13 червня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді : Оніпко О.В., суддів : .Собіни І.М., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 про скасування судового наказу, виданого 31 січня 2014 року Рівненським міським судом у цивільній справі № 569/876/14-ц за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за оплату наданих послуг з теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги , колегія суддів , -
Судовим наказом, виданим Рівненським міським судом 31.01.2014 р. у справі № 569/876/14-ц за заявою ТзОВ "Рівнетеплоенерго" стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 8272,16 грн., інфляційні витрати у сумі 982,31 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 788,13 грн., що разом становить 10 042,78 грн.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2014 р. заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу, виданого 31 січня 2014 року залишено без задоволення.
У поданій ОСОБА_3 апеляційній скарзі , зазначеною, як на ухвалу суду від 01.04.2014 р., остання фактично вказує на незаконність судового наказу від 31.01.2014 р., оскільки при його виданні судом не враховано, що між нею та ТзОВ "Рівнетеплоенерго" відсутній договір про надання послуг з теплопостачання. Крім того, заявник включив до стягуваної суми заборгованість, що виникла до 01 лютого 2011 року, за межами встановленого законом строку позовної давності, передбаченої ст. 257 ЦК України. Розрахунок інфляційних витрат проведено з 01.12.2010 р., також судом не взято до уваги норми ст. 625 ЦК України. Із сумою заборгованості вона не погоджується. Просить судовий наказ скасувати.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а судовий наказ Рівненського міського суду від 31 січня 2014 р. - скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості .
Відповідно до ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Справа № 569/2762/14-ц Головуючий суддя 1 інстанції: Кухарець В.М.
Провадження № 22-ц787/1123/2014 Суддя-доповідач : Оніпко О.В.
За змістом статей 105, 105-1 ЦПК України на стадії розгляду заяви про скасування судового наказу суд не повинен досліджувати докази.
Згідно з ч.3 ст. 105 ЦПК України в заяві про скасування наказу має бути зазначено посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2014 р. ТОВ "Рівнетеплоенерго" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі в розмірі 8272,16 грн., інфляційні витрати у сумі 982,31 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 788,13 грн., розрахунок заборгованості за надані послуги проведено з січня 1999 року, розрахунок інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми проведено з 01.12.2010 р.
Вказані обставини та доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 свідчать про наявність між сторонами спору про право щодо періоду виникнення заборгованості та її розміру , і наявність між сторонами спору про право виключає можливість стягнення суми з боржника в порядку наказного провадження. Однак, відмовляючи у задоволенні заяви останній про скасування судового наказу, суд першої інстанції не взяв зазначене до уваги.
Згідно з положеннями ч. 9 ст. 105-1 ЦПК України змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, оскільки між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та ОСОБА_3 має місце спір про право, який може бути вирішений в позовному провадженні, судовий наказ від 31.01.2014 р. підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.3 ст. 307 ЦПК України .
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Судовий наказ від 31 січня 2014 року, виданий Рівненським міським судом у справі №569/876/14-ц - скасувати.
Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий:
Судді: