Справа № 361/11972/13-ц Головуючий у І інстанції Дутчак І.М.
Провадження № 22-ц/780/3853/14 Доповідач у 2 інстанції Даценко
Категорія 1 12.06.2014
Іменем України
12 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Даценко Л.М.,
суддів Савченка С.І., Білоконь О.В.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,
встановила:
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поділ та виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У березні 2014 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав клопотання, в якому просив залишити заяву без розгляду.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, залишено без розгляду.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права, яке полягає в тому, що заява про залишення позову без розгляду була подана його представником під час судового розгляду даної справи в тому числі і в інтересах відповідачки та на підставі досягнутих між ними домовленостей щодо укладення нотаріальної угоди про поділ та виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Крім того, відповідачка повинна була компенсувати позивачу документально підтверджені його витрати у розмірі 2600 грн., які він поніс в ході звернення до суду з даним позовом.
Однак, оскільки на даний час відповідачка не виконала жодного із взятих на себе зобов'язань, які мала вчинити при залишенні позову без розгляду, то на думку позивача заява про залишення позову без розгляду є недійсним правочином, бо не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Тому залишення даного позову без розгляду за умови невиконання відповідачкою своїх зобов'язань, зокрема по компенсації позивачу його витрат, позбавляє позивача можливості компенсувати його затрати, які він поніс з вини відповідачки, що вказує на нікчемність поданої представником позивача заяви про залишення даного позову без розгляду та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи заяву без розгляду з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача, який мав повноваження на ведення справи в суді, міг вчиняти від його імені усі процесуальні дії, що їх мав право вчиняти позивач.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Згідно ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні. У разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Встановлено, що згідно довіреності, посвідченої 16.01.2014 року секретарем виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 бути його представником в усіх без винятку судах України та користуватися всіма процесуальними правами, наданими стороні чиним законодавством України.
Встановлено, що 18.03.2014 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду.
Виходячи з наведенного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що представник позивача, який мав повноваження на ведення справи в суді, міг вчиняти від його імені усі процесуальні дії, що їх мав право вчиняти позивач, в тому числі подавати заяву про залишення позову без розгляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що заява про залишення позову без розгляду є нікчемною, оскільки вона подана його представником в тому числі і в інтересах відповідачки та на підставі досягнутих між ними домовленостей, не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на положеннях ст. 207 ЦПК України, яка передбачає залишення позову без розгляду у разі подання позивачем такої заяви, що й було зроблено представником позивача.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про залишення позову без розгляду, ухвала суду від 18 березня 2014 року постановлена з додержанням вимог п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді