Справа № 199/3054/14-ц
(2/199/1988/14)
Іменем України
10 червня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі: головуючого судді Подорець О.Б., при секретарі Голубніченко В.О., за участі представників відповідача Золотухіної О.М., Харчева С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального закладу культури «Парк культури та відпочинку ім.Воронцова» Дніпропетровської міської ради про поновлення на роботі, виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -
У квітні 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі. В обґрунтування позову посилався на те, що він березня 2011 року на добровільних началах він проводить роботи на території парку Воронцова. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 29 липня 2011 року розпочав роботу Комунальний заклад культури «Парк культури та відпочинку ім.Воронцова» Дніпропетровської міської ради. Після чого позивачу перестали давали працювати, недоплачували заробітну плату, крали його інструмент, а в подальшому звільнили за прогулу. Позивач з цим не згоден, а тому звернувся до суду та просив поновити його на роботі, виплатити 100% заробітної плати та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 травня 2014 року замінено відповідача належним відповідачем Комунальним закладом культури «Парк культури та відпочинку ім.Воронцова» Дніпропетровської міської ради.
В судове засідання 10 червня 2014 року позивач ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву щодо розгляду справи за його відсутності, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Золотухіна О.М., Харчев С.Ю. позов не визнали та просили у його задоволенні відмовити, оскільки звільнення відбулося відповідно до норм чинного трудового законодавства.
Суд, вислухавши представників відповідача, допитавши свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Комунальним закладом культури «Парк культури та відпочинку ім.Воронцова» Дніпропетровської міської ради з 01 червня 2012 року на посаді робітника по благоустрою.
Наказом від 19 грудня 2013 року за № 96/К ОСОБА_3 було звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, за вчинення прогулів 22.11.2013, 26.11.2013 та 28.11.2013 без поважних причини.
Частиною 4 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня ) без поважних причин.
Прогул є порушенням трудової дисципліни, за що ст. 147 КЗпП України передбачено притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у тому числі накладання такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення.
Усі документи щодо прогулу працівником роботи надається на розгляд органу, який відповідно до ст. 147 КЗпП України має право накладати дисциплінарні стягнення, а саме - колегіальному органу або посадовій особі, яким надано право приймати рішення щодо прийняття працівника на роботу.
Згідно ч. 2 ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, то керівник підприємства має право оголосити порушнику догану, або звільнення.
На підтвердження своїх доводів, представником відповідача КЗ культури «Парк культури та відпочинку ім.Воронцова» Дніпропетровської міської ради надано акти про вчинення позивачем 22.11.2013, 26.11.2013 та 28.11.2013 прогулів без поважних причин. Дані акти позивачем не спростовані.
Судом також встановлено, що при звільненні відповідачем Комунальним закладом культури «Парк культури та відпочинку ім.Воронцова» Дніпропетровської міської ради проведено з позивачем ОСОБА_3 повний розрахунок, що підтверджується наданими платіжними відомостями.
Таким чином, аналізуючи надані докази в контексті з нормами чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що позивач звільнений відповідно до норм чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що не підлягають задоволенню вимоги про поновлення на роботі та виплати заробітної плати, також, не підлягають задоволенню і вимоги про відшкодування моральної шкоди, які є похідними та взаємопов'язаними з позовом про порушення трудових прав.
Враховуючи, що позивач за Законом України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, з урахуванням результату розгляду справи та згідно зі ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають віднесенню за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_3 в задоволенні позову до Комунального закладу культури «Парк культури та відпочинку ім. Воронцова» Дніпропетровської міської ради про поновлення на роботі, виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитися 13 червня 2014 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.
Суддя О.Б.Подорець