ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/5713/14 27.05.14
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська
компанія «Славутич»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Стерек»
про стягнення 2415,05 грн.
Суддя Удалова О.Г.
представники сторін:
не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Стерек» про стягнення 2415,05 грн., а саме: 2254,00 грн. боргу, 127,95 грн. пені, 33,10 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2746Д від 17.07.2012 р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/5713/14 та призначено її до розгляду на 29.04.2014 р.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору, документи, які були залучені до матеріалів справи та пояснення, в яких зазначається, що при виготовленні позовної заяви було допущено помилку та в прохальний частині невірно зазначено суму основного боргу: 1974,00 грн. замість 2254,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 р. розгляд справи було відкладено на 27.05.2014 р.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвалу про порушення провадження було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 27.05.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
17.07.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська Компанія «Славутич» (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стерек» (далі - покупець) було укладено Договір поставки продукції № 2746 Д (далі -Договір).
Відповідно до умов п.1.1 Договору постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами Договору.
Позивач на виконання умов Договору, протягом червня 2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 2 734,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.
Частково товар було повернуто на загальну суму 480,00 грн.
Відповідно до п. 3.3 Договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом (але не пізніше) 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару.
Відповідач, порушуючи умови Договору, зокрема п. 3.3., за поставлений позивачем товар не розрахувався та в подальшому грошові кошти не сплатив.
Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 2 254,00 грн.
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання з поставки товару здійснив належним чином, поставивши відповідачу товар на суму 2254,00грн., що підтверджується відповідними накладними, проте відповідачем оплата поставленого позивачем товару здійснена не була, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 2 254,00 грн.
Відповідно до п. 5.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку суду за період з 28.06.2013 по 28.12.2013 р. розмір пені становить 148,95, розмір 3% річних - 34,09. Оскільки підстави для стягнення більших сум, ніж заявлено позивачем в прохальній частині позовної заяви, відсутні, з відповідача підлягає стягненню 127,95 грн. пені та 33,10 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стерек» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, кв. 8, код 20017758) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич» (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-а, код 33403739) 2 254 (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. боргу, 127 (сто двадцять сім) грн. 95 коп. пені, 33 (тридцять три) грн. 10 коп. 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Повне рішення складено 19.06.2014 р.
Суддя О.Г. Удалова