Справа: № 826/1031/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
17 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
за участю секретаря Погребняк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, треті особи: Тимчасово виконуючий обов"язки начальника ГУМВС України в місті Києві Мазан В.Б., Начальник Святошинського РУГУМВС України в місті Києві Гладик Ю.Т. про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - Відповідач 1), Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - Відповідач 2), треті особи: Тимчасово виконуючий обов"язки начальника ГУМВС України в місті Києві Мазан В.Б. (далі - Третя особа 1), Начальник Святошинського РУГУМВС України в місті Києві Гладик Ю.Т. (далі - Третя особа 2) про визнання протиправними та скасування наказу Відповідача 1 від 06.10.2011 року №309 в частині притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, наказу Відповідача 1 від 17.10.2011 року №627 о/с в частині звільнення Позивача з органів внутрішніх справ України, зобов'язання Відповідача 1 поновити Позивача на роботі на посаді заступника начальника відділу БНОН Святошинського районного управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та зарахувати трудовий стаж з 17.10.2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Відповідача 1 від 06.10.2011 року №309 в частині притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, визнано протиправним та скасовано наказ Відповідача 1 від 17.10.2011 року №627 о/с в частині звільнення Позивача з органів внутрішніх справ України, поновлено Позивача на посаді заступника начальника відділу БНОН Святошинського районного управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 17.10.2011 року. В решті решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач 1 подав апеляційну скаргу та просить скасувати постанову суду і прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Позивача, його представників та представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.12.2010 року Позивача призначено на посаду заступника начальника відділу БНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві.
В рамках розслідування кримінальної справи, порушеної 15.09.2011 року Генеральною прокуратурою України, 22.09.2011 року проведено ряд оперативних заходів та затримано керівництво відділу БНОН Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві за підозрою у отриманні від невстановленої особи незаконної грошової винагороди.
23.09.2011 року призначено службове розслідування вказаного факту, за результатом якого вирішено за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у ігноруванні відомчих нормативних актів щодо дотримання дисципліни та законності, порушенні вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що призвело до скоєння надзвичайної події, на заступника начальника відділу БНОН Святошинського районного управління ГУМВС України в місті Києві майора міліції ОСОБА_2 (Позивача) накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, про що 06.10.2011 року Відповідачем 1 винесено відповідний наказ №309 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Головного управління МВС України в місті Києві».
Наказом Відповідача 1 від 17.10.2011 року №627 о/с «Щодо особового складу» відповідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно пп.«є» (за порушення дисципліни) п.64 з 17.10.2011 року.
Вказані накази винесені на підставі висновку службового розслідування за фактом надзвичайної події, скоєної працівниками відділу БНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві, затвердженому начальником Головного управління МВС України в місті Києві генерал-лейтенантом Крикун О.О. 04.10.2011 року.
Як вбачається із змісту зазначеного висновку, в ході проведення службового розслідування встановлено, що у квартальних планах роботи відділу БНОН не передбачено проведення профілактичних заходів щодо недопущення порушень законності працівниками відділу, чим порушено вимоги п.1.4.1 наказу МВС України №1458-03, не вивчались належним чином умови та спосіб життя підлеглих, чим порушено вимоги п.3.5 наказу МВС України від 16.03.2007 року №81.
Висновок, мотивований проведеними працівниками Генеральної прокуратури України обшуками гаражних боксів, розташованих на прилеглій території ТВМ-2 Святошинського райуправління, під час яких виявлено та вилучено в одному з гаражів наркотичні речовини, сильнодіючі препарати, суміш для куріння та прекурсори.
26.09.2011 року в ході проведення досудового слідства у вказаній кримінальній справі слідчим з особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Колісником С.А. проведено виїмку оригіналів журналу реєстрації заяв та повідомлень про злочин, що вчинені або готуються, журналу обліку інформації, що не містять явних ознак злочину, та 106 матеріалів про відмову у порушенні кримінальної справи, по яких з початку 2011 року працівниками відділу БНОН Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві проводилися перевірки.
27.09.2011 року працівниками ГУБКОЗ СБ України проведено обшук в приміщенні ТВМ-2 та 15-ти гаражних боксів, за результатами якого в гаражі, що перебуває в користуванні колишнього заступного начальника відділу боротьби зі злочинами в органах виконавчої влади і управлінь міста Києва та Київській області оперативно-розшукового управління ДДСБЕЗ МВС України підполковника міліції Стасюка В.В., звільненого з органів внутрішніх справ наказом МВС України від 10.09.2010 року №1615 о/с, виявлено та вилучено таємну службову документації та бланки Департаменту ДСБЕЗ МВС України.
Обвинувальний акт стосовно обвинувачених, в тому числі і Позивача, подано до Святошинського районного суду м. Києва 17.12.2012 року.
Згідно ч.6 ст.21 Закону України «Про міліцію» звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.
Відповідно п.67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114, особи рядового або начальницького складу, засуджені за вчинення злочину або притягнуті до адміністративної відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня отримання органом внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
На час проведення службового розслідування відносно Позивача згідно постанови Печерського районного суду міста Києва від 24.09.2011 року обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Київського СІЗО №13.
Відповідно п.8 ст.12 Дисциплінарного статуту, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут) звільнення з органів внутрішніх справ є видом дисциплінарного стягнення.
Статтями 14, 15 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на
один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного
стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або
звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
У разі порушення дисципліни особами рядового і начальницького складу в період перебування у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності начальник органу чи підрозділу, у межах відповідної території, де вчинено дисциплінарний проступок, уживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх для розгляду за місцем проходження служби порушника.
Накладання дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу за проступки, учинені під час чергування, несення вартової чи патрульно-постової служби, здійснюється тільки після закінчення чергування, варти або після заміни їх іншими особами та здачі зброї.
Накладення дисциплінарного стягнення на особу, яка перебуває в стані сп'яніння, а також одержання від неї пояснень мають бути відкладені до її протверезіння.
Дисциплінарні стягнення за порушення кримінального процесуального законодавства на осіб рядового і начальницького складу можуть накладати лише начальники, яким надано право призначати цих працівників на посаду, їх заступники та керівники органу досудового розслідування в межах наданих їм повноважень.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено порядок виконання та зняття дисциплінарних стягнень.
Так, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку
дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Особи, з вини яких накладені дисциплінарні стягнення не виконані без поважних причин, несуть відповідальність за цим Статутом.
У разі подання скарги виконання накладеного дисциплінарного стягнення не припиняється.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Отже, наказ по особому складу про звільнення Позивача видано на виконання вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» і тому відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_2 було двічі звільнено з органів внутрішніх справ.
Вказаний висновок суду першої інстанції у мотивувальній частині є хибним, однак не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Так, за приписами ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно п.3 чинної на момент виникнення спірних правовідносин Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України №552 від 06.12.1991 року, проведення службового розслідування інспекції з особового складу можуть доручити виключно керівник органу (міністр, державний секретар), начальник підрозділу, його заступник по роботі з персоналом, а в МВС України - і начальник УВБР.
Також відповідно вищевказаної Інструкції встановлено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має, зокрема, право:
- знайомитися після закінчення службового розслідування із затвердженим висновком, а з дозволу керівника, який призначив службове розслідування, з матеріалами перевірки в частині, що його стосуються, якщо це не суперечить вимогам про збереження державної і службової таємниці;
- оскаржувати затверджений висновок службового розслідування у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
На момент проведення службового розслідування та складання висновків Позивач перебував під вартою в умовах Київського СІЗО та не був ознайомлений із висновками службового розслідування.
Позивача не відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування та вирішення кримінальної справи по суті, а притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення без дотримання вимог, встановлених Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
В матеріалах справи відсутній вирок за результатами порушеної 15.09.2011 року кримінальної справи.
Також матеріали справи не містять письмових доказів відмови Позивача від надання пояснення з приводу службового розслідування, спроб отримати пояснення від Позивача та відомостей про ознайомлення його під підпис з наказом про звільнення і вручення витягу з цього наказу.
Таким чином, Позивача звільнено із займаної посади з порушенням вимог чинного законодавства, у зв»язку з чим колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказу від 06.10.2011 року №309 в частині притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та наказу від 17.10.2011 року №627 о/с в частині звільнення Позивача з органів внутрішніх справ України.
Колегія суддів також вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про передчасність заявленої Позивачем вимоги щодо зобов'язання Відповідача 1 поновити його на раніше займаній посаді та зарахувати у трудовий стаж період з 17.10.2011 року, оскільки сам факт задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування вищевказаних наказів в частині зумовлює Відповідача 1 поновити Позивача на посаді із дати незаконного звільнення.
Посилання апелянта на порушення Позивачем строків звернення до адміністративного суду колегія суддів не може прийняти до уваги з огляду на наступне.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Отже, положеннями ст.100 КАС України не передбачено обов»язкове звернення до суду із окремою заявою про поновлення пропущеного строку.
В оскаржуваному судовому рішенні зазначено, що строк звернення до адміністративного суду поновлено з огляду на поважність причин його пропущення і колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції.
Крім того, Із матеріалів справи вбачається, що Відповідачем 1 заявлялось клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, яке судом першої інстанції було залишено без задоволення.
Відповідно правових позицій Вищого адміністративного суду України, викладених в Довідці про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, судам під час розгляду такої категорії справ слід застосовувати строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами (дисциплінарними статутами). У разі коли вони зазначені питання не врегульовують, слід виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.
Тому, за загальним правилом, особа може звернутися з заявою про розв'язання спору в тримісячний строк із дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Ухвала складена в повному обсязі 20 червня 2014 року.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.