Справа № 373/241/14-ц Головуючий у І інстанції Потоцький В.В.
Провадження № 22-ц/780/3452/14 Доповідач у 2 інстанції Таргоній
Категорія 50 11.06.2014
Іменем України
11 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді - Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Приходька К.П.,
за участю секретаря: Черепинець А.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення грошової допомоги, як науково-педагогічному працівнику.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи учасників судового процесу, колегія суддів, -
У січні 2014 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з вересня 1987 року працювала у відповідача на посадах викладача, старшого викладача, доцента, знову старшого викладача. ЇЇ науково-педагогічний стаж становить 25 років 9 місяців. У квітні 2013 року, після досягнення віку 56 років, вона вийшла на пенсію за віком, однак, відповідно до умов контракту від 03.09.2012 року продовжувала працювати у відповідача на посаді старшого викладача кафедри мистецьких дисциплін та методик викладання.
30.08.2013 року, до закінчення строку дії контракту, позивачка подала заяву про звільнення з роботи у зв'язку з переходом на науково-педагогічну пенсію, але відповідач звільнив її з роботи з 31.08.2013 року у зв'язку із закінчення строку дії контракту, не виплативши грошову допомогу у розмірі шести місячних посадових окладів, передбачену положеннями ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» при виході на пенсію відповідно до цього Закону.
Позивачка просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Г. Сковороди на її користь грошову допомогу в розмірі шести місячних окладів відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» як науково-педагогічному працівнику у розмірі 10 536,18 грн.
Рішенням Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 26 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач у апеляційній скарзі просить рішення скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, та закрити провадження у справі. Зокрема, апелянт посилається на відсутність правових підстав для нарахування і виплати спірної грошової допомоги, як науково-педагогічному працівнику, що не було враховано судом першої інстанції. Крім того, судом не дано відповідної оцінки тій обставині, що ОСОБА_1 подала заяву про нарахування їй грошової допомоги як науково-педагогічному працівнику 02.09.2013 року, тобто вже після того, як було видано наказ про її звільнення у зв'язку із закінченням строку контракту, отримано трудову книжку та виплачено усі належні при звільненні кошти.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення, з таких підстав.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене у справі рішення не відповідає зазначеним вимогам процесуального закону.
Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ст. 24 ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність» ОСОБА_1 мала право на отримання грошової допомоги в розмірі шести місячних посадових окладів, оскільки була звільнена з посади науково-педагогічного працівника.
Колегія суддів апеляційного суду не може в повній мірі погодитись з такими висновками, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстації, ОСОБА_1 прийнята на посаду старшого викладача кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання на умовах контракту з 03.09.2012 р. Строк дії контракту з 03.09.2012 р. по 31.08.2013 р. (а.с. 8-10)
Судом також встановлено, що після досягнення 56 років ОСОБА_1 вийшла на пенсію за віком та 16.05.2013 року отримала пенсійне посвідчення.
З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2013 року ОСОБА_1 звернулась із заявою на ім'я ректора ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди» про звільнення її з роботи у зв'язку з переходом на науково-педагогічну пенсію. (а.с. 14)
Згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_1, наказом № 84-к від 27.08.2013р. її було звільнено у зв'язку із закінченням трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 8)
Відповідно до копії зведеної відомості № 124 від 27.08.2013 р. відповідачем проведено з ОСОБА_1 належний при звільненні розрахунок. (а.с. 41-43)
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась із заявою на ім'я ректора ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди» про виплату грошової допомоги у розмірі шести місячних окладів згідно ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» 02.09.2013 року, тобто вже після видання наказу про звільнення і здійснення відповідного розрахунку. (а.с. 13)
В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що наказ № 84-к від 27.08.2013р., відповідно до якого її було звільнено у зв'язку із закінченням трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, нею не оскаржувався.
Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність», при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника відповідно до цього Закону науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті ( 257-2004-п ), затвердженому Кабінетом Міністрів України, для жінок не менше 10 років.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для виплати позивачці грошової допомоги, передбаченої ст. 24 вказаного Закону, оскільки раніше нею була оформлена пенсія за віком, а на даний час позивачка звільнена не у зв'язку з виходом на пенсію, як науково-педагогічний працівник, відповідно до вимог зазначеного Закону, а у зв'язку із закінченням строку договору.
Крім того, в даному випадку мова йде не про вихід на пенсію, оскільки позивачка уже отримує пенсійне забезпечення, як пенсіонер за віком, а про переведення на інший вид пенсійного забезпечення, щодо якого рішення приймається відповідним Управлінням пенсійного фонду України.
Таким чином, обгрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення позову.
В той же час вимоги апелянта в частині закриття провадження не грунтуються на нормах чинного процесуального законодавства, а тому не можуть бути задоволені.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди - задовольнити частково.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2014 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ім. Григорія Сковороди, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення грошової допомоги, як науково-педагогічному працівнику - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: