Справа № 159/3460/14-к
Провадження № 1-кп/159/134/14
м. Ковель 18 червня 2014 року
Ковельський міськрайонний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014030110000278 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Ковеля Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні має двох малолітніх дітей, не судимого,
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 , 27.03.2014 року, біля 16 год. 30 хв., управляв автомоіблем марки ВАЗ-2106 державний реєстраційни номер НОМЕР_1 . Слідуючи по вул. Шевченка м. Ковеля в напрямку с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської облатсі зі швидкістю біля 40 км/год всупереч вимогам п. 2.3 (б) Прави дорожнього руху проявив неуважність, відповідно, не стежив за дорожньою обстановкою та не зреагував на її зміну і в порушення вимог п. 12.1, п. 10.1 ПДР не врахував дорожню обстановку, особливості та стан транспорного засобу, в результаті чого в районі автобусної зупинки, що знаходиться навпроти будинку № 38 не вжив заходів для зменшення швидкості та перед маневруванням ліворуч для виконнаня обгону допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження від яких той помер.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_4 і між цими порушеннями та спричиненими наслідками вбачається прямий причинний зв'язок.
Таким чином обвинувачений ОСОБА_4 своїми необережними діями, які виразились в порушенні прави безпеки дорожнього руху, особою яка управляла транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, які потягнули смерть останнього, скоїв кримінаьлдне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 з приводу предявленого йому обвинувачення показав, що він використовує автомобіль марки ВАЗ-2106 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить його батькові ОСОБА_8 . 27 березня 2014 року, вдень, він управляв аавтомобілем по вул. Шевченка в м. Ковелі з незначною швидкістю по правій смузі руху. Бачив як в попутному напрямку слідував велосипедист на відстані 0,7-1 метра від правого бордюрного каменя. При наближенні до велосипедиста прийняв лівіше ближче до осьової лінії дороги з метою безпершкодного об'їзду останнього. В момент об'їзду велосипедиста в зустрічному напрямку рухався мікроавтобус і це не дозволило йому виїхати на зустрічну смугу. Думаючи, що безпечно може об'їхати велосипедиста він сконцентрував всю свою увагу на зустрічному транспорті та допустив наїзд на потерпілого в момент роз'їзду з зустрічним автомобілем.
В скоєному щиро розкаюється, заподіяну шкоду потерпілій відшкодував в повному обсязі.
Крім повного визнання своєї вини, винуватість обвинуваченого доводиться наступними доказами:
- протоколом огляду місця події відповідно до якого дорожньо-транспортна пригода сталась в м. Ковелі по вул. Шевченка на правій проїжджій частині дороги, ближче до бордюрного каменя по напрямку руху автомобіля ВАЗ-2106 під управлінням ОСОБА_4 (а.с. 7-10)
- про отримання в результаті ДТП механічних пошкоджень автомобіля ВАЗ-2106 д.р.н. НОМЕР_1 (розбита передня решітка, відсутнє зовнішнє праве дзеркало), свідчить протокол огляду транспортного засобу. (а.с. 12-14)
- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи підтверджено, що наїзд автомобіля на велосипедиста був скоєний на правій смузі руху проїжджої частини в напрямку вул. Варшавської в м. Ковелі. В момент первинного контакту взаємодіяли передній правий кут автомобіля ВАЗ-2106 і ліва задня частина велосипеда. (а.с. 101-111)
- згідно висновку судвово-медичної експертизи, смерть потерпілого ОСОБА_7 настала в результаті поєднаної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку та розвитком мозкової недостатності, закритої тупої травми грудної клітки з двухсторонніми переломами ребер. (а.с. 111-115)
- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка ствердила, що в результаті ДТП, яка сталась вдень 27.03.2014 року її чоловік помер в лікарні. Витрати на лікування та поховання, а також інші витрати були відшкодовані обвинуваченим. Вона на даний час жодних претензій до останнього не має та просить його суворо не карати.
Призначаючи покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та всі обставини справи, що обтяжують та пом'якшують покарання. Суд, при цьому враховує, що злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України відноситься до категорії тяжких проте скоєний з необережності.
До пом'якшуючих покарання обставин обвинуваченого суд відносить: визнання своєї вини та щире каяття в скоєному, добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілій, а також ту обставину, що в обвинуваченого на утриманні перебувають малолітні діти.
Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.
Призначаючи останньому покарання, суд враховує, поряд з наведеними вище помякшуючими покарання обставинами, інші дані про особу обвинуваченого і зокрема, його майновий та сімейний стан, характеристику за місцем проживання та приходить до глибокого переконання про можливість та достатність обрання йому покарання в межах санкції закону за яким він притягується до відповідальності із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Разом з тим, суд вважає, що заявлене обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» є підставним і підлягає до задоволення.
Ст. 1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» визначено, що амністія - це повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стососвно цих осіб не набрали законної сили.
Відповідно до вимог п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністій у 2014 році» особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, можуть бути звільнені від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжким або особливо тяжкими, та за злочини, вчинені з необережності які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 має на утриманні двох малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження.
Врахоуючи те, що ОСОБА_4 вчинив злочин з необережності, який не є особливо тяжким до набрання чинності Законом України «Про амністії у 2014 році», на день набрання таким чинності, не позбавлений батьківських прав, має двох дітей яким не виповнилося 18 років, не входить до визначеного ст. 8 вказаного Закону та ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» переліку осіб, до яких амністія не застосовується і заявив відповідне клопотання, суд вважає за необхідне на підставі п. «в» ст. 1, ст.ст. 9, 14 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного вироком суду.
Речові докази які знаходяться в камері схову Ковельського МВ УМВС, а саме велосипед сіро-голубого кольору та чоловіче взуття - передати потерпілій ОСОБА_11 , а уламки дзеркала, як такі, що не становлять цінності - знищити. Автомобіль марки ВАЗ-2106 державний реєстраційни номер НОМЕР_1 , який знаходиться в Ковельському МВ УМВС передати власнику.
Судові витрати повязані з проведенням криміналістичної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, п. «в.» ст. 1, ст.ст. 9, 14 ЗУ «Про амністію у 2014 році», суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та обрати покарання у виді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням строком на 2 роки з покладенням на нього обов'язків: не виїжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи, а також повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід на час вступу вироку в законну силу залишити попередній - особисте зобов'язання.
На підставі п. «в» ст. 1, ст.ст. 9, 14 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного вироком суду.
Речові докази які знаходяться в камері схову Ковельського МВ УМВС, а саме велосипед сіро-голубого кольору та чоловіче взуття - передати потерпілій ОСОБА_6 , а уламки дзеркала, як такі, що не становлять цінності - знищити. Автомобіль марки ВАЗ-2106 державний реєстраційни номер НОМЕР_1 , який знаходиться в Ковельському МВ УМВС передати власнику.
Витрати, пов'язанні з проведенням криміналістичної експертизи в сумі 1475, 76 грн., стягнути з засудженого на рахунок УК у м. Луцьку /м. Луцьк/24060300, номер рахунку отримувача: 31112115700002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ отримувача: 38009628, Банк отримувача ГУДКСУ у Волинській області, код банку отримувача 803014, код класифікації доходів: 24060300 «Інші надходження».
Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий:ОСОБА_1