01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.06.2009 № 05-5-25/21740
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Алданової С.О.
Шапрана В.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Седченко С.М. дов. № 538 від 25.02.2009 року
від відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Український Страховий Дім"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.05.2009
у справі № 05-5-25/21740 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Закрите акціонерне товариство "Український Страховий Дім"
до ТОВ "Янтар Плюс"
про стягнення 14270,52 грн.
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства “Український Страховий Дім” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Янтар плюс” про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 14270,52 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05.2009 року у справі № 05-5-25/21740 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.05.2009 року у справі № 05-5-25/21740 та направити справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 24.06.2009 року.
У судове засідання 24.06.2009 року представник відповідача не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, будь-які заяви або клопотання з цього приводу до суду не надходили.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66 -69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
Враховуючи зазначене та те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд, -
Закрите акціонерне товариство “Український Страховий Дім” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Янтар плюс” про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 14270,52 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05.2009 року у справі № 05-5-25/21740 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду першої інстанції про повернення позовної заяви мотивована тим, що позивачем до позовної заяви не подано жодних доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає їх помилковими з наступних підстав.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство, на підставі якого подається позов.
Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Позовну заяву може бути повернуто виключно з підстав, визначених частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
В оскаржуваній ухвалі суду зазначено про те, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження належності відповідачу автомобіля ЗІЛ”, д.н.з. АА 1460АР (довідки ДАІ, технічного паспорту тощо). Позовна заява не містить посилання на можливі докази. Крім того, позовна заява не містить відомостей та доказів того, що станом на момент вчинення ДТП гр. Калюшицький Є.В. перебував у трудових відносинах з ТОВ “Янтар-Плюс”.
Однак, як вбачається з позовної заяви від 06.05.2009 року вих. № 1055 позивачем було викладено обставини дорожньо-транспортної події: дату, місце, прізвища учасників події, визначено марки автомобілів та номери їх державної реєстрації.
До позовної заяви позивачем було додано документи: копія договору добровільного страхування наземних транспортних заходів № НТ-06 № 347 від 03.11.2006 року, укладеного між ЗАТ “Український Страховий Дім” (Страховик) та Комишем В.М. (страхувальник)(додаток №3 до позовної заяви); розширену довідку ВДАІ з обслуговування Солом'янського району м. Києва від 15.03.2007 року № 5429 (додаток № 7 до позовної заяви) та Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10.04.2007 року (додаток до позовної заяви № 8) та інші документи, які зазначені в додатку до позовної заяви, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини.
Крім того, на 2-му аркуші позовної заяви позивачем було наведено формулу розрахунку і розрахунок стягуваної суми, визначену відповідно до пункту 8.5 ст. 8 договору добровільного страхування наземних транспортних заходів № НТ-06 № 347 від 03.11.2006 року, укладеного між Заявником та Страхувальником.
Посилання суду першої інстанції на те, що позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження належності відповідачу автомобіля ЗІЛ”, д.н.з. АА 1460АР, що позовна заява не містить відомостей та доказів того, що станом на момент вчинення ДТП гр. Калюшицький Є.В. перебував у трудових відносинах з ТОВ “Янтар-Плюс”, колегією суддів не приймаються, оскільки інформація про обставини, факт та місце ДТП підтверджується розширеною довідкою ВДАІ з обслуговування Солом'янського району м. Києва від 15.03.2007 року № 5429, з пункту 2 якої вбачається, що транспортний засіб «ЗІЛ» держ. № АА 1460 АР під керуванням Калюшицького Є. В. належить ТОВ «Янтар».
Крім цього, як вбачається з п. 3.3 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 в редакції від 30.04.2009 року № 04-06/57 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»:
Недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах.
У вирішенні питання про наслідки порушення позивачем вимог статті 57 слід виходити з того, що підставою для повернення позовної заяви є тільки відсутність доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача”.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
В ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене та Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 в редакції від 30.04.2009 року № 04-06/57 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів прийшла до висновку, що Господарським судом м. Києва без достатніх правових підстав було застосовано п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та повернуто позовну заяву Закритому акціонерному товариству “Український Страховий Дім” без розгляду.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.05.2009 року у справі № 05-5-25/21740 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали, та має бути скасована.
Відповідно до ч.4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Український Страховий Дім” підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 15.05.2009 року - скасуванню, з направленням справи №05-5-25/21740 на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Український Страховий Дім” задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2009 року у справі №05-5-25/21740 скасувати.
Позовні матеріали №05-5-25/21740 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тищенко О.В.
Судді Алданова С.О.
Шапран В.В.
25.06.09 (відправлено)