83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.06.09 р. Справа № 6/155
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.
При секретарі Лізенко Г.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніко” м.Макіївка, Донецької області
до відповідача: Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк
третьої особи _______________________________________________________________________________
про стягнення 36 938грн. 28коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача - Каримов А.А. - представник по довіреності від 29.05.2008р.
від відповідача - не з”явився
від третьої особи -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ніко” м.Макіївка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк боргу за поставлений товар у сумі 35 130грн. 84коп., пені у сумі 1 807грн. 44коп. відповідно договору №6 поставки продукції від 05.01.2009р. (Усього 36 938грн. 28коп.).
У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог, у порядку ст.22 ГПК України, у зв”язку з частковим виконанням відповідачем обов”язків за договором №6 від 05.01.2009р. та підписанням акту звірки взаємних зобов”язань станом на 19.06.2009р. Тому просить суд стягнути з відповідача борг за поставлений товар у сумі 31 130грн. 84коп., пеню у сумі 1 807грн. 44коп. (Усього 32 938грн. 28коп.) Суд приймає до уваги дане клопотання та розглядає справу по суті.
22 червня 2009р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 27.05.2009р. була направлена відповідачу 05.06.2009р. простим листом. Дана ухвала була направлена відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі №6 поставки продукції від 05.01.2009р. про що свідчить штамп канцелярії господарського суду. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -
5 січня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ніко” м.Макіївка, Донецької області та Донецьким комунальним підприємством „Фармація” м.Донецьк був укладений договір №6 поставки продукції, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити відповідачу на протязі строку дії цього договору лікарські препарати, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити вказану продукцію.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору, у січні 2009р. по видатковим накладним №15 від 09.01.2009р., №17 від 12.01.2009р., №28 від 14.01.2009р. за довіреностями №00309 від 12.01.2009р., №00310 від 12.01.2009р., №00316 від 14.01.2009р. здійснив поставку лікарських препаратів у адресу відповідача на суму 43 736грн. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткові накладні, довіреності та акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2009р., за період з 01.01.2009р.-19.06.2009р. підписані уповноваженими особами обох підприємств та скріплені печатками і переконав суд у факті поставки лікарських засобів у адресу Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк.
Пунктом 4.1 договору №6 поставки продукції від 05.01.2009р. сторони встановили, що оплата за поставлену по даному договору продукцію здійснюється покупцем у грошовій формі шляхом перерахування узгодженої суми грошових коштів, відповідної вартості переданої продукції, на рахунок постачальника на протязі 30 календарних днів від дати поставки продукції. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково на суму 12 605грн. 16коп., в результаті чого у Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 31 130грн. 84коп., який до теперішнього часу ним не погашений.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання по оплаті лікарських препаратів не виконав.
Пунктом 5.2 договору №6 поставки продукції від 05.01.2009р. сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання грошових зобов”язаньпо даному договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №6 поставки продукції від 05.01.2009р. і своєчасно не оплатив поставлені лікарські препарати, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 1 807грн. 44коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.
Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „Ніко” м.Макіївка, Донецької області до Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк про стягнення 32 938грн. 28коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Донецького комунального підприємства „Фармація” (83085 м.Донецьк, вул.Бауманова,5а, п/р26005380042000 в ЗАТ „Донгорбанк” м.Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 01976625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніко”(86117 м.Макіївка, Донецької області, вул.Енгельса,1, п/р26009301003166 в ДФ АКБ „Форум” МФО 394631, ЄДРПОУ 20390397) борг за поставлений товар у сумі 31 130грн. 84коп., пеню у сумі 1 807грн. 44коп., витрати по сплаті держмита у сумі 369грн. 38коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312грн. 50коп.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 22.06.2009р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя