Справа № 359/11663/13ц Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.
Провадження № 22-ц/780/2340/14 Доповідач у 2 інстанції Олійник
Категорія 18 04.06.2014
Іменем України
04 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді Олійника В.І.,
суддів: Іванової І.В., Касьяненко Л.І.,
при секретарі Власенко О.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2014 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Агробудмеханізація" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2, про визнання договору іпотеки недійсним та визнання відсутності права іпотеки,-
У листопаді 2013 року Приватне акціонерне товариство «Агробудмеханізація» звернулось до суду з вказаним позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним та визнання відсутності права іпотеки, посилаючись на те, що на підставі права власності, виданого 5 січня 2012 року виконавчим комітетом Бориспільської міської ради, зареєстрованому в державному реєстрі прав від 05 січня 2014 року за №35750450 позивач є законним власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1
Однак на початку 2012 року позивачу стало відомо, що вищевказана квартира в новозбудованому будинку знаходиться в іпотеці. За договором іпотеки №3097 від 27 березня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та внесено відповідний запис приватним нотаріусом ОСОБА_3 Київського міського нотаріального округу до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №8224844.
Враховуючи те, що позивач договору іпотеки на вказану квартиру не укладав, а відповідач ПАТ «Укрсоцбанк» як заставодержатель та відповідач ОСОБА_1 як заставодавець не мали передбачених законом підстав для передачі у заставу майнових прав на квартиру, оскільки не володіли майновими правами, позивач просив визнати недійсним договір іпотеки №3097 від 27 березня 2008 року та визнати відсутнім у ПАТ«Укрсоцбанк» права іпотеки за вказаним договором іпотеки.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2014 року позов ПАТ "Агробудмеханізація" задоволено.
Визнано недійсним договір іпотеки №3097 від 27 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», предметом іпотеки якого є майно Приватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація»: квартира АДРЕСА_1, в місті Борисполі Київської області та належить ПАТ «Агробудмеханізація» на праві приватної власності, виданого 5 січня 2012 року виконавчим комітетом Бориспільської міської ради і зареєстрованого в КП «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» за №103 в книзі 6, зареєстрованому в державному реєстрі прав від 05 січня 2012 року за №35750450.
Визнано відсутнім у ПАТ "Укрсоцбанк" права іпотеки за укладеним з ОСОБА_1 договором іпотеки №3097 від 27 березня 2008 року, обтяження за яким зареєстроване у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна згідно запису №8224844 від 25 листопада 2008 року, та відсутнім права на утримання під таким обтяженням наступного майна Приватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація»: квартири АДРЕСА_1 в місті Борисполі Київської області та належить ПАТ «Агробудмеханізація» на праві приватної власності.
В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 грудня 2011 року відповідно до сертифікату серія КС №16511108331, виданого ІДАБК у Київській області на підставі акту готовності об'єкту до експлуатації від 15 грудня 2011 року було здано в експлуатацію першу чергу будівництва 169-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 у місті Борисполі, забудовником та власником якого є ПАТ «Агробудмеханізація».
Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК, ч.1 ст.182 ЦК та п.8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкту нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.
Позивачем відповідно до чинного законодавства та на підставі рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 28 грудня 2011 року №1485 «Про оформлення права власності Приватному акціонерному товариству «Агробудмеханізація» на квартири за №№1-70, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1», КП «Бориспільське БТІ» було оформлено та видано свідоцтва про право власності на квартири №№1-70, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та проведено їх державну реєстрацію.
ПАТ «Агробудмеханізація» є законним власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в місті Борисполі на підставі права, зареєстрованого в державному реєстрі прав від 05 січня 2012 за № 35750450.
Судом також встановлено, що позивач зазначену квартиру нікому іншому не передавав, не продавав, не дарував і інвестиційних, кредитних, іпотечних та інших договорів не заключав.
Як стало відомо позивачу на початку 2012 року, квартира АДРЕСА_1 в місті Борисполі Київської області знаходиться в іпотеці.
Іпотекодержателем є ПАТ «Укрсоцбанк». За договором іпотеки №3097 від 27 березня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 та внесено відповідний запис приватним нотаріусом ОСОБА_3 Київського міського нотаріального округу до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №8224844;
Відповідно до відповіді КП «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» від 19 листопада 2013 року за №1580: квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за позивачем на підставі свідоцтва про право власності №3270, виданого виконавчим комітетом Бориспільської міської ради 5 січня 2012 року; квартира АДРЕСА_2 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18 липня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 18 липня 2012 року за №1255. Зазначена квартира була відчужена ОСОБА_1 21 квітня 2012 року.
Згідно витягу з рішення Бориспільської міської ради №1455 від 12 грудня 2010 року «Про оформлення права власності на квартири громадян, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 оформлено і видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що іпотечний договір №3097 від 27 березня 2008 року щодо передачі в іпотеку вищевказаної квартири повинен бути визнаний недійсним, оскільки відповідач ПАТ «Укрсоцбанк» як заставодержатель та відповідач ОСОБА_1, як заставодавець не мали передбачених законом підстав для передачі в заставу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, оскільки не володіли майновими правами на передачу в іпотеку квартири,
Підтвердженням того, що відповідач ОСОБА_1 є власником саме того нерухомого майна, що має бути предметом іпотеки, згідно договору іпотеки №3097 від 27 березня 2008 є рішення Бориспільської міської ради від 24 лютого 2009 року за №189 «Про внесення змін у рішення виконавчого комітету міської ради від 09 вересня 2008 року №830 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 108-ми квартирного житлового будинку з інженерними мережами, каналізаційною насосною станцією та трансформаторною підстанцією ЗТП 0.4 кВ по АДРЕСА_1 в місті Борисполі», яким у юридичну адресу існуючого на той час 108-ми квартирного будинку було внесено зміни, а саме: змінено номер будинку на №145/1,тобто юридична адреса предмету іпотеки змінилась з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_1 як іпотекодавець отримав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 21 грудня 2010 року вже після зміни юридичної адреси предмету іпотеки та зобов'язаний був документально підтвердити іпотекодержателю право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна - предмету іпотеки.
Наведене підтверджує, що договір іпотеки №3097 від 27 березня 2008 року є недійсним. Позивач неодноразово звертався до ПАТ «Укрсоцбанк», а саме, 15 січня 2012 року, 13 березня 2012 року за вих.№281/2, вих.№281/3, 18 липня 2012 року вих.№ 489 від 18 липня 2012 щодо зняття обмеження з квартири АДРЕСА_1, але відповідач ОСОБА_1 неправомірне обтяження не зняв, документальних підтверджень щодо правомірності його дій (законних підстав предмету іпотеки) не надав, що в свою чергу позбавляє позивача права розпоряджатися своїм майном.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості.
07 січня 2013 року ПАТ «Агробудмеханізація» звернулося до приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 для державної реєстрації прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1.
Згідно з рішенням №717 від 7 січня 2013 року, винесеного приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, у проведенні державної реєстрації прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна було відмовлено.
З вини відповідачів належне позивачу нерухоме майно не виведене з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, у зв'язку з чим позивач, будучи власником нерухомого майна та не являючись боржником ПАТ «Укрсоцбанк» не може скористатися своїми права власника щодо розпорядження належним майном.
Відповідно до ч.2 ст.583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Законним власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в місті Борисполі є ПАТ «Агробудмеханізація».
Відповідно до встановлених обставин по справі ПАТ «Укрсоцбанк» та ПАТ «Агробудмеханізація» не укладали кредитних договорів, а отже і не набували цивільних прав та обов'язків за ними.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що неукладений правочин не зумовлює появу жодних правових наслідків і відповідно не потрібно визнавати його недійсним чи нікчемним. Судом вірно зазначено, що чинність правочину пов'язується з презумпцією його правомірності.
Відповідно ч.2 ст.548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання (ч.3 ст.548ЦК).
Згідно з ч.1 ст.548, ч.2 ст.583, ч.1 ст.584 ЦК України, ч.5 ст.3, ч.2 ст.5 ЗУ "Про іпотеку", застава/іпотека як спосіб забезпечення виконання іншого (основного, в даному випадку кредитного) зобов'язання має акцесорний (додатковий) та похідний характер від забезпечуваного зобов'язання, що зумовлює існування останнього та його визначеність на момент укладання договору застави (іпотеки), адже відсутність основного зобов'язання унеможливлює існування об'єкту забезпечення.
Частинами 1, 5 ст.203 ЦК України встановлено необхідність відповідності змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також він має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою для визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодінпя ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо (Постанова Пленуму ВСУ від 06 листопада 2009 року за №9).
За ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. При цьому вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Згідно зі ст.ст.215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, як і іншою заінтересованою особою.
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлені договором або законом. Одним із способів захисту цивільних прав та тересів відповідно до ст.16 ЦК України є визнання правочину недійсним.
З огляду вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, задовольнивши позовні вимоги ПАТ "Агробудмеханізація" про визнання договору іпотеки недійсним та визнання відсутності права іпотеки.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Олійник В.І.
Судді: Іванова І.В.
Касьяненко Л.І.