-яких претензій вказаного характеру у неї до ОСОБА_7 немає.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин справи, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення,
кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Враховуючи вищевказані обставини, суд першої інстанції на думку колегії суддів правильно призначив ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_12 кримінального правопорушення і, беручи до уваги дані про його особу, обґрунтовано на підставі ст. 75 КК України звільнив останнього від відбування покарання з максимальним іспитовим строком, так як таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
З врахуванням вищенаведеного, керуючись ст.ст. 50 та 65 КК України, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування вироку в частині застосування до ОСОБА_12 ст. 75 КК України немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора прокуратури Чернівецької області ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Новодністровського міського суду Чернівецької області від 10 квітня 2014 року щодо ОСОБА_7 , засудженого за ст. 286 ч.2 КК України - без змін.
Ухвалу суду може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія вірна: суддя