Постанова від 16.06.2009 по справі 39/43-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2009 Справа№ 39/43-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. -доповідача

суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.,

при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Мачківський Олександр Миколайович,

довіреність №б/н від 28.05.09, представник.

від відповідача: Москалець Марина Володимирівна,

довіреність №б/н від 02.03.09.

від третьої особи: Пятковський Андрій Михайлович, довіреність №16342/9/10

від 01.06.09, головний державний податковий інспектор

юридичного відділу.

розглянувши апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, м.Хмельницький, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2009р. у справі №39/43-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю“А-95”, м.Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю “Рубітекс”, м.Дніпропетровськ

третя особа державна податкова інспекція у м.Хмельницькому, м.Хмельницький

без самостійних

вимог на предмет

спору на стороні

позивача

про стягнення грошових коштів у сумі 8 495 037,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2009р. (суддя Ліпинський О.В.) у справі №39/43-09 відмовлено в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю“А-95”, м.Хмельницький, до товариства з обмеженою відповідальністю “Рубітекс”, м.Дніпропетровськ, про стягнення отриманих за нікчемними договорами купівлі-продажу №29/02-08/А-95 від 29.02.2008р. та №14/05-08/А-95 від 14.05.2008р. грошових коштів у сумі 8 495 037,07 грн.

Судові витрати у справі покладені на позивача.

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, третьою особою у справі, державною податковою інспекцією у м.Хмельницькому, м.Хмельницький, подано до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій останнє названо таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, просить його скасувати та прийняти нове рішення, задовольнивши позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю“А-95”, м.Хмельницький, у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, 29.02.2008р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу №29/02-08/А-95, відповідно до умов якого Продавець (позивач у справі) зобов'язався передати Покупцеві (відповідач) в порядку та на визначених договором умовах нафтопродукти (бензин А-76, А-80, А-92, А-95, дизельне паливо). Кількість, номенклатура та ціна товару визначена у Додаткових угодах, що є невід'ємною частиною договору №29/02-08/А-95 від 29.02.2008р.

Підпунктом 1.3. договору визначено перехід права власності на товар від Продавця Покупцеві моментом підписання відповідної видаткової накладної.

Умови оплати товару передбачені п.3.1. договору та складають 45 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної.

Додатковою угодою до Договору купівлі-продажу №29/02-08/А95 від 29.02.2008 року, сторони визначили вид, кількість та вартість товару, який має поставити Продавець на користь Покупця, зокрема, бензин А-80 - 299,500 тн за ціною 5932,00 грн., бензин А-92 -297,899 тн за ціною 6211,60 грн., бензин А-95 -282,887 тн за ціною 6187,00 грн., дизпаливо марки С -186,783 тн за ціною 6077,00 грн., дизпаливо 3-0,2 (-25) -115,038 тн за ціною 6077,00 грн.

Згідно видаткової накладної №Б-00000006 від 01.03.2008 року ТОВ "А-95" (Продавець) відпустило, а ТОВ "Рубітекс" (Покупець) одержало товар, на загальну суму 7211272,78 грн. у тому числі 1201878,80 грн. ПДВ, в кількості та за ціною, які зазначені в Додатковій угоді до Договору купівлі-продажу № 29/02-08/А95 від 29.02.2008, зміст якої наведений вище.

28.03.2008 року Відповідач здійснив розрахунок за отриманий на підставі договору купівлі-продажу №29/02-08/А-95 товар, шляхом перерахування Позивачеві грошових коштів в розмірі 7 211 272 грн. 78 коп. (том 1, а.с.74).

14.05.2008 сторони уклали договір купівлі-продажу №14/05-08/А-95 згідно якого, Відповідач (Продавець) зобов'язався передати у власність Позивачеві (Покупець) в порядку та на умовах, визначених даним договором, нафтопродукти, а саме, бензин А-76, А-80, А-92, А-95, дизельне паливо за номенклатурою, кількістю та ціною, що встановлена в Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Підпунктом 1.3. Договору сторони передбачили, що право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент підписання відповідної видаткової накладної.

Згідно п.п.2.2. Договору, товар вважається переданим в розпорядження Покупця з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару протягом 45 календарних днів із моменту підписання видаткової накладної (п.п З.1.).

Додатковою угодою від 14.05.2008 року, що є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу №14/05-08/А95, сторони визначили вид, кількість та вартість товару, який має поставити Продавець на користь Покупця, а саме, бензин А-80 - 293,788 тн за ціною 5975,83 грн., бензин А-92 -281,953 тн за ціною 6320,83 грн., бензин А-95 - 261,805 тн за ціною 6796,66 грн., дизпаливо (аналог EN590) марки С -45,794 тн за ціною 6115,83 грн., дизпаливо Л-0,40-40 -242,311 тн за ціною 6115,83 грн. за тону.

За видатковою накладною №080514000000005 від 14.05.2008 ТОВ "Рубітекс" (Продавець) відвантажило, а ТОВ "А-95" (Покупець) отримало товар на загальну суму 8 495 037,07 грн.(у тому числі 1 415 839,50 грн. ПДВ), в кількості та за ціною відповідно Додатковій угоді до Договору купівлі-продажу №14/05-08/А95 від 14.05.2008р.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач, посилаючись на встановлені актом перевірки №10120/23-4/33709862 від 27.10.2008 обставини щодо нікчемності (недійсності) зазначених вище правочинів, які за висновком ДПІ у м. Хмельницькому укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, просить суд застосувати передбачені ч.1 ст.208 ГК України наслідки недійсності господарського зобов'язання, шляхом стягнення з іншої сторони у зобов'язанні (Відповідача) всього одержаного за вказаними правочинами.

Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією у м.Хмельницькому було проведено виїзну планову перевірку ТОВ "А-95" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт №10/20/23-4/33709862 від 27.10.2008 року, за змістом якого встановлено відсутність реального товарного характеру по взаємовідносинах ТОВ "А-95" із ТОВ "Рубітекс" за договорами купівлі-продажу № 29/02-08/А-95 від 29.02.2008 та № 14/05-08А-95 від 14.05.2008, що на думку ДПІ у м. Хмельницькому свідчить про укладання зазначених правочинів без мети настання реальних правових наслідків, а лише за для заниження об'єкту оподаткування, та несплати податків.

Такий висновок, зроблено з огляду на встановлені перевіркою обставини, зокрема, підписання зазначених вище договорів купівлі-продажу з боку Відповідача (ТОВ „Рубітекс") неуповноваженою особою; підписання договору з боку Позивача (ТОВ„А-95") директором Вітюк А.І., відсутність можливості укладання договору яким встановлено перевіркою з огляду на час та оперативності проведення операції; складання сторонами видаткових накладних в підтвердження передачі товару за договорами купівлі-продажу, зміст яких не відповідає вимогам первинних документів, що фіксують факти здійснення господарської операції у відповідності до вимог ст. 2, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. п. 1.2 п. 1, п. п. 2.1, 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 ), а саме не містять обов'язкових реквізитів; ненадання підприємством документів, які складаються у відповідності до вимог Інструкції „Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України" та законом України "Про підтвердження відповідності" тощо.

З огляду на приписи ст.ст.662, 664, 689 ЦК України, а також викладені вище факти на підтвердження повного виконання сторонами умов договорів купівлі-продажу №29/02-08/А-95 від 29.02.2008 та №14/05-08А-95 від 14.05.2008, колегія суддів погоджується з думкою господарського суду Дніпропетровської області щодо передчасності висновків скаржника, ДПІ у м.Хмельницькому, стосовно відсутності реального товарного характеру за вказаними угодами та вважає твердження скаржника такими, що не відповідають фактичним взаємовідносинам сторін за цими договорами.

В акті перевірки від 27.10.2008 ДПІ у м.Хмельницькому, посилаючись на порушення ст.ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України, дійшла висновку, що договори купівлі-продажу № 29/02-08/А-95 від 29.02.2008 та №14/05-08А-95 від 14.05.2008 укладені з метою приховування сплати податків, та є нікчемними в силу приписів ст.228 ЦК України, як такі, що суперечать інтересам держави та суспільства.

Відповідно до вимог ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Актом перевірки №10/20/23-4/33709862 від 27.10.2008 року, на який посилається Позивач в обґрунтування своїх доводів щодо нікчемності укладених між сторонами договорів купівлі-продажу №29/02-08/А-95 від 29.02.2008 та №14/05-08А-95 від 14.05.2008, фактично не доведено, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення зазначених правочинів, а також не підтверджено наявність вини сторін (сторони) у формі умислу на укладення протиправних угод та прагнення настання протиправних наслідків. При цьому суд погоджується із позицією Відповідача, що факт наявності умислу при укладенні угоди, може мати місце лише з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому має бути встановлений компетентним державним органом та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порушення наведених процесуальних норм, сторонами та іншими учасниками судового процесу не доведено належними та допустимими доказами існування обставин, які б безперечно свідчили про те, що договори купівлі-продажу №29/02-08/А-95 від 29.02.2008 та №14/05-08А-95 від 14.05.2008 порушують публічний порядок, та як наслідок є нікчемними, в силу приписів ч.2 ст.228 ЦК України, а отже зазначені правочини, відповідно до частини 3 ст.215 ЦК України, є лише оспорюваними.

Судова колегія вважає, що, за умов недоведення матеріалами справи нікчемності укладених між сторонами договорів купівлі-продажу №29/02-08/А-95 від 29.02.2008р. та №14/05-08А-95 від 14.05.2008р., а також ненадання доказів в підтвердження визнання зазначених правочинів недійсними в судовому порядку, суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов підстав для застосування передбачених ч.1 ст.208 ГК України наслідків, в зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „А-95" не задовольнив.

Викладені в апеляційній скарзі твердження державної податкової інспекції у м.Хмельницькому щодо невідповідності первинних документів відповідача вимогам чинного законодавства України, а також, щодо фіктивного, імітованого характеру спірної угоди, спрямованої лише на переказ коштів без реальної мети виконання договірних зобов'язань тощо, на думку судової колегії, не є, як-то стверджує скаржник, беззаперечним доказом відсутності або волевиявлення укладення спірної угоди, або самого факту прийняття товару, а є лише його припущеннями, що судом до уваги прийнято бути не може.

У судовому засіданні 16.06.2009р. представником третьої особи було заявлено клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи, яке Дніпропетровський апеляційний господарський суд задовольнив.

Також, письмовим клопотанням представник третьої особи звернувся до колегії суддів з проханням припинити провадження у справі №39/43-09 за п.1-1) ст.80 Господарського процесуального кодексу України, тобто, за відсутністю предмету спору.

Стаття 80 Господарського кодексу України включає вичерпний перелік підстав для припинення провадження у справі, серед яких є і така, як відсутність предмету спору, зазначена у відповідному клопотанні третьої особи.

Проте, враховуючи, що на момент розгляду даного клопотання не існує такого, що набрало законної сили, постановленого по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішення суду, не існує ухвали суду про прийняття відмови позивача від позову чи про затвердження мирової угоди сторін, позивач від позову не відмовлявся і така відмова судом не прийнята, більш того, скаржник, державна податкова інспекція у м.Хмельницькому, заяву про відмову від апеляційної скарги Дніпропетровському апеляційному господарському суду не надав, отже, на думку судової колегії, жодних підстав для припинення провадження у справі №39/43-09 на дату розгляду справи, 16.06.2009р., немає. Відповідно, клопотання третьої особи про припинення провадження у справі №39/43-09 задоволенню не підлягає.

Вірним, на думку судової колегії, є й відхилення господарським судом Дніпропетровської області клопотання ДПІ у м. Хмельницькому щодо залучення до участі у розгляді справи ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, на обліку якої перебуває Відповідач по справі, адже, відповідно до вимог ст.27 ГПК України, умовою залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, є обставини, за яких рішення у справі може вплинути на права або обов'язки зазначеної особи щодо однієї з сторін. В свою чергу, ступінь впливу рішення у даній справі на права або обов'язки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська у даному клопотанні не зазначена.

Щодо наданого клопотання про зупинення провадження у справі №39/43-09 до вирішення пов'язаної з нею справи №2-а-З233/09/2270/1, що розглядається Хмельницьким окружним адміністративним судом у справі за адміністративним позовом ДПІ у м.Хмельницькому до ТОВ „А-95 про стягнення коштів отриманих без встановлених законом підстав, апеляційна інстанція вважає за необхідне зауважити наступне.

Частина 1 статті 79 ГПК України, в якості підстави для зупинення провадження у справі, передбачає існування двох обставин, зокрема, наявність на розгляді іншого суду пов'язаної справи, а також неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої пов'язаної з нею справи, отже, враховуючи зміст зазначеного клопотання, на думку колегії суддів, господарським судом першої інстанції вірно дано оцінку доданим до останнього документам, як таким, що не доводять неможливості розгляду справи №39/43-09 до вирішення адміністративної справи №2-а-3233/09/2270/1. Отже, відмова в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №39/43-09 є цілком обґрунтованою та такою, що чинному законодавству України не суперечить.

Також, згідно ст.49 ГПК України судові витрати у справі, у випадку відмови у позові, покладаються на Позивача, що і було вірно зроблено судом першої інстанції.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає викладені в апеляційній скарзі заперечення третьої особи такими, що не мають достатніх підстав та є недоведеними документально, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2009р. у справі №39/43-09, відповідно таким, що цілком відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для його скасування - відсутні.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2009р. у справі №39/43-09 -залишити без змін, а апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, м.Хмельницький, -без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя Л.М. Білецька

Суддя О.В. Голяшкін

Попередній документ
3937067
Наступний документ
3937069
Інформація про рішення:
№ рішення: 3937068
№ справи: 39/43-09
Дата рішення: 16.06.2009
Дата публікації: 30.06.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір