Справа № 390/902/14-ц
Провадження № 2/390/349/14
"18" червня 2014 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Квітки О.О.,
при секретарі - Шматковій А.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
представника третьої особи - Андрусевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Кіровоградської міської ради і орган опіки та піклування, в особі Кіровоградської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування, в особі Кіровоградської районної державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні,
встановив:
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо його доньки ОСОБА_5, оскільки останній не відвідує свою доньку, не цікавиться її вихованням, розвитком, станом здоров'я, аліменти не виплачує, не виконує свої батьківські обов'язки по вихованню дитини.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 28.04.2014 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просив зобов'язати останню усунути перешкоди у спілкуванні з його донькою ОСОБА_5 та перешкоди в участі у її вихованні, надавши йому можливість спілкуватись з донькою у будні дні в період часу з 14 по 16 години за межами її місця проживання з періодичністю один раз на тиждень на його вибір, у вихідні дні (суботу, неділю, державні та релігійні свята, що визначаються законом як неробочі дні) брати доньку до себе за місцем його мешкання до виповнення їй трирічного віку на три години ( з 9 до 17 години) з періодичністю не менше чотирьох разів на місяць, а після виповнення доньці трирічного віку з 9 до 19 години у такі ж дні з такою ж періодичністю, а після виповнення доньці семирічного віку з 9 години суботи до 18 години неділі двічі на місяць, а у державні та релігійні свята, що визначаються законом як неробочі дня з 14 до 18 години та проводити час із донькою поза місцем її проживання у її день народження 11 липня з 14 до 18 години. В обґрунтування свого позову зазначив, що він перебував у шлюбі із ОСОБА_1 з 06.11.2011 до 10.07.2013. З ОСОБА_1 має спільну доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.. З початку вересня 2013 року ОСОБА_1 почала перешкоджати йому у спілкуванні та вихованні їхньої спільної дитини, не впускала його у будинок, де проживала із донькою, ігнорувала його прохання вийти до нього, погрожувала звернутися до суду із позовом про позбавлення батьківських прав. У зв'язку із цим вимушений звернутися до суду із позовом про усунення перешкод у спілкуванні із дитиною та у її вихованні.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом Завгородня В.В. позов просила задовольнити з мотивів, наведених у заяві.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 просила суд задовольнити позов з вищевказаних підстав. Також пояснила суду, що перебувала із ОСОБА_3. в шлюбі із листопада 2011 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася донька ОСОБА_5. В липні 2013 року вона розірвала шлюб із ОСОБА_3., оскільки останній із березня 2013 року почав ухилятися від виконання своїх батьківських обов'язків. ОСОБА_3 не цікавився здоров'ям дитини, не надавав ніякої матеріальної допомоги, хоча донька хворіла і потребувала постійного піклування. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда вирішено стягнути із ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання ОСОБА_5., а також на її утримання. Відповідач не сплачує аліменти ні на її утримання, ні на утримання їхньої доньки. Донька ОСОБА_5 перебувала на обліку лікаря з діагнозом - дисплазія тазостегнових суглобів, хворіла на гострі распіраторні захворювання, потребувала лікування та коштів на ліки, але відповідач не переймався станом своєї дитини. Крім того, вважає, що із-за непристойного способу життя ОСОБА_3 може ставити під загрозу здоров'я доньки, а тому заперечує проти задоволення зустрічного позову.
В судовому засіданні відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 пояснив, що дійсно проживав в шлюбі із ОСОБА_1. В липні 2012 року у них народилася спільна донька ОСОБА_5. З вересня 2008 року він перебуває на службі в органах внутрішніх справ. В рік народження доньки він вимушений був від'їжджати на навчання для підвищення свого професійного рівня до м. Одеси, а також в м. Київ, де він навчався у академії внутрішніх справ. У зв'язку з тривалою відсутністю вдома у нього почалися конфлікти із дружиною, які призвели до розриву відносин в квітні 2013 року. Після прийняття судом рішення про стягнення з нього аліментів він вважав, що оскільки має офіційне місце роботи, то аліменти будуть відраховуватися із його заробітної плати. Але виконавчий лист невчасно надійшов до бухгалтерії. Крім того, він перебував у службовому відрядженні в м. Києві з 24.11.2013 по 15.01.2014 та з 19.01.2014 по 22.02.2014, а тому не мав фізичної змоги сплачувати перераховувати кошти на дитину. Про свою дитину він намагався дбати, а саме приїздив до місця проживання своєї дружини, де намагався поспілкуватися з нею та надати продукти харчування. ОСОБА_1 уникала зустрічі з ним та не давала йому побачитися із донькою ОСОБА_5. Зараз він проживає разом із матір'ю в АДРЕСА_1
Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради просила слухати справу без її представника.
Представник органу опіки та піклування, в особі Кіровоградської районної державної адміністрації, Андрусевич А.В. заперечувала проти первісного позову, оскільки не вважали, що є підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3. Зустрічний позов просила вирішити на розсуд суду.
Відповідно до ст.ст. 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень, за допомогою належних та допустимих доказів.
Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
Вирішуючи питання про доведеність зазначених обставин, суд звертає увагу на таке.
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона є матір'ю ОСОБА_3. Останній був одружений із ОСОБА_1. Через деякий час вони розірвали шлюб. ОСОБА_3 намагався матеріально допомогти ОСОБА_1. у вихованні доньки, проте остання відмовлялася.
Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що є батьком позивача ОСОБА_1. У звязку із невиконанням ОСОБА_3. своїх батьківських обов'язків, йому доводилося неодноразово приїздити до м. Кіровограду, щоб завезти дитину до лікарні. Матеріальну допомогу своїй дитині ОСОБА_5 ОСОБА_3 не надавав.
Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що ОСОБА_3 знає з дитинства, товаришує з останнім. ОСОБА_3 повідомляв йому, що в нього є донька, з якою йому не дозволяє бачитися його колишня дружина. Йому відомо, що ОСОБА_3 купував для дитини іграшковий автомобіль.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він одружений на сестрі ОСОБА_1. Йому відомо, що ОСОБА_1 розірвала шлюб із ОСОБА_3. в 2013 році. Після цього він допомагав ОСОБА_1., оскільки її донька ОСОБА_5 часто хворіла. ОСОБА_3 почав надавати дорогу своїй дружині нещодавно.
Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона є матір'ю позивача ОСОБА_1, а відповідач ОСОБА_3 є її колишнім зятем. Після народження внучки ОСОБА_5 її вихованням займалася тільки ОСОБА_1. ОСОБА_3 не дбав про свою дитину, взагалі відносився до останньої байдуже.
Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як своїх сусідів. Останні проживали по сусідству із 2011 року. З березня 2013 року ОСОБА_3 не проживав разом із своєю дружиною. Після цього він всього кілька разів з'являвся біля свого будинку, місяць тому привозив продукти харчування для дитини.
Згідно із довідкою, виданою квартальним комітетом № 16 Кіровського району м. Кіровограда, від 25.03.2014 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2, разом із донькою ОСОБА_5. Батько участі у вихованні дитини не приймає (а.с.5).
Батьками ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.9). 10 липня 2013 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище «ОСОБА_1» (а.с.10).
З ОСОБА_3 13.09.2013 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, а також на утримання ОСОБА_5 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів) (а.с. 11-12).
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам за період з 01.09.2013 по 01.03.2014 заборгованість ОСОБА_3 по аліментам станом 01.03.2014 складає 9 553,21 грн. (а.с.13). Станом на 28.04.2014 заборгованість по аліментам складає 9 223,80 грн. (а.с.61-62).
В довідці Кіровоградського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області № 32/4219 від 03.06.2014 зазначено, що ОСОБА_3 дійсно сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 утримання доньки ОСОБА_5, щомісячно сплачує заборгованість по 100 грн. по кожному виконавчому листу на утримання доньки та дружини, погашаючи заборгованість (а.с.79).
ОСОБА_1 працює в СТОВ «Кіровоградське» бухгалтером з 26.08.2010 по теперішній час (а.с.14). У витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 (а.с.15-16).
Згідно із довідкою КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Кіровограда» № 387 від 04.04.2014 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., перебуває під наглядом лікаря-педіатра АЗПСМ № 4 КЗ «ЦПМСД №2». В 2013 році перебувала на «Д» обліку з діагнозом: дисплазія тазостегнових суглобів. Хворіла гострими респіраторними захворюваннями. Лікувалась в ОДЛ з діагнозом: ГРВІ, рінофарингіт, атопічний дерматит з 12.03.2013 по 18.03.2013. Стаціонарне лікування в центральній міській лікарні (20.08 по 28.08.2013), діагноз: ротовірусна інфекція, ацетонемічний синдром. В супроводі матері дитина регулярно відвідувала АЗПСМ № 4 з приводу профоглядів та щеплень. Оглянута педіатром 11.03.2014, діагноз: атопічний дерматит, період неповної ремісії. Дитина потребує дієтичного харчування та протирецидивного лікування (а.с.19). Відповідно до епікризів ОСОБА_5 встановлені наступні діагнози: ротовірусна інфекція, ацетонемічний синдром, атопичний дерматит, дисплазія тазобедреного сустава, гострий гастроентероколит, гострий середній правосторонній гнійний отит (а.с. 20-24).
Відповідно до витягів з наказів директора Одеського училища професійної підготовки працівників міліції ГУ МВС України в Одеській області № 25 о/с від 05.03.2013 та № 74 о/с від 12.07.2013 рядовий міліції ОСОБА_3 зарахований курсантом на курси початкової підготовки 04.03.2013 та відрахований 12.07.2013 (а.с.59-60).
У довідці спеціальної роти міліції при УМВС України в Кіровоградській області № 67/49 від 18.04.2014 зазначено, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді міліціонера РМОП «Беркут» при УМВС України в Кіровоградській області, знаходився у службовому відрядженні в м. Києві з 24.11.2013 по 15.01.2014 та з 19.01.2014 по 22.02.2014 (а.с.63).
Згідно з довідкою Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області № 32/3251 від 28.04.2014 ОСОБА_3 з 23 вересня 2008 року перебуває на службі в органах внутрішніх справ України, з 5 березня 2014 року до теперішнього часу перебуває на посаді міліціонера - водія обслуговуючого персоналу і охорони Кіровоградського РВ УМВС України в області (а.с.64). В довідці ДУ «Сектор медичного забезпечення УМВС України в Кіровоградській області» від 11.04.2014 зазначено, що за даними проф. огляду від 13.03.2014 захворювань у ОСОБА_3 не виявлено (а.с.81).
Відповідно до службової характеристики, виданої Кіровоградським РВ УМВС України в Кіровоградській області, та характеристики, виданої Миколаївською сільською радою Кіровоградського району, ОСОБА_3 характеризується позитивно (а.с.65).
У своєму висновку орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 2905/490524 від 06.05.2014 зазначив, що вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. (а.с.69-70).
Згідно із ст. 9 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини» держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
В судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася спільна донька ОСОБА_5. Після того, як ОСОБА_1. та ОСОБА_3 припинили спільне проживання в квітні 2013 року дитина проживає із ОСОБА_1. Позивачем за первісним позовом не надано достатньо доказів, які підтверджували її позицію про те, що ОСОБА_3 ухилявся від виконання своїх обов'язків з виховання дитини. В той же час на підтвердження своєї позиції відповідач ОСОБА_3 надав докази перебування на навчанні та проходження служби в інших населених пунктах. На підставі вищевикладеного, виходячи із інтересів дитини, з метою забезпечення її всебічного, повноцінного розвитку та виховання обома батьками, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.
Відмовляючи в зустрічному позові, суд виходить з наступного. В судовому засіданні не встановлено факти чинення перешкод матір'ю дитини ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 Крім того, останній не довів своєю поведінкою до подання позовної заяви свою зацікавленість брати активну участь у вихованні дитини та постійно спілкуватися із дитиною.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як позивачу за первісним позовом, так і позивачу за зустрічним позовом, то згідно із ст. 88 ЦПК України відмовляє і у стягненні судових витрат із відповідачів.
На підставі ст.ст. 159, 164, 165, 180, 243, 244 СК України, ст. 9 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини», ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212 -215 ЦПК України , суд
вирішив:
В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Кіровоградської міської ради і орган опіки та піклування, в особі Кіровоградської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування, в особі Кіровоградської районної державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області О.О. Квітка