06 липня 2006 р.
№ 11/31-06(52/123-05)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі) Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 03.05.06
у справі
№ 11/31-06
господарського суду
Харківської області
за позовом
Споживчого товариства “Надія»
до
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про
стягнення 5220,82 грн.
за участю представників від:
позивача
Пулькін Ю.П. (дов. від 15.07.05)
відповідача
ОСОБА_2 (дов. від 22.04.05)
Споживче товариство "Надія" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 5220,82 грн. збитків, завданих використанням ним майна позивача без сплати орендної плати. Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.05 у справі №52/123-05 в задоволенні позову Споживчому товариству “Надія» відмовлено з підстав відсутності у діях відповідача складу цивільного правопорушення. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.05 та постановою Вищого господарського суду України від 29.09.05 це рішення залишено без змін з тих же підстав.
23.01.06 позивач звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 26.04.05 у справі № 52/123-05 за нововиявленими обставинами в порядку статті 113 Господарського процесуального кодексу України. Як на нововиявлені обставини скаржник послався на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 02.09.05 у справі № 40/314-04 визнано недійсним договір оренди магазина № НОМЕР_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Споживчим товариством “Таранівське» та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, та також на те, що відповідач є співзасновником та співвласником СТ “Таранівське».
Під час перегляду справи за нововиявленими обставинами їй присвоєно номер 11/31-06. Рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.06 у справі (суддя Черленяк М.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.05.06 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Слюсаревої Л.В., суддів: Білоконь Н.Д., Фоміної В.О.), рішення господарського суду Харківської області від 26.04.05 у справі скасовано, позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 3750,00 грн. збитків, 37,50 грн. державного мита та 84,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.
Судові акти мотивовані тим, що рішенням господарського суду Харківської області від 02.09.05 у справі № 40/314-04 визнано недійсним договір оренди магазина № НОМЕР_1, укладений між Споживчим товариством “Таранівське» та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, а отже, відповідач безпідставно користувався майном позивача, чим завдав йому збитки.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, прийнятими за результатом перегляду справи за нововиявленими обставинами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, рішення господарського суду Харківської області від 26.04.05 у справі №52/123-05 залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті не на підставі нововиявлених обставин, а на підставі нових доказів, що є порушенням статті 112 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Судами встановлено, що 05.05.03 між відповідачем та Споживчим товариством “Таранівське» був укладений договір про здачу в оренду основних засобів споживчого товариства. За умовами якого орендодавець здає, а орендар приймає в платне користування магазин НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 6.1. зазначеного договору сторонами встановлений строк дії договору: до 05.05.06.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.06.03 у справі № 20/233-03 визнано недійсними постанови загальних зборів пайщиків Споживчого товариства "Надія" від 28.03.01 в частині наділення Споживчого товариства "Таранівське" пайовим, статутним фондами та основними засобами, за Споживчим товариством "Надія" визнано право власності на об'єкти, в тому числі і на магазин НОМЕР_2, розташований в
АДРЕСА_1.
19.05.04 між позивачем та Приватним підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди, предметом якого є те ж приміщення, що і по договору від 05.05.03, укладеного між відповідачем та Споживчим товариством “Таранівське». Орендар по договору оренди від 19.05.04 -Приватний підприємець ОСОБА_3 в рахунок орендної плати сплатив позивачу 3000 грн. по прибутковому касовому ордеру від 19.05.04. Між позивачем та Приватним підприємцем ОСОБА_3 21.05.04 укладено додаткову угоду про розірвання договору оренди від 19.05.04 на тій підставі, що приміщення магазину НОМЕР_2, який розташований за вищевказаною адресою, знаходиться у користуванні відповідача. Сплачену Приватним підприємцем ОСОБА_3 суму в розмірі 3000 грн. Споживчим товариством “Надія» повернуто.
Позивач просить суд стягнути з відповідача завдані йому збитки в розмірі 5220 грн. 82 коп., посилаючись на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 02.09.05 у справі № 40/314-04 визнано недійсним договір оренди магазина № НОМЕР_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Споживчим товариством “Таранівське» та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, а отже, відповідач безпідставно користувався майном позивача, чим завдав йому збитки.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що протиправність поведінки відповідача полягає в тому, що він без наявності правових підстав користувався приміщенням магазину №23, оскільки договір оренди № НОМЕР_1, визнаний недійсним рішенням господарського суду Харківської області від 02.09.05 у справі № 40/314-04, відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України, є недійсним з моменту укладення.
Втім, такий висновок судів є помилковим, оскільки стаття 236 Цивільного кодексу України ними була застосована без врахування специфіки договорів оренди. Пунктом 2 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Фактичне користування майном на підставі договору оренди, унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції, так як використання майна - "річ" безповоротна, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Тому такий договір визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Отже, судами помилково визнаний доведеним такий елемент цивільного правопорушення, як протиправна поведінка. А відповідно до
ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). В усіх випадках для відшкодування шкоди необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.
Крім того, непереконливими є доводи господарського суду апеляційної інстанції про те, що вина відповідача виражається в тому, що будучи співзасновником та співвласником орендодавця за договором оренди, відповідач повинен був знати протиправність як своїх дій так і дій СП “Таранівське», оскільки закон не покладає на засновників обов'язок контролю справ на підприємстві, співвласниками якого вони є.
Щодо причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, то суд зазначив, що він полягає в тому, що в результаті укладення незаконного договору оренди від 05.05.05 НОМЕР_2 та користування приміщенням без достатньої правової підстави позивач зазнав шкоди у вигляді неодержаної орендної плати в сумі 3750,00 грн. Втім, цей висновок є помилковим, оскільки при попередньому судовому розгляді встановлено, що не знаючи про перехід права власності до позивача внаслідок неналежного повідомлення, відповідач продовжував сплачувати орендну плату попередньому орендодавцю - СП “Таранівське».
Зважаючи на недоведеність причинно-наслідкового зв'язку та на відсутність вини та факту протиправної поведінки, слід зробити висновок про відсутність складу цивільного правопорушення. Оскільки в даному випадку відсутній склад цивільного правопорушення, то в позові необхідно відмовити. Таким чином, нововиявлені обставини не мають істотного значення для справи і не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 26.04.05 у справі №52/123-05 за результатом перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1115, 1117, п. 6 ч. 1 ст. 1119,
ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.05.06 та рішення господарського суду Харківської області від 20.02.06 у справі №11/31-06 скасувати.
Рішення господарського суду Харківської області від 26.04.05 у справі № 52/123-05 залишити без змін, а заяву Споживчого товариства “Надія» -без задоволення.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко