18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 червня 2014 року Справа № 925/892/14
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача - представник не з'явився,
від відповідача - Дяченко О.М. - сільський голова,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі,
м. Тальне, Черкаської області
до Кривоколінської сільської ради, с. Криві Коліна, Тальнівського
району, Черкаської області
про стягнення 46 201 грн. 30 коп.,-
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі до Кривоколінської сільської ради про 46 201 грн. 30 коп. коштів за переплату пенсії.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29 травня 2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 17 червня 2014 року.
Викликаний в судове засідання представник позивача не з'явився, від начальника управління надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 16 червня 2014 року за №144. Так відповідач зазначав, що в позовній заяві відсутні відомості про невідповідність довідки про заробітну плату (виданої пенсіонеру ОСОБА_2) первинним документам, відповідач не мав відносин з даним пенсіонером, як страхувальник із застрахованою особою. Рішенням сільської ради чітко визначено відповідальних осіб за видачу документів, які містять недостовірну інформацію, також відповідач зауважував, що в позові відсутні відомості про повідомлення пенсійним фондом ОСОБА_2 про необхідність останнього повернути отриману переплату пенсії в розмірі 46 201 грн. 30 коп. Також відповідач зазначав, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" орган пенсійного фонду не перевірив обґрунтованості видачі відповідної довідки.
В зв'язку з вищенаведеним, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні, яке відбулося 17 червня 2014 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/892/14.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача суми надмірно сплаченої пенсії, останній зазначав, що у зв'язку з недостовірною інформацією вказаною у довідці про заробітну плату, виданою Кривоколінською сільською радою ОСОБА_2, останньому було виплачено пенсію у більшому розмірі, ніж передбачено законодавством України.
В зв'язку з чим, на підставі ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач просить суд стягнути з відповідача 46 201 грн. 30 коп. надмірно сплаченої пенсії громадянину ОСОБА_2.
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, з 08 березня 1992 року ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1) отримував пенсію за віком відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У відповідності зі ст. ст. 40, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_2 з 01 жовтня 2005 року проведено перерахунок пенсії з більшого заробітку згідно поданої заяви від 26 вересня 2005 року та довідки №599 від 26 вересня 2005 року виданої Кривоколінською сільською радою про заробітну плату за період з 01 січня 1975 року по 31 грудня 1979 року.
Розмір пенсії після перерахунку склав 373 грн. 69 коп.
Згідно ч. 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно повторно виданої Кривоколінською сільською радою довідки про заробітну плату №29 від 21 червня 2013 року позивачем було проведено перерахунок пенсії, внаслідок чого розмір пенсії зменшився. Сума переплати пенсії за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2013 року склала 46 201 грн. 30 коп.
Спеціалістом управління Фонду проведено зустрічну перевірку довідки про заробітну плату №599 від 26 вересня 2005 року та складено акт перевірки від 24 липня 2013 року. В ході перевірки з'ясувалося, що інформація зазначена в довідці про заробітну плату №599 від 26 вересня 2005 року, яка була видана сільською радою, є недостовірною (розбіжності в сумах).
В зв'язку з чим громадянином ОСОБА_2 отримувалась пенсія в значно більших розмірах, а саме переплата пенсії склала 46 201 грн. 30 коп.
Як зазначалося вище, в обґрунтування відповідного позову позивач посилався на вимоги ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно умов якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Водночас, за приписами ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент видачі довідки №599 від 26 вересня 2005 року) довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
На момент розгляду справи в суді є чинним п. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" згідно якого платник єдиного внеску зобов'язаний надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів.
Нормами ст. 4 вищевказаного Закону визначено поняття платника єдиного внеску, зокрема, платниками є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Проте, відповідач не є, і ніколи не був роботодавцем (підприємством, установою чи організацією, де працювала особа) громадянина ОСОБА_2.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач лише тимчасово зберігав архівні документи особового складу СТОВ ім. Франка (підприємства де працювала застрахована особа - громадянин ОСОБА_2) на підставі рішення №25-2 від 30 червня 2005 року.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Водночас предметом позову по даній справі є стягнення суми надміру виплаченої пенсії, а не шкоди завданої підприємством-роботодавцем державі.
З урахуванням викладеного підстав для стягнення в судовому порядку суми надміру виплаченої суми пенсії саме з сільської ради не вбачається, оскільки відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру повертаються безпосередньо пенсіонером добровільно або стягуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 23 червня 2014 року.
Суддя А.В.Васянович