18 червня 2014 року Справа № 915/623/14
м. Миколаїв
за позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" /54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94/
до відповідача Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради "Бриз"
/54029, м. Миколаїв, вул. Правди, 6-А/
про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії № 44/6184 від 27.08.2009 року у сумі 3 391, 23 грн., у тому числі: 1620, 87 грн. - боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у лютому 2014 року; 1 438, 42 грн. - пені; 331, 94 грн. - 3 % річних
Суддя Васильєва Л.І.
Від позивача: Степаненко О.О. (довіреність №01/53-243 від 27.12.2013р.)
Від відповідача: Литвиненко СЮ. (довіреність №13 від 09.01.2014р.)
Суть спору: 30.04.2014р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 1620,87 грн., пені в сумі 1438,42 грн., 3% річних в сумі 331,94 грн.
Ухвалою від 05.05.2014р. суд прийняв позовну заяву до розгляду.
В судовому засіданні 10.06.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.
Між сторонами у справі було укладено договір № 44/6184 від 27.09.2009 року про постачання електричної енергії.
Пунктом 4.2.1 вказаного договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем за використану активну електричну енергію йому була нарахована пеня в сумі 1438,42 грн.
24.10.2012р. сторонами було укладено додатки до договору №№ 1, 1а, яким було встановлено договірні величини споживання електричної енергії.
Згідно до умов додатку № 1а гранична величина споживання відповідача у лютому 2014р. склала 7980 кВт.г. Фактично відповідач спожив у лютому 2014р. - 9550 кВт.г., що підтверджено актом про використану електроенергію у лютому 2014р., який надав сам відповідач.
Відповідно до п. 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду. Обсяг спожитої понад договірну величину електроенергію у лютому 2014р. склав 1570 кВт.г. відповідно до розрахунку перевищення договірних величин електроспоживання.
У зв'язку з вищевикладеним, на підставі додатків 1, 1а, договору № 44/116, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та п. 6.16 ПКЕЕ, обсяг спожитої електричної енергії понад договірну граничну величину споживання був розрахований у двократній вартості, що склало у лютому 2014р. 1620,87 грн.
Враховуючи вищевикладене, із посиланням на приписи ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України та умови договору позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 1620,87 грн., пені в сумі 1438,42 грн., 3% річних в сумі 331,94 грн.
Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити в частині стягнення заборгованості за перевищення лімітів споживання електричної енергії.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що заборгованість у лютому 2014р. за перевищення договірних величин споживання електроенергії була ним сплачена платіжними дорученнями № 3480 від 17.03.2014р. та № 27 від 14.03.2014р., тобто до звернення позивача із позовом до суду.
Позивач у письмових запереченнях на відзив зазначив, що
заборгованість по перевищенню договірної величини споживання
електроенергії по рахунку № 44/6184/2/1 від 27.02.2014р. у розмірі 1620,87 грн. була оплачена споживачем 07.05.2014р., тобто після подачі позовної заяви. Підстава оплати - заява споживача № 328 від 08.05.2014р. Заборгованість пені у сумі 1438,42 грн. та 3% річних у розмірі 331,94 грн. не оплачена відповідачем до теперішнього часу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об 'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Між ПАТ «Миколаївобленерго» та Житлово-комунальним
підприємством Миколаївської міської ради "Бриз" було укладено договір № 44/6184 від 27.08.2009 року про постачання електричної енергії, за умовами
якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 519,62 кВт, а споживач оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно п. 2.2.2 договору, позивач зобов'язаний постачати відповідачу (споживачу) електроенергію, як різновид товарної продукції.
П. 2.3.3 договору та п. 1 додатку № 4 до договору сторони домовились, що відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 21-ого числа і в цей день повідомляє про них постачальнику по встановленій додатком № 4 до договору формі.
Відповідно до п. З додатку № 10 до договору рахунки на оплату за фактично використану за розрахунковий період електроенергію мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.
Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спожиту активну електричну енергію, зокрема за несвоєчасну оплату рахунків № 44/6184/12/1 від 24.12.2014р., № 44/6184/1/1 від 24.01.2014р. відповідачу була нарахована пеня за 28 днів в сумі 1438,42 грн.
Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені в межах піврічного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно та з урахуванням положень норм чинного законодавства. Розгорнутий розрахунок пені наявний в матеріалах справи. Отже, нарахування пені є обґрунтованим та підставним.
За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, крім пені за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення 3% річних в сумі 331,94 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1438,42 грн. та 3% річних в сумі 331,94 грн. є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
24.10.2012р. сторонами було укладено додатки до договору №№ 1, 1а, якими було встановлено договірні величини споживання електричної енергії.
Згідно п.п. 2 та 3 додатку № 1 до договору, споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії.
Пунктом 4.4. Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Разом з тим, відповідач до позивача із відповідною заявою не звертався.
Згідно до умов додатку № 1а гранична величина споживання відповідача у лютому 2014р. склала 7980 кВт.г. Фактично відповідач спожив у лютому 2014р. - 9550 кВт.г., що підтверджено актом про використану електроенергію у лютому 2014р., який надав сам відповідач.
Обсяг спожитої понад договірну величину електроенергію у лютому 2014р. склав 1570 кВт.г. відповідно до розрахунку перевищення договірних величин електроспоживання.
Частиною 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно з п.6.14 Правил користування електричною енергією перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду.
27.02. 2014р. відповідачеві було виписано повідомлення про
перевищення договірної величини споживання електричної енергії та виставлено рахунок № 44/6184/2/1 на оплату(в тому числі) двократної вартості на суму 1620,87 грн.
Відповідно до п. З додатку №10 рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії мають бути оплачені відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.
Проте обов'язок щодо сплати спожитої понад договірну величину електроенергії відповідачем був не виконаний, у зв'язку з чим позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Після звернення позивача із позовом до суду, відповідач погасив вартість спожитої понад договірну величину електроенергії за лютий 2014р. в сумі 1620,87 грн. Вказаний факт підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 28 від 07.05.2014р. на суму 114432,00 грн. та заявою ЖКП «Бриз» вих. № 328 від 08.05.2014р., в якому відповідач просить з оплати, яка проведена на суму 114432,00 грн., суму 1620,87 грн. зарахувати в рахунок погашення заборгованості по перевищенню договірної величини споживання електричної енергії згідно рахунку №44/6184/2/1.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в частині стягнення з відповідача 1620,87 грн. боргу за перевищення договірної величини у лютому 2014р. провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Суд відхиляє заперечення відповідача стосовно того, що заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії у лютому 2014р. була ним сплачена до звернення позивача із позовом до суду платіжними дорученнями № 3480 від 17.03.2014р. та № 27 від 14.03.2014р. виходячи з такого.
В абз.3 п.1 Додатку №10 до договору встановлено, що розрахунки за електроенергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, тобто в призначенні платежу споживач повинен зазначити назву платежу(активна, реактивна е/енергія, перевищення договірних величин, тощо). Аналогічно про вказане зазначено в п.6 вказаного додатку стосовно оплати коштів за перевищення договірних величин споживання е/енергії.
Абз. 2 пункту 6.5 ПКЕЕ визначено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Так, платіжне доручення № 3480 від 17.03.2014р. має призначення платежу - за активну електроенергію, а в платіжному дорученні № 27 від 14.03.2014р. призначення платежу взагалі не зазначено .
Крім того, факт сплати заборгованості за перевищення договірних величин в сумі 1620,87 грн. після звернення позивача із позовом до суду підтверджується заявою ЖКП «Бриз» вих. № 328 від 08.05.2014р., в якій відповідач просить з оплати яка проведена платіжним дорученням № 28 від 08.05.2014р., суму 1620,87 грн. зарахувати в рахунок погашення заборгованості по перевищенню договірної величини споживання електричної енергії згідно рахунку № 44/6184/2/1.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 1438,42 грн. пені та 331,94 грн. - 3% річних підлягають задоволенню. В частині стягнення 1620,87 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Оскільки сума 1620,87 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії була погашена відповідачем після звернення позивача, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради "Бриз" /54029, м. Миколаїв, вул. Правди, 6-А, код ЄДРПОУ 33250539/ на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго» / 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94 , код 24789699/ пеню в сумі 1438,42 грн., 3% річних в сумі 331,94 грн., судовий збір в сумі 1827,00 грн. на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699.
Видати наказ.
Провадження у справі в частині стягнення боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у лютому 2014р. у сумі 1620,87 грн. припинити.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.І. Васильєва
Повний текст складено та підписано 23.06.2014р.