Справа № 262/2476/14-ц
Провадження № 2/262/931/2014
17.06.2014 року м. Донецьк
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Лебеденко С.В.
при секретарі Чернета В.І.
за участі позивача ОСОБА_1
представника 1-го відповідача Кононенко Ю.А.
представника 2-го відповідача Павука К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди за втрату працездатності внаслідок трудового каліцтва -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він має загальний трудовий стаж 28 років, з яких немало років на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці. На протязі цих років, працюючи в небезпечних та шкідливих для життя умовах, на розвиток держави у вугільно-добувної галузі, 24 січня 2005 року, працюючи на Шахті ім. Засядько, отримав травму на виробництві, про що було складено акті про нещасний випадок на виробництві Н-1 від 27.01.2005 року. У 2005 році після отриманої травми, часу реабілітації, пройшов огляд медико-соціальної експертної комісії, які встановила йому вперше трудове каліцтво та було встановлено 20 % втрати професійної працездатності. У 2009 році медико-соціальна експертна комісія встановила йому процесійне захворювання (пневмоконіоз, антрако-силікатоз, вузликова форма 1/1, легенева недостатність 1-2 ступеню), що підтверджено медико-соціальною експертною комісією, встановлено 30 % втрати працездатності та 3 групу інвалідності безстроково. Внаслідок зазначеної травми та професійного захворювання в небезпечних умовах, він отримав матеріальну і моральну шкоду. Проте, на даний час він отримує лише компенсацію матеріальної шкоди від Фонду, що є не повною компенсацією. Внаслідок ушкодження здоров'я він став інвалідом, через що, отримує не тільки фізичний біль, але й моральні страждання і переживання. Протягом тривалого часу, відчуває фізичне нездужання - постійний біль у голові, слабкість, біль у м»язах, постійну задишку, запаморочення, нестаток кисню в організмі, що робить обмеження у його рухах та пересуванні. Через стан здоров»я, позивач позбавлений можливості звичайно вести свій побут, вимушений постійно приймати лікарські засоби для полегшення стану, регулярно звертатися до лікарів. Моральну шкоду оцінює в 6000 гривень. Обгрунтовує її тим, що має 20 % втрати працездатності від трудового каліцтва, яке встановлено в 2005 році вперше після отриманої травми. Просив стягнути з ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька 6000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди за втрату працездатності, внаслідок трудового каліцтва.
Відповідно до доповнень до позовної заяви, позивач просив залучити до участі в справі в якості співвідповідача ОП «Шахта ім.О.Ф. Засядька» та стягнути з нього моральну шкоду за професійне захворювання, яке встановлено в 2009 році в сумі 9000 гривень. (а.с. 23).
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позові та доповненні до позову та просив їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача - ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, надавши пояснення, що позивач не надав доказів спричинення моральної шкоди. Також зазначила, що моральна шкода відшкодовується за рахунок роботодавця. Надали заперечення проти позову. (а.с. 17-19).
Відповідно до ухвали суду від 30 квітня 2014 року, до участі в справі в якості другого відповідача було залучено ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька». (а.с. 32).
В судовому засіданні представник 2-го відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надавши пояснення, що позивач не надав доказів спричинення моральної шкоди, її розмір також є необгрунтованим.
Заслухаши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1, він перебував у трудових відносинах з ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька». (а.с. 8-10).
24.01.2005 року з позивачем стався нещасний випадок, про що свідчить копія акту № 13 від 27 січня 2005 року про нещасний випадок на виробництві. (а.с. 4). Внаслідок чого, ОСОБА_1 лікувався амбулаторно, а з 01.04.2005 по 22.04.2005 року перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується відповідними медичними документами. (а.с. 26,27-31).
Нещасний випадок призвів до втрати позивачем професійної працездатності, яка за висновком МСЕК від 19 травня 2005 року, вперше за трудовим каліцтвом склала 20 %.(а.с. 25).
Також під час виконання трудових обов'язків позивач отримав професійне захворювання. Відповідно до висновку лікарсько-експертної комісії від 01 липня 2009 року позивачу був встановлений діагноз: пневмоконіоз, антрако-сілікатоз, вузелкова форма ІІ, РТ, легенева недостатність першого-другого ступеня, захворювання професійне. (а.с. 12 на звороті).
ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядько» було проведене розслідування професійного захворювання, про що свідчить відповідний акт № 106 від 21 липня 2009 року. (а.с. 24).
В 2009 році ОСОБА_1 була встановлена третя група інвалідності та 50 % втрати професійної працездатності з 30.07.2009 року. (а.с. 6).
Вказані факти свідчать про те, що стан здоров'я позивача внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання суттєво та невідворотно погіршився.
Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складається з фізичного болю й душевних страждань, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я ОСОБА_1 і наявність у нього трудового каліцтва та професійного захворювання відбулося при виконанні ним трудових обов'язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого, останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
За таких умов, суд не може погодитись із запереченнями представника відповідача, який вважає не доведеним позивачем факт заподіяння моральної шкоди, оскільки згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові здійснюється у випадку, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків і потребують від його додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року (з наступними змінами) відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно з п.п. «е» ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»у разі настання страхового випадку ОСОБА_4 соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Оскільки професійне захворювання пневмоконіоз та втрата працездатності в звязку з цими захворюваннями встановлена позивачеві вперше у 2009 році, з цього часу відповідно у нього виникло право вимагати відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
Законом України від 23.02.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» із закону виключені норми (абзацу четвертого статті 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34), які передбачили обов'язок щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим, які отримали трудове каліцтво, або професійне захворювання.
Виходячи зі змісту п.5 Рішення Конституційного суду України від 08.10.2008 року, скасування права застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності» не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України й ст. 2371 КЗпП України їм надане право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника підприємства роботодавця або уповноваженого ним органа. Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку й професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.
У п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності заподіюють йому моральні й фізичні страждання. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо. Отже, між позивачем і відповідачем виникли цивільно-правові відносини по відшкодуванню моральної шкоди, викликаної ушкодженням здоровя внаслідок шкідливого впливу умов виробництва при виконанні трудових обов'язків, які трансформувалися з відносин щодо роботи в умовах праці, безпеку якої в порушення закону не забезпечив відповідач - ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька». Факт заподіяння моральної шкоди, є доведеним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обов'язок щодо відшкодування позивачу моральної шкоди за професійне захворювання законом покладено на підприємство, де працював ОСОБА_1
Також, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Пролетарському районі м. Донецька, на підставі заяви позивача та Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» отримав одноразову матеріальну допомогу з боку відповідача та отримує щомісячні страхові виплати, йому відшкодовуються витрати на соціальну і медичну допомогу.
Враховуючи викладене, та з огляду на те, що позивачу 19.05.2005 р. була встановлена стійка втрата професійної працездатності, виходячи з положень ст.21 та ст.28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд дійшов висновку про наявність факту заподіяння позивачеві моральної шкоди через трудове каліцтво, що є підставою для відшкодування йому моральної шкоди саме цим відповідачем.
Суд також не може погодитись з посиланням представника відповідача на Закон України № 717 від 23.02.2007 року «Про внесення змін до Закону України про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким було виключено дію положень статей основного Закону, що регламентували порядок відшкодування потерпілим на виробництві анн моральної шкоди, оскільки він набрав чинності з 20 березня 2007 р., а право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло ще у 2005 році.
Крім того, доводи представника відповідача про те, що факт заподіяння моральної шкоди не встановлений висновком МСЕК - безпідставні і не ґрунтуються на законі, який не передбачає обовязковість висновків МСЕК в данному випадку. Вже сам факт ушкодження здоровя позивача і втрата ним працездатності свідчить про заподіяння моральної шкоди позивачеві.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81,82, 205, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька, Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» про відшкодування моральної шкоди за втрату працездатності внаслідок трудового каліцтва, професійного захворювання - задовольнити повністю.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 6000 (шість) тисяч гривень 00 коп. в якості відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (код ЄДРПОУ 00174846) на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою працездатності на виробництві, повязаним з виконанням трудових обовязків у розмірі 9000 (дев»ять) тисяч гривень 00 коп..
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (код ЄДРПОУ 00174846) на користь держави судовий збір у сумі 121 гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.В. Лебеденко