16.06.14р. Справа № 904/2111/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"
до Комунального підприємства "МАРГАНЕЦЬТЕПЛОМЕРЕЖА"
про стягнення 1 651 789,64 грн. боргу за договором поставки природного газу
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивача - Єфременко О.О., за довіреністю №14-88 від 18.04.14р.
відповідача - Чермошенцев А.В., за довіреністю №17 від 15.01.14р.
Позивач просить стягнути з Відповідача 1 651 789,64 грн. боргу за договором поставки природного газу, з яких: 1 434 699,03 грн. - основного боргу, 207 691,99 грн. - 3 % річних та 9 398,62 грн. - збитків від інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.
Відповідач позов заперечує посилаючись на те, що відповідно до підпункту 2 п.11 Договору про організацію взаєморозрахунків № 25/30 від 08.02.14р., сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору. Подання позову ПАТ "НАК Нафтобаз України" про стягнення заборгованості за природний газ за договором від 16.10.12р. № 44/12, відповідно, вважає порушенням умов Договору про організацію розрахунків. Платіжним дорученням № 4 від 01.04.14р. Відповідач, на виконання умов Договору про організацію взаєморозрахунків, перерахував Позивачеві 1 434 699,03 грн., що є фактичним виконанням Договору про організацію взаєморозрахунків. Відповідно до п. 16 Договору про організацію взаєморозрахунків, сторони домовились, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору. З урахуванням викладеного, Відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Розгляд справи відкладався.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
16.10.12р. ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - постачальник, первісний кредитор) з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Компанія, Новий кредитор) укладено договір №Д4/12 про відступлення права вимоги (далі - договір про відступлення), за яким Первісний кредитор передає Новому кредиторові право вимоги до Комунального підприємства "Марганець тепломережа" (далі - КП "Марганець тепломережа", Покупець) за договором від 27.09.11р. № 082086-11Н (далі - первісний договір) у сумі 6 339 721,19 грн., а також всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків.
З метою дотримання вимог ст. 516 ЦК України, ПАТ "Дніпропетровськгаз" листом від 25.10.12р. № 3271.1 повідомило КП "Марганець тепломережа" про відступлення на користь НАК "Нафтогаз України" права вимоги за договором від 27.09.11р. № 082086-11Н.
Відповідно до розділу 1 Первісного договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві природний газ, надалі - газ, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити природний газ на умовах цього договору.
На виконання умов Первісного договору, Постачальник передав Покупцеві газ загальною вартістю 10 089 207,08 грн., що підтверджується актами прийому-передачі від 30.11.11р., від 31.12.11р., від 31.01.12р., від 29.02.12р., від 31.03.12р., від 30.04.12р., та актом звірки розрахунків від 30.09.12р., підписаним Постачальником з Покупцем.
Пунктом 4.1. Первісного договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа, наступного за місяцем поставки газу.
Однак, Покупець порушив умови Первісного договору, та невчасно і не в повному обсязі проводив розрахунки з Постачальником, заборгувавши останньому 1 434 699,03 грн., право вимоги яких відступлено на користь Позивача за договором про відступлення.
Наявність заборгованості за Первісним договором фактично підтверджується актом звірки розрахунків від 30.09.12р. підписаним Постачальником з Покупцем, а також Довідками взаєморозрахунків ПАТ "Дніпропетровськгаз" з КП "Марганець тепломережа", складеними Первісним кредитором, наявність боргу на момент укладання договору про відступлення не заперечується й Відповідачем.
З посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на основний борг (1 434 699,03 грн.), Позивач нарахував 3% річних - 207 691,99 грн. та інфляційні втрати - 9 398,62 грн.
Наведене стало причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)…
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.
Так, дійсно 08.02.14р. сторонами укладено договір № 25/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"), за п. 1 якого предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29..01.2014р. № 30.
Згідно з п. 8 вказаного договору, сторона п'ята (Відповідач) перераховує на рахунок сторони останньої (Позивач) кошти у сумі 1 434 699,03 грн., у тому числі податок на додану вартість 239 116,50 грн., для погашення заборгованості за природний газ за 2012 рік згідно з договором від 16.10.12р. № 44/12.
Відповідно до підпункту 2 п. 11 даного договору, з метою виконання договору сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.
Пунктом 14 сторони обумовили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Платіжним дорученням № 4 від 01.04.14р. Відповідач сплатив Позивачеві 1 434 699,03 грн., що є фактичним виконанням Договору про організацію взаєморозрахунків.
Оскільки сума основного боргу в розмірі 1 434 699,03 грн. сплачена Відповідачем 01.04.14р. після звернення Позивачем з позовом до суду (позовна заява здана на пошту 26.03.14р., про що свідчить календарний штемпель на конверті), провадження в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми в частині нарахованих Позивачем збитків від інфляції та 3 % річних.
Перевіривши розрахунок Позивача в частині нарахованих збитків від інфляції та 3% річних, господарський суд вважає, що стягненню з Відповідача підлягають збитки від інфляції - 6 128,04 грн., 3 % річних - 203 093,42 грн., нараховані за період з 11.12.11р. по 08.02.14р. (дата укладання сторонами договору №25/30 про організацію взаєморозрахунків).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що провадження у частині вимог про стягнення з Відповідача 1 434 699,03 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України; позов підлягає частковому задоволенню у частині стягнення збитків від інфляції - 6 128,04 грн. та 3 % річних - 203 093,42 грн., решта вимог задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "МАРГАНЕЦЬТЕПЛОМЕРЕЖА", 53400, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Лесі Українки, 4-А (код 02128112) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 (код 20077720) збитки від інфляції - 6 128,04 грн., 3 % річних - 203 093,42 грн., судовий збір - 4 184,43 грн.
Провадження у частині вимог про стягнення з Відповідача 1 434 699,03 грн. - припинити.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексу.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписано____________