20 червня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1832/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
за участю секретаря судового засідання - Приходько Т.В.
сторони у судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Державна податкова інспекція в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що станом на день звернення до суду за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 1181,94 грн., яка відповідачем в добровільному порядку погашена не була.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, однак в прохальній частині позовної заяви п.2 позивач просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, письмових заперечень із доказами проти позову суду не надав, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1.
ФОП ОСОБА_1 стоїть на обліку в ДПІ в Іршавському районі як платник податків з 31.03.2012 року за №24385, що підтверджується довідкою форми №4 - ОПП № від 31.05.2014 року за №18.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року (далі ПК України), платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
ФОП ОСОБА_1 з 03 квітня 2012р. самостійно обрав для провадження своєї підприємницької діяльності спрощену систему оподаткування на підставі поданої до інспекції заяви від 03.04. 2012 року та обрано другу групу зі ставкою 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати та отримав свідоцтво платника єдиного податку.
Згідно ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку, щодо розміру обраної ставки єдиного податку.
Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Так, податковим органом прийнято податкову вимогу №257-17 форми «Ф» від 26.12.2013р., яку вручено засобами поштового зв'язку 25.07.2013 року, що підтверджується відповідною копією, що міститься у матеріалах справи.
Контролюючий орган згідно пп. 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України має право звертатися до суду щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету податковий борг по єдиному податку у розмірі 1181,94 грн. (одна тисяча сто вісімдесят одна гривня дев'яносто чотири копійки) за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяC.А. Гебеш