16.06.2014 Справа № 363/3193/13-ц
16 червня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Підкурганного В.В.
при секретарі Подшибякіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,
у серпні 2013 року позивачка звернулася до суду із позовом у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальні збитки у розмірі 14 500 грн. 87 коп. та покласти на відповідача судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 31 липня 2012 року між нею ОСОБА_2 було укладено договір № 83 на виготовлення меблів. Згідно даного договору остання зобов'язувалася спроектувати, виготовити та встановити в її квартирі кухонні меблі «Ельба» на загальну суму 20 800 грн., а вона в свою чергу зобов'язувалася прийняти їх та оплатити.
На виконання умов договору 31 липня 2012 року ОСОБА_1 сплатила відповідачу 14 500 грн., тобто 70 % від суми договору, а відповідачка зобов'язувалася виготовити та поставити меблі впродовж 35 робочих днів, тобто до 26 серпня 2012 року.
Однак, умови договору ОСОБА_2 не виконала, сплачений позивачем завдаток не повернула і виконувати свої зобов'язання відмовляється.
У судовому засіданні позивачка та її представник уточнили позовні вимоги та просили стягнути з відповідача матеріальні збитки у розмірі 14 500 грн., моральні збитки у розмірі 3 000 грн., три відсотки річних у сумі 650 грн. 71 коп., послуги адвоката у розмірі 4 000 грн. та судові витрати понесені позивачем при подачі позову до суду.
Відповідач у судове засідання не прибула. Про місце, день та час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заперечення (пояснення) щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходили.
Відповідно до частини 4 статті 169 ЦПК України, у разі повторної неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до статті 224 ЦПК України, зокрема, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло зави про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.
Так, судом встановлено, що 31 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір № 83, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язувалася спроектувати, виготовити та встановити замовнику меблі згідно замовлення, а ОСОБА_1 зобов'язувалася прийняти та оплатити меблі.
Згідно пункту 3 даного договору ОСОБА_2 зобов'язувалася встановити меблі на протязі 35 робочих днів з моменту оплати. Дата виконання замовлення - 26 серпня 2012 року.
Відповідно до пунктів 3.2.1., 3.2.2 ОСОБА_1 зобов'язувалася оплатити 70 % від суми договору з моменту укладення договору. Решту 30 % від суми остання сплачує до моменту встановлення меблів (а.с. 6-7).
Згідно додатку від 31 липня 2012 року № 1 загальна вартість замовлення становить 20 800 грн. (а.с. 7 зворот).
31 липня 2012 року ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 завдаток у розмірі 14 500 грн. (а.с. 8).
З розписки від 27.11.2012 року вбачається, ОСОБА_2 зобов'язувалася встановити фасади «Портал» на протязі 10 днів. У випадку невиконання остання зобов'язувалася повернути суму завдатку в повному обсязі (а.с. 8 зворот).
Відповідно до листа Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві від 2 квітня 2013 року, на звернення ОСОБА_1 «Про захист прав споживачів», в ході перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 умов договору в частині термінів виконання замовлення (а.с. 12).
З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.
Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 629 ЦК України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 статті 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 умови договору не виконала, сума грошового забезпечення виконання зобов'язання у розмірі 14 500 грн., підлягає поверненню позивачці шляхом її стягнення із громадянки ОСОБА_2, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки 3 % річних від суми боргу, що станом на 1 березня 2014 року складає 546 днів та становить 650 грн. 71 коп.
Що стосується стягнення моральної шкоди, то відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У статті 23 ЦК України йдеться про те, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, в супереч вимог статті 60 ЦПК України, позивачем суду не надано належних доказів, що підтверджують перенесення нею душевних страждань, їх тривалість, наявність порушення нормальних життєвих зв'язків у результаті неправомірних дій відповідача.
Тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката судом зазначається наступне.
Відповідно до статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:
2) витрати на правову допомогу;
3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;
4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;
6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Відповідно до договору про надання адвокатських послуг від 2 серпня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3 зобов'язувався надати ОСОБА_1 консультаційні та юридичні послуги щодо захисту її прав з питання стягнення з ОСОБА_2 боргу згідно договору від 31 липня 2012 року № 83.
Згідно квитанцій від 2 серпня 2013 року за № КІY0000U0Y та КІY0000U10 ОСОБА_1 перерахувала кошти в сумі 4 000 грн. на рахунок ОСОБА_3
Відповідно до статті 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 21 грудня 2011 року - розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами
Розмір мінімальної заробітної плати на 2014 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та становить 1 218 грн.
Представник позивачки ОСОБА_3, приймав участь в судових засіданнях загальною тривалістю 30 хв., що підтверджується журналами судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, граничний розмір витрат на правову допомогу, який підлягає стягненню з відповідача складає 3 043 грн. 60 коп. та складається з:
- участь в судових засіданнях 30 хв. - 243 грн. 60 коп. ( 1218/100х40 = 487, 20), тобто 1 година участі адвоката в судовому засіданні становить 487 грн. 20 коп., а 30 хв. складає 243 грн. 60 коп. (487,20/60 х30 = 243, 60);
- написання заяви та подача її до суду - 800 грн.;
- написання апеляційної скарги на ухвалу Вишгородського районного суду від 16 серпня 2013 року - 1000 грн.;
- написання заяви про уточнення позовних вимог - 1000 грн.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Згідно частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача по справі на користь позивача підлягає до стягнення сума витрат понесених позивачем по сплаті судового збору, у розмірі 255 грн.
Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 14 500 грн., три відсотки річних у розмірі 650 грн. 71 коп., втрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 043 грн. 60 коп. та понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 255 грн., а всього стягнути 18 449 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 31 коп.
Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Заочне рішення може бути переглянуте Вишгородським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя