донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.06.2009 р. справа №4/68
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Акулової Н.В.
суддів
Гези Т.Д. , Скакуна О.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
Наказнюк Є.О., довіреність №3 від 28.01.2009року,
від відповідача:
Лазарева Л.Л., довіреність №9297 від 18.11.2008року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Амстор" м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
27.04.2009 року
по справі
№4/68 (Гринько С.Ю.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповілальністю "Преміум-Групп" м.Деражня
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Амстор" м.Донецьк
про
стягнення 83474грн. 70коп. заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю “Преміум Групп” м. Деражня Хмельницької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор”м. Донецьк про стягнення 83474,70грн. заборгованості, яка виникла за отриманий відповідачем за накладними товар./арк. справи 5-6/.
Рішенням від 27.04.2009року господарський суд Донецької області /суддя ГринькоС.Ю./ позовні вимоги задовольнив.
Рішення мотивоване тим, що судом встановлений факт і його не спростовує відповідач, що ТОВ “Преміум Груп” поставлений, а відповідачем отриманий товар за видатковими накладними згідно переліку на суму сумі 83474,70грн.; накладні, на які посилається позивач як на підставу одержання відповідачем товару, не мають посилань на конкретний договір поставки № 2663 від 07.02.2008р., як вважає відповідач, а тому ці поставки суд вважає проведені поза договором, у деяких накладних є посилання на договір № ПГ-00000152 від 28.02.2008р., який вважає суд не укладеним, оскільки не відповідає правилам п.2 ст.180 Господарського кодексу України, за яким породжуються права і обов'язки сторін, так як не надано жодною стороною цей договір підписаний керівниками; актом взаємних розрахунків, підписаний станом на 30.11.2008р., відповідач підтвердив свою заборгованість за цими накладними в сумі 83474,70грн., яка до наступного часу не сплачені боржником; позивачем 25.02.2009року була направлена відповідачу письмова вимога №905 від 10.02.2009року про виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленої продукції, відповідно до ст. 530 ЦК України відповідач на протязі 7 днів не здійснив оплату даної продукції, сума боргу поставленого товару склала 83474,70грн., яка на час вирішення даного спору не сплачена боржником; оскільки, позивачем доведений факт заборгованості, а також факт виставлення вимоги про оплату боргу, господарський суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 83474,70грн. заборгованості за товар в повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор”м.Донецьк в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 27.04.2009року у справі №4/68 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні з відповідача суми боргу у розмірі 83474,70грн., для встановлення дійсної суми заборгованості призначити судово-бухгалтерську експертизу посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права./арк. справи 139-145/.
Апеляційна скарга мотивована тим, що поставка за вказаними накладними здійснювалась на підставі договору постачання №2663 від 07.02.2008року; вказані накладні підтверджують лише факт здійснення господарської операції - дії, що викликає певні зміни в структурі зобов'язань, суд першої інстанції безпідставно ототожнив поняття “господарська операція” та “господарський договір”, за умовами договору постачання №2663 від 07.02.2008року відповідач повинен перерахувати грошові кошти за реалізований товар, товар, що поставлений за вказаними видатковими накладними не є реалізованим, тому строк виконання зобов'язання не настав. Скаржник зазначає, що у відповідачем перед позивачем існує заборгованість за договором №2663 від 07.02.2008року в сумі 32 619грн.99коп., про факт наявності заборгованості зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву та у зустрічному позові, який безпідставно судом першої інстанції повернуто листом №4/40-13/2 від 28.04.2009року.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Преміум Групп” м. Деражня Хмельницької області вважає рішення господарського суду Донецької області від 27.04.2009року у справі №4/68 законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки факт здійснення поставки товару згідно умов договору постачання №2663 від 07.02.2008року не підтверджено належними доказами, тому посилання скаржника на умови договору є безпідставним; договір №ПГ-00000152 від 28.02.2008року між сторонами не укладався.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Згідно зі ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Як вбачається з позовної заяви, позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості в сумі 83474,70грн., що виникла внаслідок поставки відповідачу за видатковими накладними №ПГ-00644 від 30.04.2008р., №ПГ-00645 від 30.04.2008р.; №ПГ-00646 від 30.04.2008р.; №ПГ-00647 від 30.04.2008р.; №ПГ-00651 від 30.04.2008року; №ПГ-00652 від 30.04.2008р.; №ПГ-00653 від 30.04.2008року; №ПГ-00666 від 05.05.2008р.; №ПГ-00687 від 06.05.2008року; №ПГ-00688 від 06.05.2008р.; №ПГ-00689 від 06.05.2008року; №ПГ-00700 від 06.05.2008р.; №ПГ-00701 від 06.05.2008року; №ПГ-00723 від 08.05.2008р.; №ПГ-00724 від 08.05.2008року; №ПГ-00725 від 08.05.2008р.; №ПГ-00726 від 08.05.2008року; №ПГ-00727 від 08.05.2008р.; №ПГ-00728 від 08.05.2008року; №ПГ-00729 від 08.05.2008р.; №ПГ-00827 від 14.05.2008року; №ПГ-00835 від 14.05.2008р.; №ПГ-00836 від 14.05.2008року; №ПГ-00877 від 20.05.2008р.; №ПГ-00878 від 20.05.2008року; №ПГ-00883 від 20.05.2008р.; №ПГ-00887 від 20.05.2008року; №ПГ-00898 від 21.05.2008р.; №ПГ-00906 від 21.05.2008року; №ПГ-1156 від 25.06.2008р.; №ПГ-00457 від 15.07.2008року; №ПГ-00572 від 15.07.2008року; №ПГ-00722 від 15.07.2008року; №ПГ-00664 від 15.07.2008року; №ПГ-1356 від 15.07.2008р.; №ПГ-5599 від 15.07.2008року; №ПГ-5604 від 15.07.2008року; №ПГ-5607 від 15.07.2008року; №ПГ-5610 від 15.07.2008року; №ПГ-5592 від 29.07.2008року; №ПГ-5593 від 29.07.2008року; №ПГ-5594 від 29.07.2008року; №ПГ-5595 від 29.07.2008року; №ПГ-5596 від 29.07.2008року; №ПГ-5597 від 29.07.2008року; №ПГ-5598 від 29.07.2008року; №ПГ-1414 від 05.08.2008року; №ПГ-1042 від 05.08.2008року; №ПГ-00662 від 05.08.2008року; №ПГ-00415 від 05.08.2008року.; №ПГ-00417 від 05.08.2008року; №ПГ-00785 від 26.08.2008року; №ПГ-1495 від 26.08.2008року; №ПГ-1498 від 26.08.2008р.; №ПГ-5568 від 26.08.2008р.; №ПГ-5927 від 26.08.2008року; №ПГ-6162 від 02.10.2008року; №ПГ-7297 від 02.10.2008року;№ПГ-6222 від 02.10.2008року , при цьому посилаючись на наявність усної домовленості між сторонами у справі відносно поставки товару./арк. справи 5-6/.
Ствердження відповідача, що поставка за вищезазначеними накладними здійснювалась на підставі умов договору постачання №2663 від 07.02.2008року, що укладений між сторонами, не приймається судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду виходячи з наступного.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати господарську проведену діяльність. Для цього, в затвердженому Міністерством статистики України бланку видатковій накладній (товарної) передбачена графа “підстава”, в якої повинні бути вказані підстави, по яких проведена та чи інша поставка за цією накладною.
Представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог видаткові накладні в графі “підстава” безпосередньо не містять посилань на договір постачання №2663 від 07.02.2008року.
У видаткових накладних №ПГ-00701 від 06.05.2008року, №ПГ-00728 від 08.05.2008року, №ПГ-00727 від 08.05.2008р., №ПГ-00729 від 08.05.2008р.; №ПГ-00835 від 14.05.2008р.; №ПГ-00836 від 14.05.2008року; №ПГ-00878 від 20.05.2008року; №ПГ-00887 від 20.05.2008року; №ПГ-6162 від 02.10.2008року; №ПГ-7297 від 02.10.2008року відсутнє посилання на підставу поставки./арк. справи 28,32,34, 35, 37,38-40,42,73,74/.
У видатковій накладній №ПГ-1156 від 25.06.2008р.наявне посилання на договір № Уп -00000090 від 30.12.2006року, який, як зазначено сторонами, між ними не укладався. /арк. справи 45/.
У інших видаткових накладних наявне посилання на договір № ПГ-00000152 від 28.02.2008року, але матеріалами справи не підтверджено факт укладання вказаного договору між сторонами.
Представниками сторін даний факт не заперечується, але представник відповідача вважає, що вказаний договір зазначено помилково внаслідок помилки у нумерації у процесі бухгалтерського обліку позивача, що не приймається судовою колегією, оскільки як номер, так і дата договору, що зазначений у видаткових накладних не відповідає номеру та даті договору, на який посилається відповідач, що унеможливлює ототожнення вказаних договорів.
Крім того, обов'язковою умовою при здійсненні поставки згідно умов договору постачання №2663 від 07.02.2008року є надання відповідачем письмового замовлення на продукцію, але матеріали справи не містять таких замовлень відносно поставок, що є спірними.
Рахунки, на які наявне посилання у декількох накладних, матеріали справи також не містять.
Крім того, матеріали справи не містять оригіналу або належним чином засвідченої копії договору постачання №2663 від 07.02.2008року, наявністю якого відповідач обґрунтовує свої заперечення.
Також у ході судового засідання відповідач надав суду апеляційної інстанції для огляду копії видаткових накладних, які містять посилання на договору постачання №2663 від 07.02.2008року, яке дописано чорнилами, які не приймаються судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду в якості належних доказів, оскільки примірники позивача не містять такого тексту.
Здійснивши системний аналіз наведених фактів, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що між сторонами виникла усна домовленість відносно поставки товару; матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача та відповідача волевиявлення на встановлення правовідносин щодо поставки товару безпосередньо через поведінку, оскільки відповідач належними доказами не підтвердив факт здійснення поставки саме за умовами договору постачання №2663 від 07.02.2008року.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ “Преміум Груп” поставлений, а відповідачем отриманий товар по наступним накладним: №ПГ-00644 від 30.04.2008р. на суму 1585,80грн.; №ПГ-00645 від 30.04.2008р. на суму 124,38грн.; №ПГ-00646 від 30.04.2008р. на суму 26,88грн.; №ПГ-00647 від 30.04.2008р. на суму 293,22грн.; №ПГ-00651 від 30.04.2008року на суму 1371,66грн.; №ПГ-00652 від 30.04.2008р. на суму 3860,94грн.; №ПГ-00653 від 30.04.2008року на суму 2,16грн.; №ПГ-00666 від 05.05.2008р. на суму 1522,20грн.; №ПГ-00687 від 06.05.2008року на суму 91,92грн.; №ПГ-00688 від 06.05.2008р. на суму 324,54грн.; №ПГ-00689 від 06.05.2008року на суму 531,30грн.; №ПГ-00700 від 06.05.2008р. на суму 1081,98грн.; №ПГ-00701 від 06.05.2008року на суму 196,14грн.; №ПГ-00723 від 08.05.2008р. на суму 1569,06грн.; №ПГ-00724 від 08.05.2008року на суму 687,00грн.; №ПГ-00725 від 08.05.2008р. на суму 41,76грн.; №ПГ-00726 від 08.05.2008року на суму 3358,62грн.; №ПГ-00727 від 08.05.2008р. на суму 430,74грн.; №ПГ-00728 від 08.05.2008року на суму 811,56грн.; №ПГ-00729 від 08.05.2008р. на суму 264,24грн.; №ПГ-00827 від 14.05.2008року на суму 123,00грн.; №ПГ-00835 від 14.05.2008р. на суму 228,84грн.; №ПГ-00836 від 14.05.2008року на суму 952,32грн.; №ПГ-00877 від 20.05.2008р. на суму 3921,66грн.; №ПГ-00878 від 20.05.2008року на суму 104,16грн.; №ПГ-00883 від 20.05.2008р. на суму 108,30грн.; №ПГ-00887 від 20.05.2008року на суму 50,70грн.; №ПГ-00898 від 21.05.2008р. на суму 162,54грн.; №ПГ-00906 від 21.05.2008року на суму 89,10грн.; №ПГ-001156 від 25.06.2008р. на суму 62,40грн.; №ПГ-00457 від 15.07.2008року на суму 2136,78грн.; №ПГ-00572 від 15.07.2008року на суму 5563,80грн.; №ПГ-00722 від 15.07.2008року на суму 2423,88грн.; №ПГ-00664 від 15.07.2008року на суму 415,74грн.; №ПГ-1356 від 15.07.2008р. на суму 744,48грн.; №ПГ-5599 від 15.07.2008року на суму 4072,68грн.; №ПГ-5604 від 15.07.2008року на суму 30,96грн.; №ПГ-5607 від 15.07.2008року на суму 62,34грн.; №ПГ-5610 від 15.07.2008року на суму 9,72грн.; №ПГ-5592 від 29.07.2008року на суму 1963,80грн.; №ПГ-5593 від 29.07.2008року на суму 2136,78грн.; №ПГ-5594 від 29.07.2008року на суму 1587,18грн.; №ПГ-5595 від 29.07.2008року на суму 5563,80грн.; №ПГ-5596 від 29.07.2008року на суму 2423,88грн.; №ПГ-5597 від 29.07.2008року на суму 4072,68грн.; №ПГ-5598 від 29.07.2008року на суму 744,48грн.; №ПГ-1414 від 05.08.2008року на суму 3250,68грн.; №ПГ-1042 від 05.08.2008року на суму 1361,04грн.; №ПГ-00662 від 05.08.2008року на суму 2220,24грн.; №ПГ-00415 від 05.08.2008року на суму 3756,84грн.; №ПГ-00417 від 05.08.2008року на суму 3568,20грн.; №ПГ-00785 від 26.08.2008року на суму 6390,96грн.; №ПГ-1495 від 26.08.2008року на суму 2980,44грн.; №ПГ-1498 від 26.08.2008р. на суму 4732,44грн.; №ПГ-5568 від 26.08.2008р. на суму 6096,72грн.; №ПГ-5927 від 26.08.2008року на суму 3539,04грн.; №ПГ-6162 від 02.10.2008року на суму 1388,76грн.; №ПГ-7297 від 02.10.2008року на суму 1609,92грн.;№ПГ-6222 від 02.10.2008року на суму 1576,68грн.
Вказані видаткові накладні містять підписи осіб, що відвантажив та отримав товар, та підписи засвідчені печатками підприємств.
Факт отримання товару відповідачем не заперечується.
Посилання відповідача на відсутність довіреностей відповідача на отримання товару не приймається судовою колегією, оскільки відповідач не заперечує факту отримання товару.
Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вказані видаткові накладні є належними доказами поставки товару відповідачу у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
Частково відповідачем здійснено оплату отриманого товару в сумі 18 893грн.16коп., про що зазначено у позовній заяві, та факт чого відповідачем підтверджується.
Як встановлено судом першої інстанції, сума заборгованості за вказаними накладними, враховуючи наявність часткової оплати, складає 83474,70грн.
Факт наявності заборгованості в сумі 83474,70грн. зафіксовано сторонами у акті звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2008року, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
Акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2008року також не містить посилання на договір постачання №2663 від 07.02.2008року.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем направлена відповідачу письмова вимога №905 від 10.02.2009року про виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленої продукції.
Тобто, позивачем вимога про сплату боргу направлена відповідачу належним чином, тоді як, відповідач згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України належних доказів виконання свого зобов'язання по оплаті отриманого товару суду першої інстанції не надав.
Ствердження відповідача, що строк виконання зобов'язання не настав в зв'язку з тим, що товар не є реалізованим, з посиланням на пункти договору постачання №2663 від 07.02.2008року є недоцільним, оскільки судом встановлено, що поставка товару здійснювалась поза умовами договору постачання №2663 від 07.02.2008року.
Тобто, належними доказами підтверджено, що строк виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару настав.
Сума боргу за поставлений товар в сумі 83474,70грн. на час вирішення даного спору не сплачена боржником.
Посилання відповідача на наявність у позивача перед відповідачем заборгованості за розміщення товару при першому постачанні та досягнутий щомісячний обсяг постачань, що виникла на підставі п.1.17,п.1.18 Додатку №2 до договору постачання №2663 від 07.02.2008року, що викладені у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі, що на думку відповідача, є підставою для застосування ст. ч.1 ст. 613 Цивільного кодексу України, є хибним, оскільки судом встановлено, що поставка товару здійснювалась поза умовами договору постачання №2663 від 07.02.2008року; відповідачем не доведено, що отримання товару здійснювалось на підставі договору №2663 від 07.02.2008року.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності належними доказами факту наявності заборгованості в сумі є 83474,70грн. правомірним, а заборгованість є такою, що підлягає стягненню.
Заперечення скаржника стосовно того, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки зустрічний позов про стягнення вказаної заборгованості, з яким відповідач звернувся до суду першої інстанції, безпідставно повернутий листом №4/40-13/2 від 28.04.2009року, спростовується матеріалами справи виходячи з наступного.
У відповідності з ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Таким чином, зустрічний позов має певну специфіку, яка вирізняє його від інших видів позовів, зокрема від первісного, а саме: по -перше, право на подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача; по-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом; по -третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча і різних , але взаємопов'язаних вимог.
З протоколу судового засідання від 27.04.2009року, на якому був присутній представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” м. Донецьк, вбачається, що представник відповідача не зазначив про факт надання або направлення до канцелярії суду зустрічного позову.
При цьому, у судовому засіданні 27.04.2009року був оголошений повний текст рішення суду, який 27.04.2009року отримано представником відповідача, про що свідчить його особистий підпис на оригіналі рішення.
Тобто, факт обізнаності представника відповідача щодо винесення рішення є доведеним належними доказами.
Відповідно зустрічна позовна заява подана відповідачем після винесення рішення у справі, тому суд першої інстанції не мав підстави для розгляду її разом з первісним позовом.
У апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” м. Донецьк просить призначити для встановлення дійсної суми заборгованості судово-бухгалтерську експертизу.
Дане клопотання судовою колегією не задовольняється, оскільки з таким клопотанням відповідач до суду першої інстанції не звертався; у апеляційній скарзі відповідач не обґрунтував необхідність призначення вказаної експертизи та не зазначив, з метою з'ясування яких питань, які потребують спеціальних знань, повинна бути призначена експертиза, а у відповідності з ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Донецької області від 27.04.2009року у справі №4/68 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор”м. Донецьк -без задоволення.
Головуючий Н.В. Акулова
Судді: Т.Д. Геза
О.А. Скакун
Надруковано: 6 прим.
1-позивачу
2-3відповідачу
4-у справу
5-ГСДО
6-ДАГС