пр. № 2/759/3662/14
ун. № 759/8677/14-ц
28 травня 2014 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Борденюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «СК «Провітна», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення суми страхового відшкодування,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «СК «Провітна», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення суми страхового відшкодування.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до Святошинського районного суду міста Києва, посилаючись на положення ч. 5 статті 110 ЦПК України, згідно якої позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися за місцем проживання або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Разом з тим, посилання позивача на те, що спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки останній просить вирішити спір саме на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування».
Так, слід зазначити, що згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
При цьому, згідно зі ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. У ст. 4 цього Закону зазначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).
Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.
Таким чином, аналіз наведених норм свідчить, що відносини, які виникають з майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування. Відтак, Закон України «Про захист прав споживачів» може застосовуватися лише, коли позивач прямо вказує на порушення норм, гарантованих цим Законом.
Разом з тим, згідно з вимогами ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
При цьому, звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. І. Дубного 18, що територіально не відноситься до Святошинського району м. Києва.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України суддя повертає позовну заяву позивачу у випадках коли справа не підсудна цьому суду.
З огляду на викладене, суддя прийшов до висновку, що даний позов не підсудний Святошинському районному суду міста Києва та підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду, а саме за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 109, 110, 121, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «СК «Провітна», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення суми страхового відшкодування повернути позивачу для подання до належного суду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: