Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 77-99-18
Іменем України
18 червня 2009 року Справа № 12/91
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Фуд", вул.
Дніпровська, 34, м. Чернігів, 14000
Відповідач: Відкрите акціонерне товариство Банк "БІГ Енергія", вул. Комінтерну, 15, м.
Київ, 01032 в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" вул. Шевченка, 15, м. Чернігів, 14000,
Предмет спору: про розірвання договору банківського рахунку та стягнення грошових
коштів 49177,29 грн.
Суддя Лавриненко Л.М.
позивач: Симонов Ю.В. - довіреність № 12 від 09.06.2009 представник
відповідач: Кулик Н.Д. довіреність № 83 від 02.06.2009 представник
Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви з 09.06.2009 року по 18.06.2009 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем подано позов про розірвання Договору банківського рахунку в національній валюті №218 від 01.06.2007 року, укладеного між сторонами та стягнення з відповідача 49 177 грн. 29 коп. грошових коштів відповідно до цього договору.
Представники сторін надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні 09.06.2009 року підтримала позовні вимоги та надана письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.
Представник відповідача в поданому відзиві на позов, проти позовних вимог частково заперечував, пояснюючи: що відповідач не відмовляв позивачу у проведенні банківських операцій, оскільки відповідно до внутрішніх правил порядку роботи філія направляє суми для сплати в Головний банк. Щодо розірвання договору №218 від 01.06.2007 року , відповідачем не було отримано від позивача повідомленні про розірвання договору, як передбачено у п. 9.1. даного договору. Також умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються у договорі, що укладається між банком і клієнтом, і не повинні суперечити вимогам п. 1.5. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 12.11.2003 року №492. Стягненню підлягають кошти в сумі залишку на рахунку після проведення відповідних відрахувань за закриття рахунку.
Представник позивача в судовому засіданні 18.06.09р. , відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмову заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив про те, що після проведення з відповідачем звірки розрахунків та за мінусом вартості послуг по закриттю рахунку, сума залишку коштів на рахунку складає 48930 грн. 97 коп., а тому позивач просить суд розірвати договір банківського рахунку в національній валюті № 218 від 01.06.2007р. та стягнути з відповідача 48930 грн. 97 коп. залишку коштів на рахунку та судові витрати в сумі 889 грн. 27 коп.
Відповідач проти заяви позивача не заперечував.
Суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення коштів, оскільки це є процесуальним правом сторони , і подана заява не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.
За таких обставин, суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін , дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд доходить висновку , що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:
Статтею 1067 Цивільного кодексу України встановлено , що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.
01 червня 2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 218 банківського рахунку в національній валюті, згідно якого банк взяв на себе зобов”язання здійснювати розрахунково-касове обслуговування позивача по поточному рахунку в національній валюті № 26008001000218 .
Пунктом 9.1 вказаного договору сторони визначили, що він діє на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання та діє до його розірвання за заявою однієї із сторін, або з підстав , передбачених законодавством та \ або договором.
Згідно частини 1 - 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
У відповідності до п.2.1 договору операції за рахунком . порядок їх проведення, форми розрахунків та послуг, які надаються банком клієнту по обслуговуванню рахунку, визначаються та регулюються чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України і здійснюються на основі розрахунково-касових документів встановлених форм.
В силу ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно з ч. 1 п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
За умовами пунктів 2.2,2.6 та 3.1.3 договору платежі з рахунку клієнта проводяться за його дорученням в межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня . Розрахункові документи банк приймає і виконує в день їх надходження, якщо вони надані в банк і операційний час з 9-00 до 16-00 годин (понеділок-четвер), з 9-00 до 15-00 годин . При надходженні документів в банк після операційного часу на протязі однієї години , вони приймаються як „вечірні” і виконуються у разі технічної можливості або наступного робочого дня після прийняття. Банк проводить операції відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів НБУ.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із матеріалів справи , позивач 16.12.08р. надав відповідачеві платіжні доручення № 15131514 на виконання переказу зі свого рахунку 20000 грн. та 200000 грн. відповідно на користь Державного бюджету. 29.01.09р. позивачем було надано відповідачеві платіжні доручення № 1516 на суму 5000 грн. , № 1517 на суму 5000 грн. , № 1518 на суму 5000 грн., № 1519 на суму 4000 грн. на перерахування коштів зі свого рахунку на користь Державного бюджету , та 30.01.09р. платіжні доручення № 1520 на суму 5000 грн., № 1521 на суму 5000 грн., № 1522 на суму 5000 грн. та № 1523 на суму 5000 грн.
Але як свідчать матеріали справи, 16.12.08р. банком була видана позивачу готівка в сумі 50000 грн.
Згідно довідки банку № 31\04-Б від 11.03.09р. про залишок коштів на поточному рахунку позивача, станом АН 10.03.09р. на поточному рахунку позивача в національній валюті № 26008001000218 становив 49177 грн 29 коп.
Відповідно з п. 30.1. ст.. 30 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Згідно до ст.ст. 1073, 1074 Цивільного кодексу України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
У відповідності до ст.ст. 1091, 1092 Цивільного кодексу України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до Цивільного Кодексу та закону.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що в порушення взятих на себе зобов”язань та вимог чинного законодавства , надані позивачем платіжні доручення банком не були виконані, і доказі їх виконання банк суду не надав.
Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У відповідності до ч.1 та 3 ст.1075 Цивільного кодексу України , договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Позивач, у відповідності до ч.1 ст. 1075 Цивільного кодексу України, 19.03.09р. подав до банку заяву про закриття поточного рахунку та повторно 24.03.09р. Вказані заяви прийняті банком, що підтверджується відміткою банку про їх отримання , відповідно 19.03.09р. № 757\1 та 24.03.09р. № 808\01.
Згідно акту зірки розрахунків щодо залишків кошті розміщених на поточному рахунку в національній валюті № 26008001000218 від 17.06.09р.. який підписаний повноважними представниками сторін , залишок коштів , що підлягає поверненню у зв”язку із закриттям рахунку ( після утримання вартості послуг) становить 48930 грн. 97коп.
Заперечення відповідача щодо не направлення позивачем відповідачу пропозиції про розірвання договору судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до ч. 5 с т.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а тому недотримання позивачем вимог ч.2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов”язку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору , у разі виникнення такої необхідності , не позбавляє позивача права звертатись за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.
Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2009р. № 134 в банку „Біг Енергія” призначено тимчасову адміністрацію на один рік з 16.03.2009р. по 15.03.10р., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців -з 16.03.2009р. до 15.09.2009р.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність).
Виконання банком розпорядження клієнта про перерахування коштів з його рахунку, виходячи із аналізу ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1ст. 173, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, є майново-господарським зобов'язанням банку
В силу частин 3-5 ст. 85 Закону „Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію:
1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів(обов'язкових платежів).
Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку. Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.
Законом не заборонено позивачеві під час дії мораторію звертатися до суду за захистом порушених своїх прав. Введення мораторію не може бути підставою для відмови судом у задоволенні позовних вимог, які заявлені у зв'язку з порушенням банком зобов'язань. Як зазначалося, протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України. Проте видача таких документів не заборонена.
За таких обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір виник у зв”язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 574 грн. 31 коп. та витрати в сумі 312 грн. 50 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст.. 55 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 651,1066,1067, 1068, 1071,1072, 1073,1074,1075,1091, 1092 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 85 Закону „Про банки і банківську діяльність” , ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Розірвати договір банківського рахунку в національній валюті № 218 від 01.06.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Фуд" та Відкритим акціонерним товариством Банк "БІГ Енергія", в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія".
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" м. Київ , вул.Комінтерну ,15 ,10132 ( код за ЄДРПОУ 20023463, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Фуд" 14010, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 34, (р/р 26004300106010 в ЧФ ВАТ „ВІЕЙБІ-Банк” м. Чернігів, МФО 353757, код 32194945) 48930 грн. 97коп. залишку коштів на поточному рахунку, 574 грн. 31 коп. держмита та 312 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.
Суддя Л.М.Лавриненко
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22.06.09р.
Суддя Л.М.Лавриненко
22.06.09