01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.06.2009 № 05-5-39/20114
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -повідомлений, але не з'явився
від відповідача -Ґудзь В.М. ( довіреність № 102 від 30.12.2008 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Запорізький абразивний комбінат"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.04.2009
у справі № 05-5-39/20114 (суддя
за позовом ВАТ "Запорізький абразивний комбінат"
до Укрзалізниці Головного комерційного управління
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 1488,34 грн.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від17.04.2009 р. у справі №05-5-39/20114 позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Запорізький абразивний комбінат” повернуто без розгляду на підставі п.п. 1, 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2009 р. № 05-5-39/20114 скасувати та передати справу на розгляд по суті до господарського суду міста Києва. Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що вказана ухвала суду першої інстанції є незаконною, оскільки при її винесенні були порушенні норми процесуального права. Позовна заява була підписана Березою А.В., який згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є головою правління ВАТ „Запорізький абразивний комбінат”. Відповідно до додатку 19 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення компетентним органом залізниці України є Укрзалізниця, Головне комерційне управління. В якості доказу надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів позивач надав до матеріалів позову оригінал поштового опису вкладення з відбитком поштового штемпелю. До позовної заяви був доданий примірник платіжного доручення від 02.04.09 р. № 626, на звороті якого був відповідний напис про зарахування державного мита в сумі 102 грн. до державного бюджету, що був скріплений першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки банку, як того вимагає інструкція.
Від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання від 15.06.2009 р. № 02-7.1/3175 про розгляд скарги без його участі на підставі наявних матеріалів.
Відповідач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказує, що доводи в скарзі є необґрунтованими. Позивачем не було дотримано вимог ст.ст. 21, 54 ГПК України відносно зазначення найменування відповідача.
При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представника відповідача, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.
13.04.2009 р. позивачем була подана до господарського суду першої інстанції позовна заява про стягнення з відповідача 1488,34 грн. збитків за недостачу вантажу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2009 р. у справі № 05-5-39/20114 зазначена позовна заява була повернута без розгляду на підставі п.п. 1, 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки зазначену позовну заяву було підписано особою, яка не має права її підписувати; у цій позовній заяві не було вказано повного найменування відповідача; не було додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; на платіжному дорученні відсутня печатка юридичної особи платника.
Дослідивши всі докази по справі, апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву та додані до неї документи, якщо: позовну заяву підписана особою, яка не має права її підписувати; у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була підписана Березою А.В., який згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є головою правління ВАТ „Запорізький абразивний комбінат”.
Також встановлено, що предметом спору є збитки, які виникли з міжнародного залізничного перевезення з вини перевізника. Відшкодування зазначених збитків повинно здійснюватись відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення. Параграфи 2 і 6 ст. 29 вказаної Угоди визначають, що претензії та позови пред'являються отримувачем вантажу до дороги призначення, а саме до компетентних органів залізниці. Відповідно до додатку 19 даної Угоди компетентним органом є Укрзалізниця, Головне комерційне управління.
В якості доказу надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів позивач надав до матеріалів позову оригінал поштового опису вкладення з відбитком поштового штемпелю. Згідно з інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.04.2009 р. № 01-08/208 „Про постанову Кабінету міністрів України” від 05.03.2009 р. № 270 „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку” розрахунковий документ встановленої форми, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії позовної заяви; відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви. Однак, суд першої інстанції невірно оцінив докази надсилання копії позову іншій стороні, та виключив як доказ поштовий опис вкладення до листа.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в дохід державного бюджету України в порядку і в розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно із п. 14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом кредитної установи такого змісту „Зараховано в дохід бюджету __ грн.(дата). Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
В документах, що додавалися до позовної заяви було в наявності платіжне доручення від 02.04.2009 р. № 626, на звороті якого вчинено відповідний напис про зарахування державного мита в сумі 102 грн. до державного бюджету, що був скріплений двома підписами посадових осіб та відбитком печатки кредитної установи. Таким же чином була здійснена і оплата витрат на ІТЗ судового процесу.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем при поданні зазначеної позовної заяви до господарського суду першої інстанції не було допущено порушень, передбачених п.п. 1, 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, а тому вказана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 ГПК України, суд -
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Запорізький абразивний комбінат” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2009 р. у справі № 05-5-39/20114 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2009 р. у справі № 05-5-39/20114 скасувати.
3. Матеріали справи № 05-5-39/20114 передати для розгляду по суті Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
24.06.09 (відправлено)