Провадження № 11-сс/774/627/14 Справа № 216/4243/14-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. 183 КПК України
06 червня 2014 року місто Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді - доповідача - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3
- ОСОБА_4
за участю:
секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
слідчого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 травня 2014 року,
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 травня 2014 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу по розслідуванню особливо важливих справ і злочинів, учинених організованими групами та злочинними організаціями СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області в кримінальному провадженні №12014040000000262 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 29 липня 2014 року. В якості альтернативного запобіжного заходу слідчим суддею визначено заставу в розмірі 60 900 грн.
Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189 КК України, наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, а також можливе продовження вчинення злочину. Запобігти вказаним ризикам шляхом застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.
Підозрюваний ОСОБА_8 , не погодившись із таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги підозрюваний посилається на те, що ухвала постановлена з істотними порушеннями норм кримінального процесуального закону.
Так, на думку підозрюваного, до нього не може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки іще в 2010 році відповідно до норм чинного на той час КПК України 1960 року йому вже було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який не змінений і не припинений до цього часу.
Слідчим при внесенні клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою не було дотримано принципу розумності строків, оскільки кримінальна справа згідно норм КПК України 1960 року була повернута судом для додаткового розслідування 27 лютого 2014 року, а клопотання внесене лише 30 травня 2014 року.
На думку підозрюваного, слідчий суддя не обґрунтував неможливість попередження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваного, який викладені в апеляційній скарзі вимоги підтримав у повному обсязі, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу свого підзахисного та просив її задовольнити, думку прокурора, який вважав, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, тому просив відмовити в її задоволенні, пояснення слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, вивчивши надані матеріали кримінального провадження та матеріали судового провадження з розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги щодо істотних порушень норм кримінального процесуального закону, на думку колегії суддів апеляційного суду, є обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Так, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне.
13 жовтня 2010 року ОСОБА_8 відповідно до норм ст. 115 чинного на той час КПК України 1960 року був затриманий за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Постановою Дзержинського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 16 жовтня 2010 року стосовно ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
09 березня 2011 року кримінальна справа № 51101862 по обвинуваченню ОСОБА_8 та інших з обвинувальним висновком була направлена до суду.
Постановою Дзержинського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 19 грудня 2013 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно до норм КПК України 1960 року була повернута прокурору для організації додаткового розслідування, запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 залишений той же - тримання під вартою.
Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2014 року апеляція прокурора була залишена без змін, а вказана вище постанова суду першої інстанції залишене без змін. Запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 залишений той же - тримання під вартою.
23 травня 2014 року та 26 травня 2014 року відомості про вчинені кримінальні правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12014040000000262, 12014040000000275, 12014040000000277 та 12014040000000278. Вказані кримінальні провадження були об'єднані в одне з присвоєнням № 12014040000000262.
27 травня 2014 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 189 КК України.
28 травня 2014 року слідчий, якому доручено проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, яке оскаржуваною ухвалою було задоволене.
Нормами ч. 1 та ч. 2 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, але у будь-якому разі строк тримання під вартою не може виходити за межі строку досудового розслідування.
Згідно норм ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о 24-й годині останнього дня строку. При цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто до строку тримання під вартою зараховується і день, від якого починається строк.
Відповідно до вимог ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, викладених вимог кримінального процесуального закону не прийняв до уваги та застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 20 год. 40 хв. 29 липня 2014 року.
Із матеріалів кримінального провадження і матеріалів судового провадження з розгляду клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_8 було повідомлено про підозру 27 травня 2014 року, тому у будь-якому разі строк тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою має закінчитися не пізніше 25 липня 2014 року.
Оскільки ухвала слідчого судді постановлена із істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, вона має бути скасована.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається із наданих матеріалів кримінального провадження №12014040000000262 та матеріалів судового провадження з розгляду клопотання слідчого, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 189 КК України, про що 27 травня 2014 року йому вручено письмове повідомлення про підозру.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, раніше судимий, не працює, колегія суддів вважає, що дійсно наявний ризик того, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або продовжить вчинення злочинів, тобто наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до норм ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Приймаючи до уваги ті обставини, що ОСОБА_8 тримається під вартою тривалий період (з 13 жовтня 2010 року), підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у змові із іншими особами, більша частина з яких вже засуджені, з моменту вчинення кримінальних правопорушень минув значний період часу, колегія суддів вважає, що запобігти зазначеним вище ризикам можливо і шляхом застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, тому клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 травня 2014 року - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 травня 2014 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, скасувати.
Постановити нову ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, якою клопотання старшого слідчого відділу по розслідуванню особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами та злочинними організаціями СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області в кримінальному провадженні №12014040000000262 про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково - застосувати до ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні покидати йому житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово строком по 25 липня 2014 року включно.
Покласти на ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, які він зобов'язаний буде виконувати, а саме:
- з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає - місто Кривий Ріг Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що у разі невиконання зазначених вище обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 мінімальних розмірів заробітної плати.
Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8
Судді: