17 червня 2014 р. Справа № 816/1300/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 816/1300/14
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними,зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив: зобов'язати відповідача надати повну та достовірну інформацію на його інформаційний запит від 28.02.2014 року про те, в якому розмірі передбачена статтею 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, чинній станом на 01.01.2014 року, пенсія для осіб, які відносились до старшого начальницького складу органів внутрішніх справ та є інвалідами ІІ групи та визнати протиправними дії відповідача щодо надання йому неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит від 28.02.2014 стосовно розміру зазначеної пенсії.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2014 р. по справі № 816/1300/14 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо надання ОСОБА_1 неповної та недостовірної інформації на його інформаційний запит від 28 лютого 2014 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію на його інформаційний запит від 28 лютого 2014 року.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що у відповіді на інформаційний запит від 28.02.2014 року про те, в якому розмірі передбачена ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія для осіб, які відносились до старшого начальницького складу органів внутрішніх справ та є інвалідами ІІ групи, не вбачається порушень чинного законодавства, а посадові особи Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області діяли в межах чинного законодавства та не порушували права заявника на отримання публічної інформації, та відповідно надали достовірну, точну, повну інформацію на запит про отримання публічної інформації.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем 28.02.2014 року було направлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області електронною поштою запит на отримання публічної інформації, який зареєстрований в Управлінні 03.03.2014 року за вхідним № 6/06-33 (а.с. 19-20).
У запиті позивач просив надати інформацію про розмір пенсії, передбачений статтею 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, чинній станом на 01.01.2014 року, для осіб, які відносились до старшого начальницького складу органів внутрішніх справ та є інвалідами війни 2 групи.
06.03.2014 року відповідачем надано ОСОБА_1 електронною поштою відповідь на запит за вихідним номером № 1468/03-24 (а.с. 18), в якій наведено витяг зі статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", повідомлено про визнання її неконституційною згідно з рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, про прийняття Кабінетом міністрів України постанови № 1381 від 28.12.2011 року та наведено обчислення мінімального розміру пенсії для інвалідів війни 2 групи.
Позивач, не погодившись з даною відповіддю, звернувся до суд з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване статтею 34 Конституції України, а саме, право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Закріплене Конституцією України право на інформацію передбачено, зокрема, Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Закон України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Під інформацією Закон України "Про інформацію" розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Під публічною інформацією мається на увазі відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
У відповідності ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків. На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Таким чином, Закон України "Про доступ до публічної інформації" покликаний гарантувати кожній особі її право у відкритості, доступності інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, шляхом вільного її отримання (зокрема, через запит на інформацію) для забезпечення своїх потреб і законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 28.02.2014 року була надана 06.03.2014 року, що підтверджується відмітками про дату та номер реєстрації запиту та відповіді (а.с. 18-20).
Колегія суддів встановила, що відповідь на інформаційний запит була надана позивачеві у встановлений Законом строк.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію.
В інформаційному запиті ОСОБА_1 ставилось питання про розмір пенсії, передбачений статтею 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, чинній станом на 01.01.2014, для осіб, які відносились до старшого начальницького складу органів внутрішніх справ та є інвалідами війни 2 групи.
У відповіді відповідача на запит зазначено, що відповідно до ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються для інвалідів війни 2 групи з числа офіцерського складу на рівні 130% відповідних мінімальних розмірів, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби 110% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з тим, що згідно з рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зазначена норма визначена не конституційною були прийняті постанови Кабінету міністрів України, зокрема діюча на даний час постанова Кабінету міністрів України від 28.12.2011 року № 1381, якою збережено встановлення мінімальних розмірів пенсій у порядку, визначеному ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". В грошовому виразі мінімальний розмір пенсії для інвалідів війни 2 групи становить 1357,07 грн.
Зі змісту відповіді від 06.03.2014 року № 1468/03-24 слідує, що позивачу надано запитувану інформацію у повному обсязі, відповідь на поставлені питання є вичерпною.
Також колегія суддів зазначає, що до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не належить тлумачення законів.
Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до підпункту 2.2 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 р. № 11-2, визначено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань проводить у межах своїх повноважень інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення.
Колегія суддів зазначає, що розрахунок розміру пенсії проводиться в кожному конкретному випадку, на підставі документів, поданих особою, що звертається з заявою про призначення чи перерахунок пенсії. В разі неправомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при визначенні розміру пенсії, особа має право звернутися до суду за захистом порушеного права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що з відповіді відповідача не вбачається порушень законодавства щодо здійснення та забезпечення права особи на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень. Отже, відповідачем не було здійснено неправомірних дій щодо надання відповіді на запит про отримання публічної інформації.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 816/1300/14 через порушення ним норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2014р. по справі № 816/1300/14 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.
Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В.
Повний текст постанови виготовлений 20.06.2014 р.