20 червня 2014 року м. Ужгород№ 807/852/14
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді Шешеня О.М.;
Суддів: Ващилін Р.О., Дору Ю.Ю.;
при секретарі Повханич Г.П.
за участю:
позивача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2;
відповідача: Державна міграційна служба України, представник - Радь О.І.;
перекладача: ОСОБА_4;
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України (далі - відповідач) про скасування рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язання повторно розглянути заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Позивач в позовній заяві просила суд поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду, вказавши на те, що вона не володіє державною мовою, у зв'язку з чим не мала змоги вчасно звернутися з позовною заявою до суду. В судовому засіданні позивач підтримала клопотання про поновлення строку звернення до суду.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти поновлення строку звернення до суду, з підстав викладених у наданих письмових запереченнях та просив залишити дану позовну заяву без розгляду.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач 12 березня 2014 року отримала повідомлення №18 від 11 березня 2014 року про відмову у визнанні її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (а.с. 5). Дане повідомлення від 12 березня 2014 року за №18 було прийнято на підставі рішення відповідача від 28.02.2014 року №69-14.
Згідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08.07.2011 року № 3671-VI рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом..
Однак, до Закарпатського окружного адміністративного суду позивач звернулася 24.03.2014 року з позовною заявою про скасування рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язання повторно розглянути заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (а.с. 2). Таким чином, позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Оскільки, позивач не володіє мовою судочинства, а відтак, була ускладнена можливість позивача скористатися своїм правом щодо звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав та свобод. Таким чином, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично й не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи, які можна встановити лише в судовому засіданні.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення права особи на звернення до суду слід визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Визнати причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду - поважними.
2. В задоволенні клопотання Державної міграційної служби України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
3. Ухвала оскарженню не підлягає. Згідно ч. 2 ст. 185 КАС України заперечення на ухвалу сторони можуть викласти в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Головуючий суддя О.М. Шешеня
Судді: Р.О. Ващилін
Ю.Ю. Дору