01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.06.2009 № 4/144
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Вербицької О.В.
Буравльова С.І.
при секретарі: Горголь І.С.
За участю представників:
позивача - Єфімов С.В. (дов. від 14.01.2009 року, б/н);
відповідача - Акусова О.М. (дов. від 27.05.2009 року № 107);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритго акціонерного товариства "Страхова компанія "Кредо-Класик"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.04.2009
у справі № 4/144 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"
до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Кредо-Класик"
про стягнення 119524,41 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2009 року у справі № 4/144 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка -Лізинг” (далі - позивач, ТОВ “Ласка-Лізинг”) до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Кредо-Класик” (далі - відповідач, ЗАТ “СК “Кредо-Класик”) про стягнення 119 524,41 грн. задоволено повністю: стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Кредо-Класик” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка -Лізинг”119 524,41 грн. страхового відшкодування, 1 195,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Кредо-Класик” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Так, по-перше, суд невірно встановив, що кримінальна справа порушена за фактом незаконного заволодіння, а не за статтею “крадіжка”, а тому застосування п. 4.14 Генерального договору страхування є неправомірним, оскільки сторони надали тлумачення в пункті сертифікату, де зазначено, що незаконне заволодіння та крадіжка це одне і теж саме; по-друге, позивачем порушено строк протягом якого він зобов'язаний був повідомити страховика про страховий випадок; крім того, особа, якій було надано автомобіль в суборенду взагалі не мала при собі тимчасового реєстраційного талону на автомобіль.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Кредо-Класик” було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 45 хв. 23.06.2009 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю “СК “Кредо-Класик” надало письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить в задоволені апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Кредо-Класик” відмовити, а спірне рішення від 23.04.2009 року залишити без змін.
На виконання вимог ухвали суду ЗАТ “СК “Кредо-Класик” наддало довідку Державного казначейства про зарахування суми державного мита в розмірі 597,62 грн., сплаченого згідно платіжного доручення від 14.05.2009 року № 010603 за подання апеляційної скарги.
23.06.2009 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники сторін. В судовому засіданні представник відповідача усно підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити: скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити, представник позивача усно просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а спірне рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
12.01.2007 року ЗАТ “СК “Кредо-Класик” (Страховик) уклало Генеральний договір № 191001/431000107 добровільного страхування транспортних засобів з ТОВ “Ласка-Лізинг” (Страхувальник), предметом якого було страхування відповідачем майнових інтересів позивача, пов'язаних із володінням, користуванням та розпорядженням, належних позивачу транспортних засобів та встановленого на них додаткового обладнання, зазначених у додаткових угодах до цього договору та страхових сертифікатах, що є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до статті 2 Генерального договору страхування, страховими ризиками є ризики КАСКО, а саме: дорожньо-транспортна пригода (ДТП), у тому числі попадання твердих фракцій та каміння з під коліс інших транспортних засобів (п.2.1. договору); незаконне заволодіння або грабіж транспортних засобів, у тому числі ДТП при незаконному заволодінні у разі якщо про таке незаконне заволодіння були повідомлені компетентні органи МВС України протягом 2 (двох) діб з моменту настання такого незаконного заволодіння, що підтверджується Страхувальником у документальній формі (п.2.2 договору); пошкодження, знищення або крадіжка (таємне викрадення чужого майна) частин, деталей, приладів, тенту, в тому числі додаткового обладнання транспортного засобу внаслідок протиправних дій третіх осіб у будь-якому місці знаходження (п.2.3. договору); пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха (наприклад: повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал. лавини, зсув, вихід підґрунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, осідання грунту), падіння дерев та інших предметів, нападу тварин (п.2.4. договору); пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок пожежі чи самозаймання транспортного засобу, в тому числі викликаного коротким замиканням в електрообладнанні транспортного засобу (п.2.5 договору).
Згідно п. 4.14 Генерального договору страхування,, страховим випадком не визнається крадіжка застрахованого ТЗ якщо при цьому разом з ТЗ викрадено, зокрема, ключ в замку запалювання та/або дверей.
Відповідно до п. 10.4.3 Генерального договору страхування, Страховик зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів після надання Страхувальником документів за вимогою Страховика скласти страховий акт та здійснити страхову виплату протягом 10 (десяти) робочих днів з дати складання акту.
Згідно п. 10.2.6 Генерального договору страхування, у випадку настання події, що може бути визнана страховим випадком Страхувальник зобов'язаний негайно, але в будь-якому разі не пізніше п'яти діб (за винятком вихідних і святкових днів) повідомити про це Страховика.
Пунктом 10.4.3 Генерального договору страхування, Страховик зобов'язаний при настані страхового випадку протягом 10 (десяти) робочих днів після надання Страхувальником документів за вимогою Страховика, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитку, скласти Страховий акт та здійснити страхову виплату протягом 10 (десяти) робочих днів з дати складання Страхового акту.
Відповідно до п. 13.4.2 Генерального договору страхування, при втраті транспортного засобу внаслідок незаконного заволодіння страхове відшкодування виплачується у розмірі страхової суми за вирахуванням франшизи без вирахування експлуатаційного (амортизаційного) зносу транспортного засобу та додаткового обладнання.
Згідно страхового сертифікату від 27.04.2007 року № 191001/431000107142 до Генерального договору страхування, на страхування відповідача було передано автомобіль Маzda 3, 2007 року випуску, номер кузова JMZBK12Z571576698. При цьому, період страхування визначений з 27.04.2007 року по 26.04.2008 року. Страхова сума склала 132 804,90 грн.
10.04.2007 року ТОВ “Ласка-Лізинг” (Лізингодавець) уклало договір фінансового лізингу № 766/04/2007 з Злотницькою Юлею Олександрівною (Лізингоодержувач), згідно умов якого Лізингоодержувач зобов'язується придбати у свою власність транспортний засіб - легковий автомобіль Маzda 3, 2007 року випуску, номер кузова JMZBK12Z571576698, та передати його Лізингоодержувачу в якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти його на умовах вказаного договору. При цьому, під час всього строку дії договору право власності на майно належить Лізингодателю.
Таким чином, на час страхування автомобіля Маzda 3, 2007 року випуску, номер кузова JMZBK12Z571576698, він перебував у володінні Злотницької Ю.О на підставі договору фінансового лізингу №766/04/2007 від 10.04.2007 р.
14.08.2007 року ТОВ “Ласка-Лізинг” стало відомо про незаконне заволодіння застрахованого автомобіля Маzda 3, 2007 року випуску, номер кузова JMZBK12Z571576698, у зв'язку із чим він 16.08.2007 р. подав ЗАТ “СК “Кредо-Класик” письмову заяву про виплату страхового відшкодування, яка була зареєстрована під вхідним номером 18361.
Крім того, 13.08.2007 року з відповідною заявою про страховий випадок, що стався 13.08.2007 року, звернулась також Злотницька Ю.О., яка керувала застрахованим транспортним засобом, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Згідно листа від 26.05.2008 р. вих. № 3.2.2-03/1646 ЗАТ “СК “Кредо-Класик” повідомило ТОВ “Ласка-Лізинг” про розгляд його заяви від 16.08.2007 р. щодо виплати страхового відшкодування та просило надати додаткові документи, зазначивши, що після їх подання в найкоротший термін буде розглянуто питання щодо виплати позивачу страхового відшкодування.
Відповідно до супровідного листа від 17.12.2008 року вих. № 1249-12/08, ТОВ “Ласка-Лізинг” надало ЗАТ “СК “Кредо-Класик” витребувані додаткові документи та пояснення, які були одержані відповідачем 17.12.2008 року, що підтверджується відміткою на копії цього листа.
Згідно довідки Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.04.2008 р. вих. № 50/СВ-202, яка також була надана відповідачу, застрахований автомобіль був привласнений шляхом обману та зловживання довірою громадянином Дюковим О.В. 23.07.2007 року на території ТОВ “Рентека” по вул. Кавказькій, 7 в м. Києві. За даним фактом порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом).
Однак, в порушення умов договору Генерального договору страхування ЗАТ “СК “Кредо-Класик” не повідомило про результати розгляду заяви позивача та не виплатило страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 1 Закону України “Про страхування” визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування", страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавства, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику, а також при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 25 Закону України “Про страхування” передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб легковий автомобіль Маzda 3, 2007 року випуску, номер кузова JMZBK12Z571576698, був застрахований ЗАТ “СК “Кредо-Класик”.
Відповідно до умов Генерального договору страхування, незаконне заволодіння або грабіж транспортних засобів, у тому числі ДТП при незаконному заволодінні у разі якщо про таке незаконне заволодіння були повідомлені компетентні органи МВС України протягом 2 (двох) діб з моменту настання такого незаконного заволодіння, що підтверджується Страхувальником у документальній формі, є страховим випадком.
Факт незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом позивача підтверджується довідкою Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.04.2008 року вих. № 50/СВ-202 та листом старшого слідчого ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві від 06.08.2008 р. № 121310266.
На виконання умов Генерального договору страхування 16.08.2007 р. позивач звернувся до ЗАТ “СК “Кредо-Класик” із заявою про виплату страхового відшкодування по факту незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом, що стався 13.08.2007 р. Отже, позивач своєчасно, як тільки йому стало відомо про страховий випадок, повідомив про це відповідача.
Обставини настання страхового випадку були встановлені лише під час досудового слідства, а тому не були і не могли бути відомі ТОВ “Ласка-Лізинг” на час звернення до ЗАТ “СК “Кредо-Класик” із заявою про виплату страхового відшкодування, а, отже, не можуть бути покладені йому в вину, як несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку.
Перебування автомобіля на території ТОВ “Рентека” під час незаконного заволодіння, що було встановлено в ході досудового слідства, обґрунтовується тим, що застрахований транспортний засіб - легковий автомобіль Маzda 3, 2007 року випуску, номер кузова JMZBK12Z571576698 було передано ТОВ “Рентека” в оренду, відповідно до договору оренди легкового автомобіля № 3 від 24.0420.07 року, який був укладений за згодою позивача, що підтверджується листом ТОВ “Ласка-Лізинг” від 24.04.2007 року.
Згідно п. 10.2.2 Генерального договору страхування, передача застрахованого автомобіля в оренду не є суттєвою зміною страхового ризику, про який необхідно повідомляти Страховика.
Крім того, як вірно зазначив місцевий господарський суд, умовами договору страхування не було визначене місце знаходження застрахованого автомобіля, як обов'язкову умову, невиконання якої могло бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Твердження ЗАТ “СК “Кредо-Класик”, що в діях водія Злотницької Ю.О. наявні ознаки скоєння умисного злочину, який призвів до настання страхового випадку, що відповідно до п. 14.1.2 Генерального договору страхування, є підставою для відмови Страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, не приймаються судом до уваги, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які, відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
ЗАТ “СК “Кредо-Класик” не надало належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення Злотницькою Ю.О. умисного злочину, що призвів до страхового випадку.
Заперечення відповідача проти позову з тих підстав, що подія яка сталася з автомобілем не є страховим випадком оскільки разом з транспортним засобом викрадено ключ в замку запалювання, спростовуються умовами укладеного сторонами договору страхування.
Відповідно до Генерального договору страхування, незаконне заволодіння транспортним засобом та крадіжка є окремими страховими випадками, які передбачені різними пунктами договору, а саме, п. 2.2 та п. 2.3 відповідно, а згідно умов Генерального договору страхування, виплата страхового відшкодування у випадку незаконного заволодіння не залежить від одночасного викрадення ключів від автомобіля.
На думку апеляційної інстанції, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність передбачених договором підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Враховуючи, що страхова сума відповідно до страхового сертифікату від 27.04.2007 р. № 191001/431000107142 на автомобіль Маzda 3, 2007 року випуску, номер кузова JMZBK12Z571576698 становила 132 804,90 грн., а франшиза складає 10%, сума страхового відшкодування складає 119 524,43 грн.
Отже, позовні вимоги ТОВ “Ласка-Лізинг” щодо стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 119 524,43 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції ЗАТ “СК “Кредо-Класик” не доведено вимоги апеляційної скарги, а тому вона не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
1. Рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2009 року по справі № 4/144 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка -Лізинг” до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Кредо-Класик” про стягнення 119 524,41 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Кредо-Класик” - без задоволення.
2. Справу № 4/144 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Вербицька О.В.
Буравльов С.І.
25.06.09 (відправлено)