Іменем України
10.06.09 Справа №6/66/09-10/134/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Пересаді О.В.,
за участю представників:
позивача: Сущенко Н.В., довіреність № 008759 від 19.11.2008 року;
відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2009 р. у справі № 6/66/09-10/134/09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1)
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Племзавод «Степной» (71333, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, с. Заповітне, вул. Центральна)
про стягнення 54078,98 грн.,
та за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства Племзавод «Степной» (71333, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, с. Заповітне, вул. Центральна)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1)
про визнання недійсним договору
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення за договором купівлі-продажу №611-К від 27.03.2008 року з Відкритого акціонерного товариства Племзавод «Степной» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» 45417,35 грн. - суми індексації, 3436,02 грн. - суми пені за порушення термінів оплати, 5225,61 грн. - відсотків по товарному кредиту.
В процесі розгляду справи Відкритим акціонерним товариством Племзавод «Степной» було подано зустрічний позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 611-К від 27.03.2008 року, украденого між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросфера» та Відкритим акціонерним товариством Племзавод «Степной».
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.04.2009 р. у справі №6/66/09-10/134/09 (суддя Алейникова Т.Г.) відмовлено в задоволенні первісного позову у повному обсязі. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу №611-К від 27.03.2008 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» на користь Відкритого акціонерного товариства Племзавод «Степной» 85 грн. витрат на державне мито та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача за первісним позовом не ґрунтуються на законодавстві, а вимоги відповідача за зустрічним позовом є обґрунтованими нормами Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера» не погодилося з рішенням господарського суду Запорізької області від 17.04.2009 р. у справі №6/66/09-10/134/09 та звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якому просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2009 р. у справі №6/66/09-10/134/09 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» і стягнути з Відкритого акціонерного товариства Племзавод «Степной» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» 45417,35 грн. - суми індексації, 3436,02 грн. - пені за порушення термінів оплати, 5225,61 грн. - відсотків по товарному кредиту. При цьому вважає, що рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, та просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду у повному обсязі. Так, зазначає, що суд задовольняючи зустрічний позов про визнання недійсним договір купівлі-продажу № 611-К від 27.03.2008 року посилається на невідповідність п. 4.6 Договору, а як наслідок і в цілому договір, як такий, що не відповідає чинному законодавству, оскільки істотна умова договору, якою є ціна вказана в іноземній валюті, крім того встановлена в договорі ціна змінюється згідно з формулою перерахунку без двосторонньої згоди сторін про конкретний розмір збільшення ціни договору. Вказує, що роблячи свої висновки суд застосовує лише норми права встановлені Господарським кодексом України, а саме ч. 2 ст. 189 та ч.2 ст. 198 Господарського кодексу України, які більш повно тлумачать права сторін у зобов'язанні. Зазначає, що суд невідомо з яких причин перекручує факти всупереч умовам договору, правам Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» та положенням діючого законодавства, роблячи акцент на ціні товару та вартості в іноземній валюті. Вважає, що застосування формули перерахунку ціни, не порушує норми діючого законодавства, оскільки сторони обумовили обов'язок Відкритого акціонерного товариства Племзавод «Степной» провести розрахунок в національній валюті України, визначивши спосіб перегляду ціни виходячи із співвідношення іноземної валюти - долара США до національної валюти України - гривні. Вказує, що сторонами не передбачена можливість використання іноземної валюти як засобу платежу. Зазначає, що усі загальні вимоги, додержання яких є необхідним для здійснення правочину, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросфера» додержані.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.05.2009 року у справі № 6/66/09-10/134/09 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2009 р. у справі № 6/66/09-10/134/09 до розгляду та призначено в засіданні на 10.06.2009 року.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1175 від 09.06.2009 року справу № 6/66/09-10/134/09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Зубкова Т.П., Хуторной В.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.
10.06.2009 року до Запорізького апеляційного господарського суду надійшло пояснення, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера» вказує, що факт зміни ціни на товар передбачений ст.ст. 632, 691, 694 Цивільного кодексу України, а спосіб її перегляду та показники відповідно до яких ціна підлягає зміні встановлені п. 4.6 Договору. Звертає увагу на те, що ціна зазначена в іноземній валюті - це еквівалент передбачений ч.2 ст.524 Цивільного кодексу України. Вказує, що зазначивши еквівалент зобов'язання в іноземній валюті та обумовивши обов'язок покупця провести розрахунок в національній валюті України, сторонами додержані вимоги чинного законодавства. Зазначає, що фактично нарахована позивачем індексація за своєю правовою природою є сумою основного боргу та зменшенню на вимогу відповідача не підлягає. Вважає, що визначені позивачем норми права, свідчать про правомірність застосування індексації при виконанні умов договору в частині розрахунку за поставлений товар. Зазначає, що нарахування пені здійснюється в період з 25.10.2008 року по 26.11.2008 рік і становить 32 дні в сумі 3436,02 грн. Також, вказує, що нарахування відсотків за користуванням товарним кредитом здійснюється в період з 25.10.2008 року по 26.11.2008 рік і становить 32 дні в сумі 5225,61 грн. Зазначає, що порушені умови сплати передбачені п.4.2. Договору передбачають відповідальність та тягнуть за собою зміну процентної ставки за користуванням товарним кредитом. Вказує, що передбачені п.7.2 Договору проценти не є штрафом та пенею, тобто не є неустойкою, а є процентами за користування товарним кредитом встановлені ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України та п. 7.2 Договору купівлі-продажу, та стягуються незалежно від наявності вини боржника. Зазначає, що проценти по своїй правовій природі є боргом, а отже зменшення їх розміру є неможливим.
Відкрите акціонерне товариство Племзавод «Степной», ухвалу суду від 21.05.2009 року не виконало. В судове засідання 10.06.2009 року представник Відкритого акціонерного товариства Племзавод «Степной» не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи Відкрите акціонерне товариство Племзавод «Степной» було повідомлено належним чином.
Враховуючи достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відкритого акціонерного товариства Племзавод «Степной».
В судовому засіданні 10.06.2009 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» підтримав свої доводи викладені у апеляційній скарзі та поясненні.
За заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу
По закінченні судового засідання, за згодою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера» м.Дніпропетровськ звернулося з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Пленмзавод»Степной» с.Заповітне Кам»янсько-Дніпровського району Запорізької області 45417,35грн. суми індексації, 3436,02грн. пені за порушення термінів оплати, 5225,61грн. відсотків по товарному кредиту. В задоволенні позовних вимог господарським судом було відмовлено у повному обсязі.
В свою чергу Акціонерне товариство «Племзавод «Степной» с.Заповітне Кам»янсько-Дніпровського району Запорізької області звернулося із зустрічним позовом до Товариства обмеженою відповідальністю «Агросфера» м.Дніпропетровськ про визнання недійсним договору купівлі-продажу №611-к від 27.03.2008р. Зустрічний позов було задоволено у повному обсязі.
З зазначеним судовим актом не погодився позивач по справі та звернувся з апеляційною скаргою про його скасування у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню в силу наступного:
Як свідчать матеріали справи, 27 березня 2008 р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №611-К, згідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера» (продавець) зобов»язався передати, а Відкрите акціонерне товариство «Племзавод «Степной» (покупець) зобов»язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин відповідно до умов даного договору, додаткових угод та специфікацій до нього.
Пунктом 3.1. цього договору передбаченоё що конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в специфікації до договору, специфікація є невід»ємною частиною даного договору.
Згідно п. 4.1. договору умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до договору.
Пунктом 4.2 договору передбачено товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користуванням товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по Специфікації до Договору.
Згідно п.4.3 договору, нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. Продавець виставляє рахунок-фактуру на суму нарахованих процентів, а також підписується Акт виконаних робіт між Сторонами. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній.
До того ж, за умовами п.4.6 договору оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнах. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу Долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу встановленого НБУ на момент підписання договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0)х СП = ПСП, де А1 - офіційний курс долара США на дату платежу; А0 - офіційний курс долара США на дату підписання договору; СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу. Покупець також має право розрахуватись по даному договору достроково.
В специфікації № 1 від 27.03.2008 року до зазначеного договору визначено Перелік засобів захисту рослин, що постачаються продавцем та визначена загальна сума поставки: 30670,20 $ по курсу 5,05 або 185861,41 грн. з ПДВ.
Також, в зазначеній специфікації у розділі «умови оплати договору» сторони домовились про те, що товар по даній специфікації до договору продається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцю загальну кінцеву вартість товару, отриманого згідно специфікації до договору, у термін до 25.10.2008 року.
Як свідчать матеріали справи, в рахунок даного договору та специфікації до нього позивач відвантажив відповідачу продукцію на загальну суму 185558,41 грн., що підтверджується накладними №0804138/00 від 08.04.2008 року та № 180437/02 від 18.04.2008 року, довіреностями № 198906 від 03.04.2008 року, № 198939 від 17.04.2008 року, рахунками на сплату товару № 27485/611К/1 від 04.04.2008 року, № 28127/611К/1 від 15.04.2008 року. Одержання відвантаженого позивачем товару відповідач не оспорює. За отриманий товар відповідач сплатив 185558,41 грн., що підтверджується банківськими висновками, копії яких залученні до матеріалів справи, та що не оспорює позивач.
Однак, позивач вважає, що покупець враховуючи умови договору, а саме п. 4.6, 7.1 та 7.2 договору, повинен сплатити суму індексації в розмірі 45417,35 грн., пеню за порушення строків розрахунку в сумі 3436,02 грн. та відсотки за товарним кредитом в сумі 5225,61 грн.
Зазначені вимоги були предметом спору в господарському суді першої інстанції за первісним позовом.
Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні первісного позову, враховуючи нижчевикладене:
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності зі ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Також, відповідно ч.3 цієї ж статті якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Пунктом 4.6 договору «сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по Договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1 - офіційний курс долара США на дату платежу; АО - офіційний курс долара США на дату підписання Договору, СП- сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу...»
При цьому, АО -офіційний курс долара США на дату підписання договору складав 505,00грн.; А1- офіційний курс долара США на: дату платежу-13.11.08р. складав - 578,00грн.; дату платежу-21.11.08р.складав 599,88грн.; дату платежу- 26.11.08р.складав 660,96грн. СП-сума поточного платежу на 13.11.08р. - 35 558,41грн.; на 21.11.08р. - 50000 грн.; на 26.11.08р. -100000грн.
Таким чином, проіндексована сума платежу13.11.08р.становить 578,00грн.:505,00грн. х 35558,41грн.= 40698,54грн., в тому числі сума індексації становить 5140,13грн.; платежу 21.11.08р. становить 599,88грн. : 505,00грн. х 50000,00грн. = 59 394,06грн., в тому числі сума індексації становить 9 394,06грн.; платежу 26.11.2008р. становить 660,96грн. : 505,00грн. х 100000,00грн. = 130 883,17грн., в тому числі сума індексації становить 30883,17грн.
Отже, загальна сума індексації складає - 45417,35 грн.
В силу ст.692 цього Кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Оскільки відповідач належним чином не оплатив товар за умовами договору, а нарахована позивачем індексація за своєю правовою природою є сумою основного боргу, остання в розмірі 45417,35 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.7.1. договору, у випадку порушення покупцем термінів оплати, згідно цього договору він сплачує продавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно оплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.
Згідно умов оплати, нарахування пені здійснюється в період з 25.10.2008р. (дата виникнення заборгованості в частині несплаченого товарного кредиту) по 26.11.2008р. (дата розрахунку) становить 32 дня. Всього сума пені за порушення строків розрахунку складає - 3436,02 грн., яка також підлягає стягненню.
Окрім того, відповідно до ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Відповідно до ч.2 ст.536 того ж кодексу розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно до приписів ч.4 ст.232 Господарського кодексу України, проценти за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
За умовами п.7.2. Договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користуванням товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення оплати.
Згідно передбачених договором умов оплати, нарахування відсотків здійснюється в період з 25.10.2008р. (дата виникнення заборгованості в частині несплаченого товарного кредиту) по 26.11.2008р. (дата розрахунку).Всього сума відсотків за товарним кредитом складає - 5225,61 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме в сумі 54078,98грн. (45417,35грн. -сума індексації, 3436,02грн.- пеня, 5225,61грн.- відсотки за товарним кредитом).
Щодо зустрічного позову, слід зазначити наступне:
Згідно ч.4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; - договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Однак, висновки господарського суду першої інстанції щодо недійсності оспорюваного договору засновані лише на нормах права, встановлених господарським кодексом України, а саме ч.3.ст.180, ч.2 ст.189 та ч.2 ст.198 Господарського кодексу Українистосовно визначення ціни в договорі, та не застосував норми права, визначені Цивільним кодексом України, які більш повно тлумачать права сторін у зобов'язанні.
Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною 2 ст.524 Цивільного Кодексу України визначено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Таким чином, зазначені вищі норми права не місять жодних обмежень щодо їх застосування в якихось конкретних випадках.
Частина 2 статті 9 Цивільного кодексу України, якою передбачено застосування Цивільного кодексу України до урегулювання відносин в сферах господарювання, використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, а також до трудових та сімейних відношенням), також зазначає, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин в сфері господарювання.
Відповідно до ч.2 ст. 533 Цивільного кодексу України, у разі, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної, валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом».
Як свідчить зміст специфікації №1, яка підписана в рамках договору купівлі-продажу № 611-К від 27.03.2008 року, асортимент, кількість, умови оплати товару, а також вартість товару, сторони узгодили як у іноземній валюті (долар США) так і у грошовій одиниці України - гривні (по курсу на дату підписання Договору). Ціна, яка вказана у іноземній валюті - це еквівалент. Видаткові документи та розрахунки по договору заповнені та здійснені відповідно до діючого законодавства - в національній грошовій одиниці - гривні.
Пунктом 4.6 договору сторони узгодили, що оплата товару та нарахування процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу Долара США до гривні більше ніж 2% від його курсу встановлену НБУ на момент підписання Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по Договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1-офіційний курс Долара США на дату платежу; А0- курс Долара США на дату підписання Договору, СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу.
Таким чином, застосування формули перерахунку ціни, відповідно до п.4.6. Договору, не порушує норми діючого законодавства, оскільки сторони обумовили обов'язок Відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Степной» провести розрахунок в національній валюті України, визначивши спосіб перегляду ціни виходячи із співвідношення іноземної валюти - долара США до національної валюти України - гривни. При цьому, сторонами не передбачена можливість використання іноземної валюти як засобу платежу, що повністю відповідає вимогам діючого законодавства.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Отже, усі загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, у розумінні статті 203 ЦК України сторонами додержані,а саме: договір купівлі-продажу №611-к від 27.03.2008р. відповідає вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства; особи, які уклали договір-купівлі продажу №611-К мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників цього правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, що підтверджено підписом і печаткою підприємства; оспорюваний договір-купівлі продажу вчинено у формі, встановленій законом; за цим договором настали реальні правові наслідків, що обумовлені ним.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для визнання недійсним оспорюваного відповідачем договору, а отже і для задоволення зустрічного позову.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оспорюване рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому у відповідності до приписів статті 104 Господарського процесуального кодексу України, зазначене рішення підлягає скасуванню. Позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Судові витрати за первісним позовом (державне мито в сумі 540,79 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.) та за зустрічним позовом (державне мито у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.) відносяться на Відкрите акціонерне товариство Племзавод «Степной».
Судові витрати за апеляційною скаргою, а саме державне мито в сумі 312грн.83коп., відноситься на Відкрите акціонерне товариство Племзавод «Степной».
Окрім того, слід зазначити, що позивач за первісним позовом надлишково сплатив державне мито, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати господарський суд першої інстанції видати відповідну довідку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.2 ст.103, п. 1, 4 ч.1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2009 р. у справі № 6/66/09-10/134/09 скасувати повністю та прийняти нове рішення:
Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Племзавод «Степной» (Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, с.Заповітне) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» м.Дніпропетровськ, 45417,35 грн. - основного боргу, 3436,02 грн. пені, 5225,61 грн. відсотків по товарному кредиту, 540,79 грн. державного мита за позовом, 312грн.83коп. державного мита за апеляційною скаргою та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ довідку про повернення з державного бюджету надмірно сплаченого державного мита за подання первісного позову в сумі 1332,11 грн.
Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні наказ та довідку.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.06.2009 року.