Справа № 2-2505/12 Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.
Провадження № 22-ц/780/3587/14 Доповідач у 2 інстанції Таргоній
Категорія 9 11.06.2014
Іменем України
11 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Приходько К.П.,
за участю секретаря - Черепинець А.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області, про визнання договорів недійсними, скасування державного акта та свідоцтва, визнання незаконними та скасування акта, сертифікату та рішення, встановлення факту, що має юридичне значення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області, про визнання договорів недійсними, скасування державного акта та свідоцтва, визнання незаконними та скасування акта, сертифікату та рішення, встановлення факту, що має юридичне значення.
14 квітня 2014 року від представника позивача за довіреністю ОСОБА_4, було подано до суду заяву про залишення даного позову без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Заяву представника позивача було розглянуто у відкритому судовому засіданні. Ухвалою суду від 15 квітня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області, про визнання договорів недійсними, скасування державного акта та свідоцтва, визнання незаконними та скасування акта, сертифікату та рішення, встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що у зв'язку з розбіжністю правових позицій своєї та свого представника, довіреність, видана на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5, була ним відкликана 14 квітня 2014 року, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру довіреностей. Крім того, у той же день апелянт подав заяву до суду першої інстанції, в якій повідомив, що вказана довіреність скасована.
В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до Києво-Святошинського районного суду Київської області, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Згідно з ст.ст. 237, 238, 239 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Зі змісту ст. 244 ЦК України, вбачається, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочинну представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.
Згідно з ст. 249 ЦК України, особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочинну представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
З матеріалів справи вбачається, що заява про залишення позову без розгляду була подана представником позивача 14 квітня 2014 року. У той же день ОСОБА_1 скасував довіреність, та повідомив про це Києво-Святошинський районний суд, що підтверджується відміткою вхідної реєстрації Києво-Святошинського районного суду на заяві. Тому суд при розгляді справи 15 квітня 2014 року не мав брати до уваги подану неуповноваженим представником заяву про залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2014 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді