26 травня 2014 року Справа № 9104/17939/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 03 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної та додаткової пенсії,-
ОСОБА_1 23.11.2010 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області в якому просила визнати протиправними дії відповідача, зобов'язати останнього провести перерахунок пенсії по інвалідності згідно ст. 50, ч. 4 ст. 54 ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.08.2006 року по даний час із розрахунку шість прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та додаткової пенсії з розрахунку 50% від прожиткового мінімуму з наступним перерахунком, у зв'язку із змінами прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, зобов'язати виплатити заборгованість по пенсії по інвалідності та додаткової пенсії з 01.08.2006 року по даний час і в подальшому нарахування пенсії проводити згідно з вимогами закону.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 листопада 2010 року адміністративний позов за період по 23.05.2010 року - залишено без розгляду.
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 03 грудня 2010 року (прийнятою в порядку скороченого провадження), позов задоволено частково, визнано дії управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області протиправними, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 23.05.2010 року виходячи з розрахунку восьми розмірів мінімальної пенсії за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, починаючи з 23.05.2010 року в розмірі 75% встановленого законодавством розміру мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановлених чинним законодавством протягом вказаного часу з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що підпунктом 15, пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. 54 зазначеного Закону було викладено в новій редакції, в якій передбачалося, що для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, розмір пенсій не може бути нижчим 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено, що місячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1 становить 20% мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року було визнано таким, що не відповідає Конституції України положення підпункту 15 пункту 28, розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській катастрофи».
Оскільки до цього часу не приведенні у відповідність вказані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв'язку із визнанням їх неконституційними, та відсутністю нормативного акту про відновлення дії Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції чинній до внесення змін, то порядок обчислення розмірів пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок з аварією на ЧАЕС залишився неврегульованим.
Також апелянт вказує, що згідно ч. 5 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також конкретні розмірі всіх доплат, пенсій і компенсацій визначається Кабінетом Міністрів України, відповідно до зміни індексу вартості життя і підвищення мінімальної заробітної плати. Тому, саме Кабінет Міністрів України уповноважений визначити конкретний розмір доплат, пенсій, додаткових пенсій, що передбачені вищезазначеним законом, реалізуючи таким чином повноважені надані п. 3 ст. 116 Конституції України, щодо забезпечення проведення політики у сфері соціального забезпечення. Суд першої інстанції, всупереч нормам матеріального права не взяв до уваги дану норму Конституції України та проігнорував постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» згідно з якими визначається конкретний розмір пенсій та додаткових пенсій призначених згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом першої інстанції не взято до уваги, що постанови Кабінету Міністрів України, в частині спірних правовідносин неконституційними не визнавались, в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались та на момент прийняття постанови є чинними,тому підстав для їх незастосування відсутні.
Виходячи із вище наведенего просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріли справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи, інвалідність пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС.
Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно зазначено, що у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках або у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком по ІІ групі інвалідності. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам віднесеним до I категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75% мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку основної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законом про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни, які рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп положення п. 28 розділу ІІ розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином, з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діяла до внесення змін, у зв'язку з чим нарахування та виплата пенсій та допомога має здійснюватись згідно з положенням вказаного закону.
Суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно вважав, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок позивачу основної державної пенсії відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» та ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» і цей перерахунок має бути здійснений починаючи з 23.05.2010 року з врахуванням виплачених сум.
З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області - залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 03 грудня 2010 року у справі № 2а-717/10 - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин