01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.06.2009 № 27/19
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Вербицької О.В.
Буравльова С.І.
при секретарі: Горголь І.С.
За участю представників:
позивача - Москалюк Т.В. (дов. від 25.12.2008 року № 90);
відповідача - Гуменюк О.З. (дов. від 01.10.2008 року, б/н);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Страхової компанії "Кий Авіа Гарант"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.03.2009
у справі № 27/19 (суддя Дідиченко М.А.)
за позовом Закритого акціонерного товариства Страхового дому "Європейський світ"
до Закритого акціонерного товариства Страхової компанії "Кий Авіа Гарант"
про стягнення 32 150,92 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2009 року у справі № 27/19 за позовом Закритого акціонерного товариства Страхового дому “Європейський світ” (далі - позивач, ЗАТ СД “Європейський світ”) до Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Кий Авіа Гарант” (далі - відповідач, ЗАТ СК “Кий Авіа Гарант”) про стягнення 32 150,92 грн. задоволено повністю: стягнуто з Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Кий Авіа Гарант” на користь Закритого акціонерного товариства Страхового дому “Європейський світ” 30 332,04 грн. страхового відшкодування, пеню в сумі 1 562,11 грн., 3 % річних у розмірі 256,77 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 321,51 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, Закрите акціонерне товариство Страхова компанія “Кий Авіа Гарант” звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення.
В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, які визнані встановленими, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Так, суд не взяв до уваги, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що робочий день водія є ненормованим; подорожній лист не відповідає вимогам Інструкції “Про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи”; довідки медичної установи не є належним доказом відсутності сп'яніння водія, оскільки лабораторні дослідження здійснювались з порушенням Інструкції “Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів”.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Кий Авіа Гарант” було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 18.06.2009 року.
Закрите акціонерне товариство Страховий дім “Європейський світ” надало письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить залишити апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Кий Авіа Гарант” без задоволення, а спірне рішення від 30.03.2009 року - без змін.
18.06.2009 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники позивача та відповідача. В судовому засіданні представник відповідача усно підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити: скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, а представник позивача усно просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а спірне рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007 року Закрите акціонерне товариство Страхова компанія “Синдек” (Перестрахувальник), правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство Страховий дім “Європейський світ” (протокол позачергових зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Синдек” від 08.10.2007 року № 22), уклала договір № 07/84 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) з Закритим акціонерним товариством Страховою компанією “Кий Авіа Гарант” (Перестраховик), предметом якого є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі за договорами факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що на підставі цього договору сторони можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожен конкретний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного сторонами.
Відповідно до п. 2.1 договору, пропозиція конкретного ризику в перестрахування здійснюється у виді конкретного договору перестрахування (ковер-ноту, сліпу, оферти), підписаного Перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється Перестраховику за допомогою факсимільного чи поштового зв'язку чи електронною поштою. У конкретному договорі перестрахування відображаються умови оригінального договору страхування і запропоновані умови передачі ризику в перестрахування. При цьому, Ковер-нот - це документ, що містить умови перестрахування конкретного ризику і, в разі його підписання сторонами, складає окремий договір факультативного перестрахування такого ризику. Кожний окремий Ковер-нот є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 4.6 договору, відповідальність Перестраховика обмежується тільки його часткою (обсягом) відповідальності за конкретним договором перестрахування і не може бути збільшена у випадку нездатності Перестрахувальника цілком відшкодувати збиток за його (перестрахувальника) часткою (обсягом) відповідальності.
Пунктом 3.1.5 договору передбачено, що Перестрахувальник зобов'язаний повідомити Перестраховика про настання страхового випадку по перестрахованому ризику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання інформації про його настання. Перестрахувальник у повному обсязі має право співробітничати з Перестраховиком чи його представниками в розслідуванні, врегулюванні і погашенні будь-якої претензії.
Відповідно до п. 3.3.1 та п. 3.3.2 договору, Перестраховик зобов'язується перерахувати Перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов договору і конкретного договору перестрахування, у термін передбачений договором; брати пропорційну участь або відповідно з прийнятими на себе зобов'язаннями по конкретних договорах непропорційного перестрахування в оплаті усіх витрат, понесених перестрахувальником в результаті розслідування і визначенням розміру збитку.
При цьому у п. 3.3.3 договору, визначено, що Перестраховик зобов'язаний письмово повідомити Перестрахувальника про відмову в оплаті своєї частини страхового відшкодування за конкретним договором перестрахування або зменшення її частини в термін, відповідно до п. 7.3 цього договору, тобто протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надання перестрахувальником відповідно переліку документів.
Відповідно до п. 3.4.2 договору, Перестраховик має право відмовити у виплаті своєї частини страхового відшкодування або зменшити її, якщо Перестрахувальник, зокрема, зробив (має намір зробити) виплату страхового відшкодування при наявності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачених Законом України “Про страхування”, Правилами Страховика, а також умовами прямого договору страхування і конкретного договору перестрахування.
Згідно п. 7.1 договору, при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, Перестраховик виплачує Перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після одержання від Перестрахувальника комплекту документів, зазначеного в п. 7.1 договору.
23.01.2008 року Закрите акціонерне товариство Страховий дім “Європейський світ” (Страховик) уклало договір добровільного страхування наземного транспорту № 0152/001/11/008 з Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Лігал Едвайс” (Страхувальник), згідно якого було застраховано транспортний засіб - автомобіль Мерседес Бенц S 550 державний номер ВЕ 8800 АН.
Згідно Ковер-ноту від 24.01.2008 року № 022/08 ТР ЗАТ СК “Кий Авіа Гарант” було взято на перестрахування транспортний засіб автомобіль Мерседес Бенц S 550 державний номер ВЕ 8800 АН.
Як передбачено п. 6.1 Ковер-ноту, страховими випадками є пошкодження, знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, відповідно до п. 9 Ковер-ноту, період страхування становить з 24.01.2008 року по 23.01.2009 року. Загальна відповідальність Перестраховика становить 60 000,00 грн.
20.04.2008 року зі застрахованим транспортним засобом автомобілем Мерседес Бенц S 550 державний номер ВЕ 8800 АН відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого застрахованому автомобілю було завдано технічних пошкоджень.
22.04.2008 року у присутності представників СК “Партнер”, СК “Ей Ем Джи Груп”, СК “Гарантія”, ЗАТ СД “Європейський світ”, СК “Естрін”, СК “Мегаполіс”, ВАТ “СК “Країна”, СК “Кий Авіа Гарант”, СК “Глобус” та СК “Професійний захист” відбувся огляд пошкодженого транспортного засобу.
Відповідно до звіту від 22.04.2008 року № 81/04/08 про оцінку автомобіля Мерседес Бенц S 550 Long 4Matic державний номер ВЕ 8800 АН, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю “Сател Груп”, що діє відповідно до сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 6592/08 від 28.07.2008 року та свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, виданих Фондом державного майна України, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Мерседес Бенц 8 550 д.н. ВЕ 8800 АН, в результаті пошкодження автомобіля при ДТП, без урахування величини втрати товарної вартості, складає 586 874,36 грн., в т.ч. ПДВ - 97 812,39 грн.
01.07.2008 року Головою правління Закритого акціонерного товариства Страхового дому “Європейський світ” видано наказ про виплату страхового відшкодування у відповідності до страхового акту № 80-ТР від 01.07.2008 року по страховій події - ДТП, яка сталась 20.04.2008 року з ТЗ Мерседес Бенц реєстраційний номер ВЕ 8800 АН, шляхом здійснення заліку несплачених частин страхових платежів в сумі 33 235,59 грн., оскільки у Страхувальника існувала заборгованість по страховим платежам, та безготівковими коштами з поточного рахунку Страховика в сумі 554 038,77 грн.
02.07.2008 року ЗАТ СД “Європейський світ”, відповідно до платіжного доручення № 12, виплатило Товариству з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Лігал Едвайс” страхове відшкодування в сумі 554 038,77 грн.
03.07.2008 року ЗАТ СД “Європейський світ” звернулось до ЗАТ СК “Кий Авіа Гарант” з листом-вимогою на сплату відшкодування з перестрахування, який був отриманий відповідачем 09.07.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 06356760.
16.07.2008 року ЗАТ СК “Кий Авіа Гарант” направило на адресу позивача лист за № 591 в якому зазначило, що в пакеті документів наданому ЗАТ СД “Європейський світ” для виплати страхового відшкодування міститься лише подорожній лист, оформлений на 19.04.2008 року, та відсутній лист, оформлений на 20.04.2008 року, на дату ДТП, та просило пояснити на якій підставі водій Івашин С.В. керував автомобілем Мерседес Бенц S 550 державний номер ВЕ 8800 АН без подорожнього листа та у вихідний день.
У листі від 18.07.2008 року позивач пояснив ЗАТ СК “Кий Авіа Гарант”, що в подорожньому листі серії АБГ № 298812 від 19.04.2008 року відображено, що режим роботи водія ненормований. Робочий час - це час, на протязі якого робітник повинен виконувати свої трудові обов'язки, підкоряючись внутрішньому трудовому розпорядку. Оскільки ж, у водія Івашина С.В. ненормований робочий день, а автомобіль експлуатувався не більше доби, то відповідно до Інструкції “Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування” від 17.02.1998 року № 74, подорожній лист виписувався на один робочий день.
Крім того, згідно пояснень директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Лігал Едвайс” Савостьянової О.В., які містяться в матеріалах справи, в день скоєння ДТП водій Івашин С.В. працював вночі, оскільки збори на яких була присутня директор Савостьянова С.В. закінчилися лише о 3 годині ночі, після чого водій Івашин С.В. відвіз директора Савостьянову С.В. та юриста додому.
Однак, ЗАТ СК “Кий Авіа Гарант” суму страхового відшкодування позивачу не сплатило.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 25 Закону України “Про страхування” передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
На виконання умов договору від 01.10.2007 року для отримання від Перестраховика частки страхового відшкодування ЗАТ СД “Європейський світ” надало пакет документів, визначений пунктом 7.1 договору, про що зазначено у листі-вимозі від 03.07.2008 року, та не заперечується відповідачем.
Щодо твердження відповідача, що водій Івашин С.В. керував автомобілем без подорожнього листа, то вони є безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Інструкції “Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування” від 17.02.1998 року № 74, подорожній лист службового автомобіля оформлюється тільки на один робочий день (зміну) і видається за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній день роботи. На більший строк подорожній лист видається у випадках транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу.
В подорожньому листі серії АБГ № 298812 від 19.04.2008 року відображено, що режим роботи водія ненормований.
Згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 року № 7, ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною).
Отже, на час настання ДТП подорожній лист оформлений 19.04.2008 року Івашину С.В. є чинним, оскільки не закінчився робочий день.
Посилання відповідача на той факт, що водій транспортного засобу Мерседес Бенц Івашин С.В. знаходився за кермом у нетверезому стані, спростовуються наступним.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції “Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства юстиції України від 24.02.1995 року № 114/38/15-36-18, встановлення у правопорушника стану сп'яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції працівниками міліції з використанням індикаторних трубок “Контроль тверезості” або інших спеціальних технічних засобів та (або) працівниками медичних закладів.
Працівниками швидкої медичної допомоги, які прибули на місце ДТП, було зафіксовано в картці виїзду швидкої медичної допомоги № 295, що “Алкоголь водій вживав”.
Пунктом 3.1 Інструкції “Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів” передбачено, що огляд у закладах охорони здоров'я для встановлення стану сп'яніння особи проводиться будь-якої пори доби в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів лікарями-психіатрами - наркологами або у визначених органами охорони здоров'я лікувально-профілактичних установах чи пересувних спеціалізованих медичних лабораторіях лікарями-психіатрами, психіатрами-наркологами, невропатологами, спеціально підготовленими лікарями інших спеціальностей, фельдшерами фельдшерсько-акушерських пунктів, значно віддалених від лікувальних закладів, які пройшли спеціальну підготовку з використанням методик та приладів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України, за списком, затвердженим головним лікарем центральної міської (районної) лікарні.
Крім того, у листі № 872 від 11.06.2008 року Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та медицини катастроф, зазначено, що відповідно до Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”, наказу Міністерства охорони здоров'я України від 27.07.1998 року № 226, “Уніфіковані стандарти наркологічної допомоги населенню в лікувально-профілактичних закладах України”, наказу по станції від 07.07.2005 року № 85 “Про надання медичної допомоги пацієнтам з травмами або захворюваннями в поєднанні з гострою інтоксикацією внаслідок зловживання алкоголю та інших психоактивних речовин” бригади швидкої медичної допомоги не проводять діагностику гострої алкогольної інтоксикації. Лікар бригади швидкої допомоги має право запідозрити гостру інтоксикації внаслідок зловживання алкоголю на основі даних, отриманих від пацієнта, родичів чи оточуючих та даних, отриманих при об'єктивному огляді пацієнта відповідно до вимог “Міжнародної класифікації хвороб та споріднених проблем огляду”. Підтвердження діагнозу гострої алкогольної інтоксикації згідно зазначених вище нормативно-правових документів проводиться виключно лікарем-наркологом.
У листі вих. № 597 від 05.05.2008 року Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, зазначено, “у пацієнта Івашина С.В. 20.04.2008 року в 05 год. 40 хв. взято кров, яку доставлено в токсикологічну лабораторію з метою обстеження “на спирти” 20.04.2008 року о 08 год. В доставленому зразку крові Івашина С.В. етиловий алкоголь не виявлено”.
Відтак, зазначені докази спростовують припущення працівників швидкої медичної допомоги про перебування Івашина С.В. в стані алкогольного сп'яніння.
Матеріали справи також містять довідку ГУ в м. Києві УДАІ від 23.05.2008 року № 205, відповідно до якої водій перебував у стані - “тверезий”.
Аналізуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги ЗАТ СД “Європейський світ” про стягнення з ЗАТ СК “Кий Авіа Гарант” страхового відшкодування в сумі 30 332, 04 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, ЗАТ СД “Європейський світ” також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 562, 11 грн. та 3% річних в сумі 256, 77 грн. за період з 31.07.2008 року до 10.11.2008 року.
Як визначено ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно п. 3.2.6 договору, Перестрахувальник залишає за собою право нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Оскільки ЗАТ СК “Кий Авіа Гарант” повинно було виплати свою частку страхового відшкодування, згідно п. 7.1 договору, протягом 15 банківських днів після одержання від позивача комплекту документів, тобто до 30.07.2008 року, враховуючи що ЗАТ СК “Кий Авіа Гарант” отримало документи 09.07.2008 року, відтак, пеня нараховується з 31.07.2008 року.
Отже судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду. Що вимога ЗАТ СД “Європейський світ” про стягнення з відповідача 1 562, 11 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, вимога ЗАТ СД “Європейський світ” про стягнення з ЗАТ СК “Кий Авіа Гарант” 3% річних в розмірі 256, 77 грн. є обґрунтованою та також підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції ЗАТ СК “Кий Авіа Гарант” не доведено вимоги Апеляційної скарги, тому вони не підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
1. Рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2009 року по справі № 27/19 за позовом Закритого акціонерного товариства Страхового дому “Європейський світ” до Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Кий Авіа Гарант” про стягнення 32 150,92 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Кий Авіа Гарант” - без задоволення.
2. Справу № 27/19 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Вербицька О.В.
Буравльов С.І.
22.06.09 (відправлено)