Справа № 523/5451/14-ц
"06" червня 2014 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Сувертак І.В.
при секретарі Мамренко Г.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі
цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 особисто та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, зацікавлена особа ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник, ОСОБА_1 особисто та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, в якій просить прийняти рішення про надання дозволу на виїзд за кордон дитини, без згоди батька.
В обґрунтування своїх вимог Заявник вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народився син, - ОСОБА_2, батьком якого, є ОСОБА_3, громадянин Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії. Син Заявника, ОСОБА_2, - є громадянином України. В даний час дитина проживає разом із Заявником. Батько дитини участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, розвитком дитини не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання та розвиток дитини не надає. У шлюбі з батьком дитини Заявник не перебувала та не перебуває.
Заявник зазначає, що згідно чинного законодавства, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків: якщо другий з батьків є іноземцем. Посольство Австрії, країни, до якої бажає виїхати ОСОБА_1, вимагає надати, окрім посилання за законодавчий акт також і відповідне рішення суду у якому буде закріплене таке право Заявників.
Звернення до суду обумовлено тим, що існують складнощі та труднощі у отримані необхідних візових, проїзних документів, так як низка країн вимагають дозвіл батька на виїзд дитини за кордон з врахуванням міжнародних нормативно-правових актів, однак незважаючи на те, що це не є необхіднім відповідно до законодавства України.
Заявник бажає вільно перетинати кордон України та інших країн світу разом із своєю дитиною, як це передбачено Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України».
У зв'язку з наведеним, Заявник звернутись до суду в порядку окремого провадження з відповідною заявою, в якій просить суд надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди батька.
В судовому засіданні представник заявника вимоги підтримав, просив задовольнити.
Зацікавлена особа до судового засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Зв,ясував обставин и, заслухав пояснення представника заявника, дослідивши надані докази та вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини :
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у заявниці ОСОБА_1 народився син, - ОСОБА_2, батьком якого, згідно до Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 19 жовтня 2010 року, є ОСОБА_3, громадянин Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії (а.с.4).
Син заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2, - є громадянином України, що підтверджує довідка № 329403 від 10 листопада 2010 року про реєстрацію особи громадянином України (а.с. 5 )
Дитина перебуває на утримані та проживає разом із заявницею - матір,ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відповідною Випискою з будинкової книги про склад сім'ї (а.с. 6)
Відповідно до листа за №8/300 від 05.06.2014 року Головного управління держаної міграційної служби України в Одеській області (а.с.18), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином Лівії , громадянство України не отримував.
У шлюбі з батьком дитини заявниця не перебувала та не перебуває. Батько дитини участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, розвитком дитини не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання та розвиток дитини не надає.
Як зазначає заявниця , вимогами посольства Австралії та посольства Республіки Франції до заяви на візу дитини молодше 18 років необхідне нотаріально завірене рішення батька/ів, що не подорожують з дитиною або офіційний документ - рішення суду
Так, Австралія 01.01.1987 року, Франція 01.12.1983 року, приєднались до Гаазької Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Згідно до пункту а) ст. 3 Гаазької Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, - переміщення або утримування дитини розглядаються як незаконні, якщо при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь-якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування. Україна приєдналась до Конвенції у 11.01.2006 році.
Тобто, з врахуванням міжнародних нормативно-правових актів, для отримання Австралійської, Французької візи для осіб, які не досягли 18-річного ріку, необхідна нотаріально посвідчена згода другого з батьків, який не супроводжує дитину, або рішення суду про надання такого дозволу.
Отримання дозволу іншим шляхом, окрім судового, неможливе.
Відповідно до положень ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах знаходиться на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання , право вільно залишати територію України.
Відповідно до ч. 2 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків: якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України виїзд за межі України громадян, які не досягли 16 річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально-посвідчених копій: рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16 річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. За ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ч. 2 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», а також ст.ст. 3, 10, 11, 15, 208, 209, 234, 235, 256 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт , що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, має право на виїзд за межі України у супроводі матері -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, без згоди батька ОСОБА_3 , громадянина Лівії.
Надати дозвіл на виїзд за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у супроводі матері, ОСОБА_1 , без згоди батька, - ОСОБА_3 , громадянина Лівії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси, шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя