Справа № 1-1049/2011
"17" червня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, холостого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 16.12.2011 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 187 ч. 2, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, міру порання пом'якшено ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ до 3 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна,
в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -
Підсудний ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він 02.06.2011 року приблизно о 01 год. 20 хв. разом з підсудним ОСОБА_9 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, знаходились неподалік від будинку № 68 по вул. В.Сосюри в м. Києві. У той момент, коли неповнолітній підсудний ОСОБА_8 відійшов, у підсудного ОСОБА_9 з потерпілим ОСОБА_7 на фоні раптово виниклих неприязних стосунків виник конфлікт, який переріс у бійку. У подальшому, не розібравшись у ситуації, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи умисно та усвідомлюючи суспільну небезпеку, з особливою зухвалістю, підсудний ОСОБА_8 почав наносити рукою та ногою потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження по тулубу та ногам. Від нанесених ударів, потерпілий ОСОБА_7 впав на землю та не чинив опору. Протиправні дії підсудного ОСОБА_8 носили тривалий характер і були припинені лише з появою працівників міліції.
Таким чином, підсудний ОСОБА_8 обвинувачується за ч. 1 ст. 296 КК України, так як своїми діями скоїв хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, кається у скоєному.
В процесі розгляду справи захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінальної справи відносно підсудного ОСОБА_8 та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст.ст 106, 49 КК України.
Прокурор не заперечує проти закриття кримінальної справи відносно підсудного ОСОБА_8 та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Потерпілий ОСОБА_7 підтримує клопотання захисника, просить його задовольнити.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримують клопотання захисника ОСОБА_4 та просять його задовольнити.
Підсудний ОСОБА_8 клопотання прокурора підтримав, повідомивши про те, що йому відомі наслідки закриття кримінальної справи по нереабілітуючим підставам.
Підсудний ОСОБА_9 підтримує клопотання захисника, просить його задовольнити.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, приходить до висновку про обґрунтованість клопотання захисника ОСОБА_4 .
У відповідності до ч. 1 ст. 106 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
П. 1 ч. 2 ст. 106 КК України щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюється строк давності два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.
Ст. 296 ч. 1 КК України передбачає основне максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років і відноситься, згідно ст. 12 КК України, до злочину невеликої тяжкості.
Згідно ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року) суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком. Як слідує із обвинувачення, підсудний ОСОБА_8 скоїв кримінально карані дії 02.06.2011 року у віці 17 років, тобто строк притягнення до кримінальної відповідальності сплинув.
Закриття кримінальної справи не допускається якщо проти цього заперечує підсудний (ст. 7-1 КПК України (в редакції 1960 року)). В цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку.
Підсудний ОСОБА_8 виразив свою волю на закриття кримінальної справи.
Таким чином, судом встановлено, що діяння, яке вміняється ОСОБА_8 за провину, дійсно має місце, воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а умови та підстави його звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Згідно ст. 282 КПК України (в редакції 1960 року), якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені зокрема ст. 11-1 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду своєю мотивованою постановою, закриває справу.
Керуючись ст.ст. 7-1, 11-1, 282 КПК України (в редакції 1960 року), ст.ст. 49, 106 КК України, суд, -
Кримінальну справу відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по ч. 1 ст. 296 КК України закрити та звільнити його від кримінальної відповідальності по даній статті.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 , вибрану по ч. 2 ст. 186 КК України, у виді тримання під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області - скасувати. ОСОБА_8 продовжує відбувати покарання по ч. 2 ст. 187 КК України за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 16.12.2011 року.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва, а ОСОБА_8 - в той же строк з моменту отримання копії постанови.