01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.06.2009 № 18/62
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Островича С.Е.
суддів: Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі: Семеняк Т.В.
За участю представників:
від позивача -Судак Д.Г. - довіреність № 11/ЮР/09 від 01.01.2009 року
від відповідача -не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "МП-1"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2009
у справі № 18/62 (суддя Сидоренко А.С.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена"
до ТОВ "МП-1"
про стягнення 274450,41 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „МП-1” про стягнення 274 450, 41 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати товару поставленого згідно видаткових накладних, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на суму 274 450,41 грн.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було повідомлено суд про часткову оплату суми боргу заявленої до стягнення у розмірі 144 450,00 грн., на підтвердження чого надано платіжні доручення № 24 від 23.03.2009 року, № 26 від 27.03.2009 року та № 49 від 15.04.2009 року.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2009 року у справі № 18/62 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 144 450, 00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „МП-1” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” 130 000, 41 грн. заборгованості, 2 744, 50 грн. - державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2009 року у справі № 18/62, прийняти нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, рішення у справі прийняте при недоведеності обставин, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Разом з тим, відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що після отримання претензії позивача 14.02.2009 року відповідач платіжними дорученнями здійснив оплату поставленого товару, докази оплати будуть надані відповідачем під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2009 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 11.06.2009 року.
10.06.2009 року відповідачем до суду було надіслано факсограму клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю за забезпечити явку представників у судове засідання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з задоволенням заявленого клопотання колегією суддів ухвалою від 11.06.2009 року розгляд справи було відкладено на 25.06.2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2009 року у справі № 18/62 - залишити без змін та повідомив, що до винесення рішення судом першої інстанції відповідачем оплата заборгованості в сумі 130 000, 41 грн. за поставлений товар не здійснювалася.
Представники відповідача в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, доказів на сплату суми заборгованості відповідачем до суду не подано, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та без участі представників відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом м. Києва встановлено, що позивач в період з 29.07.2008 року по 24.12.2008 року, згідно видаткових накладних (а. с. 21 -140 (т. 1). а. с. 1 - 140 (т. 2), а. с. 1 - 12 (т. 3)), поставив відповідачеві товар на загальну суму 366 492,69 грн.
Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі довіреностей (а. с. 13 - 35 (т. 3)).
Факт отримання товару уповноваженою особою відповідача підтверджується також її підписом на копіях вищевказаних видаткових накладних.
Згідно банківських виписок № 443 від 10.09.2008 року та № 611 від 24.11.2008 року відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши за отриманий товар 92 042.28 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З метою досудового врегулювання спору позивач 14.02.2009 року на адресу відповідача (фіскальний чек № 5714) направив претензію № 353/ПР/09 від 12.02.2009 року щодо сплати заборгованості протягом семи днів з моменту отримання претензії. При цьому позивач повідомив відповідача про намір звернення до господарського суду для примусового стягнення заборгованості у разі відмови від добровільного її відшкодування.
Дана претензія була отримана відповідачем 18.02.2009 року що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 239416, однак на момент звернення позивача з позовом до суду грошові кошти відповідачем в повному обсязі сплачені не були.
Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов'язання шляхом поставки товару на загальну суму 366 492,69 грн.
Відповідач, в свою чергу, зобов'язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконував і на момент звернення позивача до суду мав заборгованість в сумі 274 450,41 грн.
Після порушення провадження у справі відповідачем додатково було сплачено заборгованість в сумі 144 450,00 грн. що підтверджується платіжними дорученнями № 24 від 23.03.2009 року, № 26 від 27.03.2009 року та № 49 від 15.04.2009 року.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що факт наявності заборгованості був визнаний відповідачем, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками товариств.
Зокрема, згідно акту від 15.04.2009 року відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 150 000,41 грн. і в той же день платіжним дорученням № 49 від 15.04.2009 року сплатив 20 000,00 грн.
У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на часткову сплату відповідачем заборгованості за поставлений товар на загальну суму 144 450,00 грн., провадження у даній справі в цій частині підлягає припиненню, а решта позовних вимог про стягнення 130 000,41 грн. заборгованості є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на повне скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2009 року у справі № 18/62 у зв'язку з відсутністю у відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених обставин.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про невідповідність висновків викладених у рішенні суду, обставинам справи є невмотивованими, оскільки з рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2009 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2009 року по справі № 18/62 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „МП-1”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МП-1” залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2009 року у справі № 18/62 залишити без змін.
Матеріали справи № 18/62 повернути до Господарського суду Чернігівської області
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Острович С.Е.
Судді Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.