Справа № 363/5133/13 Головуючий у І інстанції Войнаренко Л.Ф.
Провадження № 22-ц/780/2835/14 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко
Категорія 24 12.06.2014
Іменем України
12 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,
суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,
при секретарі Микитенко Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2014 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
В грудні 2013 року ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» звернулася до суду з вищевказаним позовом та просила ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що 18.02.2010 року між страховою компанією та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 під час експлуатації автомобіля «КІА» СЕЕD, д/н НОМЕР_2, була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» на умовах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
11 лютого 2011 року в місті Києві по вулиці Старонаводницькій відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «КІА», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «АУДІ», д/н НОМЕР_4, що належить ТОВ «НД-Україна», під керуванням ОСОБА_3
Автомобіль «АУДІ», д.н.з. НОМЕР_4, був застрахований за договором добровільного страхування КАСКО №0112-0101-001224 від 25 серпня 2010 року в ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт».
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 15 березня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З метою відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП автомобілю «АУДІ», д.н.з. НОМЕР_4, ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» звернулась до позивача з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу на підставі укладеного між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_1 договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВЕ № 3198541 від 18.02.2010 року.
ПрАТ «СК «УНІКА» було укладено угоду про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 21 березня 2012 року на суму 6659,20 грн. по страховому випадку ОСОБА_1
На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України після виплати страхового відшкодування позивач отримав право регресу до страхувальника, в зв»язку з чим і просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 6659,20 грн. в порядку регресу та сплачений судовий збір в розмірі 229,40 грн.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 лютого 2011 року в місті Києві по вулиці Старонаводницькій відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «КІА», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «АУДІ», д/н НОМЕР_4, що належить ТОВ «НД-Україна», під керуванням ОСОБА_3
Автомобіль «АУДІ», д.н.з. НОМЕР_4, був застрахований за договором добровільного страхування КАСКО №0112-0101-001224 від 25 серпня 2010 року в ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (а.с.26-35).
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 15 березня 2011 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.56).
З метою відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП автомобілю «АУДІ», д.н.з. НОМЕР_4, ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу (а.с.8-10) на підставі укладеного між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_1 договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВЕ № 3198541 від 18.02.2010 року (а.с.93).
ПрАТ «СК «УНІКА» було укладено угоду про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 21 березня 2012 року на суму 6659,20 грн. по страховому випадку ОСОБА_1 (а.с.5-6) та проведено виплату зазначеної суми, що підтверджується наявними в справі письмовими доказами (а.с.90).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності у справі доказів того, що позивач ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» є правонаступником ПрАТ Страхова компанія «Кредо-Класик», яка уклала з ОСОБА_1 договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що вбачається зі змісту полісу серії ВЕ № 3198541 (а.с.93).
Однак з такими підставами відмови в позові погодитись не можна, оскільки з долученої до апеляційної скарги копії протоколу №191 загальних зборів акціонерів ПрАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик» від 17 лютого 2010 року (а.с.121-132) вбачається, що на цих загальних зборах ПрАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик» була перейменована на ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», яка в зв»язку з цим є належним позивачем в даній справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Вирішуючи вимоги позовної заяви ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення з ОСОБА_1 шкоди в порядку регресу, колегія суддів виходила з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з п.п. «г», 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 цього Закону (у редакції, що діяла на момент ДТП).
Однак, згідно вимог п. 17.1 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховики зобов»язані укладати договори обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.
Відповідно до вимог п. 17.2 ст. 17 цього Закону поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності є документом, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого затверджуються Уповноваженим органом за поданнями МТСБУ.
Згідно вимог п. 17.5 ст. 17 Закону при укладенні договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик зобов»язаний безоплатно видати страхувальнику спеціальний знак, що затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, та бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також перелік представників страховика, уповноважених виконувати функцію такого страховика щодо опрацювання претензій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. У разі втрати або використання бланка повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик на підставі письмової заяви страхувальника зобов»язаний безоплатно видати йому новий бланк такого повідомлення.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 позивачем було видано лише поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВЕ № 3198541 та спеціальний знак, які не містять даних про представників страховика, уповноважених виконувати функцію ПрАТ «СК «УНІКА», що унеможливило виконання ОСОБА_1 умов п.п. «г», 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо обов»язкового повідомлення страховика про настання страхового випадку.
Таким чином, оскільки відповідач був позбавлений можливості повідомити страхову компанію про настання страхового випадку, факт чого є обов»язковою умовою для її звернення до суду з регресним позовом до нього, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ПрАТ «СК «УНІКА» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПрАТ «СК «УНІКА» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду про відмову в позові - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в позові з інших підстав.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» - задовольнити частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2014 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :