18 червня 2009 р.
№ 12/453/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. (головуючий),
Харченка В.М.,
Черкащенка М.М.
розглянувши у відкритому
касаційну скаргу
судовому засіданні у м. Києві
Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва
на постанову
від 03.03.2009
Одеського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 12/453/08
господарського суду
Миколаївської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва
до
Військової частини А-3767,
Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва
про
стягнення 3353,66 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
У вересні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва звернулося з позовом до військової частини А-3767 та квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило стягнути солідарно з відповідачів 3353,66 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.11.2008 у справі № 12/453/08 позов задоволено частково. Стягнено з військової частини А-3767 на користь ВАТ "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" 1297,19 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2009, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнено солідарно з військової частини А-3767 та квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва на користь ВАТ "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" 1297,19 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 813,86 грн. пені, 1132,26 грн. інфляційних та 110,35 грн. річних.
У касаційній скарзі Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 03.03.2009, а рішення господарського суду першої інстанції від 18.11.2008 залишити без змін. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 33, 38, 54 ГПК України, ст. 553 ЦК України, ст. 235 ГК України, ст.ст. 1, 26 Закону України "Про електроенергетику".
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено апеляційним судом, і це відповідає наявним матеріалам справи, 17.10.2000 між позивачем та в/ч А-3767 був укладений договір на користування електричною енергією для непромислових споживачів № 44/1141, згідно з умовами якого енергопостачальна організація зобов'язалась відпускати споживачу електроенергію як різновид товарної продукції в межах 250 кВт дозволеної до використання потужності, у тому числі з розбивкою по об'єктах. При цьому, сторони домовились, що при виконанні умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони керуються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, нормативними документами Кабінету Міністрів України, Національної комісії з регулювання електроенергетики України та іншими чинними законодавчими актами України.
Умовами договору сторони встановили, що споживач зобов'язується у п'ятиденний строк сплачувати рахунки енергопостачальної організації при остаточному розрахунку. На випадок ненадходження коштів у п'ятиденний строк, починаючи з дня остаточного розрахунку на суму простроченої оплати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент оплати за кожен день прострочення платежу по день фактичної оплати.
26.02.2007 між сторонами у справі був укладений договір поруки № 1/16П, згідно з умовами якого, КЕВ м. Миколаєва поручилося перед кредитором боржника за виконання останнім свого обов'язку по сплаті за спожиту електроенергію з ПДВ, згідно договору на користування електричною енергією № 44/1141 від 17.10.2000, за поточну активну та реактивну електроенергію, починаючи з 01.01.2007, фінансування якої здійснюється з бюджету. У разі ж порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор вправі звернутися з позовом про стягнення заборгованості як до боржника так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед позивачем. При цьому, договором визначено, що поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу та неустойки.
Апеляційним судом також було встановлено, що у оспорюваний період, а саме з січня 2008 року по червень 2008 року, ні військова частина, ні КЕВ м. Миколаєва не сплачували своєчасно рахунки позивача на оплату спожитої активної та реактивної електричної енергії.
02.04.2008 позивач та в/ч А-3767 підписали додаток № 1 до вказаного договору від 17.10.2000, який є його невід'ємною частиною, та визначили обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2008 рік, у тому числі на травень у розмірі 11,5 тис. кВт/г. Відповідно до. п. 5 вказаного додатку до договору, у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду, споживач несе відповідальність згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", якою встановлено, що споживачі, у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
У зв'язку з тим, що кількість спожитої в/ч А-3767 у травні 2008 року перевищила договірну величину споживання електричної енергії на 2884 кВт/г, 04.06.2008 позивачем були виписані в/ч А-3767 повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії та рахунок на оплату двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною на травень 2008 року, згідно з якими двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини склала 1297,19 грн.
05.06.2008 позивачем були надіслані вказані повідомлення та рахунок, однак в/ч А-3767 вищезазначений рахунок не сплатила.
Крім того, військовій частині А-3767 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за активну електричну енергію позивачем нарахована пеня в сумі 772,61 грн. за період з 06.08.2007 по 30.06.2008, 1007,59 грн. інфляційних за той же період часу і 104,44 грн. річних, а також відповідачу-1 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за реактивну електричну енергію позивачем нарахована пеня в сумі 41,25 грн. за період з 23.07.2007 по 30.06.2008, 124,67 грн. інфляційних за період з 23.07.2007 по 03.02.2008 та 5,91 грн. річних.
13.08.2008 позивач направив КЕВ м. Миколаєва вимогу про сплату за договором поруки, спожитої в/ч А-3767 заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, пені, річних та інфляційних за спірні періоди, однак КЕВ м. Миколаєва цю вимогу залишило без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.
Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 526, 554, 625 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", дійшов до правильного висновку про задоволення позову шляхом солідарного стягнення з відповідачів 1297,19 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 813,86 грн. пені, 1132,26 грн. інфляційних та 110,35 грн. річних.
Посилання відповідача-2 у касаційній скарзі на те, що він не поручався за сплату понад договірної величини електроспоживання, а поручився лише за сплату тільки тієї спожитої в/ч А3767 електроенергії, яка використана нею задля утримання, експлуатації, обслуговування казармено-житлового фонду, будівель, споруд та об'єктів, також було предметом дослідження в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано не прийнято ним до уваги, оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи та не відповідають дійсності.
Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 у справі № 12/453/08 залишити без змін.
Головуючий Кочерова Н.О.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Черкащенко М.М.