27 травня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючої судді - Шеремет А.М.,
суддів: Демянчук С.В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання Ковальчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 17 лютого 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк „ПриватБанк" (далі ПАТКБ „ПриватБанк") 06 грудня 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Рівненського міського суду від 17 лютого 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТКБ „ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 15 січня 2008 року в сумі 20645 грн. 82 коп. і відшкодування судових витрат в сумі 206 грн. 45 коп.
Вважаючи дане рішення незаконним ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.
Не погоджується з висновком суду про те, що в період з 2008 по жовтень 2013 року не виконувались умови кредитного договору.
Вказує, що відповідно до п. 5.4 умов і правил надання банківських послуг строк погашення процентів по кредиту здійснюється кожного місяця за попередній місяць.
Кредит отримано 15 січня 2008 року, за таких обставин строк погашення процентів має бути через місяць, тобто 15 лютого 2008 року.
Зазначає, що вказаними умовами договору встановлені окремі самостійні зобов"язання, які деталізують обов"язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов"язку, тому право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу.
Вважає, що початок перебігу строку позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення його погашення.
Вказує, що оскільки в тексті заяви „CASH-КРЕДИТ" не оговорено строк дії договору та строк позовної давності, до даних правовідносин застосовується загальна позовна давність, яку слід відраховувати з 15 лютого 2008 року.
При цьому стверджує, що не підписувала Умов кредитного договору, а в заяві „CASH-КРЕДИТ" не конкретизовано, що саме вказані Умови є додатками кредитного договору, а тому вони не можуть бути належним доказом.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про їх підставність.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно договору № б/н від 15 січня 2008 року отримала кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на суму залишку заборгованості за кредитом.
Укладення кредитного договору у такий спосіб не суперечить вимогам ст. ст. 638, 639, 640 і 1055 ЦК України.
Згідно ст. 627 ЦК України, ст.ст. 3, 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладаючи договір, сторона з'ясовує, на яких умовах він укладається, а відтак з власної ініціативи визначає для себе правила подальшої поведінки, які в подальшому не мають безпідставно змінюватися на вимогу однієї зі сторін.
Своїм підписом в заяві позивальника від 15 січня 2008 року ОСОБА_1 підтвердила, що ця заява разом із запропонованими умовами надання банківських послуг складає між нею та банком кредитний договір та що вона ознайомилась із Умовами .
В порушення вимог ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України відповідач узяті на себе зобов'язання за кредитним договором порушила і станом на 10 жовтня 2013 року допустила заборгованість перед банком на загальну суму 23 228, 11 грн., з яких: 3000 грн - заборгованість за кредитом, 11746, 63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6899, 19 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом , 5000 грн. - штраф ( фіксована частина), 1082, 29 грн. - штраф (процентна складова).
Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем.
При цьому колегія суддів апеляційного суду рахує вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з ОСОБА_1 штрафів у зв"язку з її соціальним статусом.
Таким чином, судова колегія не знаходить правових підстав не погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, які ретельно досліджені у ході розгляду справи. Висновки суду першої інстанції вірно обґрунтовані у мотивувальній частині рішення і судова колегія з ними погоджується оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.
На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .
Рішення Рівненського міського суду від 17 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча А.М. Шеремет
Судді: С.В. Демянчук
С.С. Шимків