іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1.,
суддів:при секретаріОСОБА_2., ОСОБА_3.,ОСОБА_4.,
за участю прокурора ОСОБА_5.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 10 червня 2014 року кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, раніше судимої 29.01.2009 року Залізничним районним судом
м. Сімферополя АР Крим за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненої з місць позбавлення волі 25.02.2011 року на підставі ст. 81 КК України умовно - достроково на 1 рік і 17 днів,
встановила:
У касаційній скарзі та доповненнях до неї прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 та призначення нового розгляду справи у суді першої інстанції.
Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від
28 серпня 2013 року ОСОБА_6 виправдано за недоведеністю вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 7 листопада 2013 року вказаний вирок залишено без зміни.
Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалась у тому, що вона, будучи раніше засудженою за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України, 7 червня 2011 року близько 16 год., знаходячись у невстановленому місці, у невстановленої слідством особи, з метою особистого вживання придбала наркотичний засіб - концентрат макової соломи (опій екстракційний) у кількості 1,2 г (у перерахунку на суху речовину), а також придбала прекурсор - ангідрид оцтової кислоти з метою виготовлення наркотичних засобів у кількості 0,03 г. Після чого, зберігаючи цей наркотичний засіб і прекурсор при собі, на таксі поїхала до місця свого проживання у м. Сімферополь, але того ж дня, приблизно о 19 год. 40 хв., на Євпаторійському шосе в районі с. Богданівка була затримана співробітниками міліції, а потім доставлена до Київського РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, де у встановленому законом порядку, у присутності понятих при огляді її сумки були виявлені і вилучені придбаний нею вищевказаний наркотичний засіб і прекурсор.
Прокурор, обґрунтовуючи прохання про скасування судових рішень, вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Посилається на те, що суд, в порушення п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України, не зазначив у вироку мотивів, з яких відкидає докази обвинувачення, не врахував покази свідків ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14
Крім того, вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. 419 КПК України, оскільки суд в ухвалі не спростував доводів, наведених у апеляційній скарзі прокурора.
У письмових запереченнях захисник ОСОБА_15 просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_6 без зміни.
Заслухавши доповідь судді; пояснення прокурора про часткове підтримання касаційної скарги, скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку, відповідно до статей 433, 438 КПК України, не підлягають.
Відповідно до ст. 370 КПК України як обвинувальний, так і виправдувальний вирок повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Суд обґрунтовує вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
З оскарженого вироку вбачається, що суд, встановивши недоведеність вчинення пред'явлених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України, правильно виправдав її та належним чином обґрунтував свої висновки в цій частині.
Висновок суду про те, що обвинувачена ОСОБА_6 була затримана раніше і не в тому місці, ніж зазначено в обвинувальному акті, а сумка, вилучена у неї без дотримання передбаченого законом порядку, була оглянута після тривалого часу перебування без її(ОСОБА_6) контролю, відповідають показанням у судовому засіданні виправданої ОСОБА_6, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_16 та зміненому обвинуваченню у суді щодо місця затримання виправданої. Інших даних, які б спростовували зазначені висновки суду в матеріалах справи немає і прокурором у касаційній скарзі не зазначені.
Зважаючи на викладене, місцевий суд, відповідно до ст.370 КПК України, правильно, з наведенням ґрунтовних мотивів, визнав протокол огляду місця події від 7 червня 2011 року, відповідно до якого, в період часу з 20 до 20-30 із сумки ОСОБА_6 у кабінеті № 39 Київського РВ ГУ МВС України в АР Крим були вилучені наркотичний засіб і прекурсор таким доказом, що є недопустимим і правильно відкинув його.
У зв'язку з цим, суд правильно визнав показання слідчої ОСОБА_9, та свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_7, які були понятими при вилученні із сумки виправданої наркотичного засобу та прекурсору, недостатніми доказами вини обвинуваченої у вчиненні пред'явлених злочинів, оскільки ними було задокументоване вилучення наркотичного засобу і прекурсору не в момент вилучення сумки, а значно пізніше, що унеможливлює зробити категоричний висновок про їх належність ОСОБА_6
Показання інших свідків, зазначених у касаційній скарзі прокурора, ніяким чином не підтверджують обставин незаконного придбання та зберігання виправданою зазначених у вироку наркотичного засобу та прекурсору.
За таких обставин, місцевий суд обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, статей 370, 373, 374 КПК України, постановив виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6
Апеляційний суд розглянув усі доводи апеляції прокурора, які ідентичні доводам касаційної скарги, правильно визнав їх необґрунтованими, а висновки місцевого суду такими, що відповідають фактичним обставинам справи та постановив вмотивовану ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 419 КПК України і з цим рішенням погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 434, 436 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від
28 серпня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 7 листопада 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3