Єдиний унікальний номер № 237/2430/14-а
Провадження № 2-а/237/9/14
16 червня 2014 року м. Мар'їнка
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Клікунова А.С., при секретарі Лахно Т.Г., розглянувши заяву відділу державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції про заборону виїзду за кордон у відповідності до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", -
Відділ державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції звернувся до Мар'їнського районного суду Донецької області з заявою про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_2 за кордон.
Подання обґрунтоване наступним. На виконанні в відділі ДВС Мар'їнського РУЮ знаходиться зведене виконавче провадження порушене на підставі постанов ДАІ про накладання на ОСОБА_2 штрафів за порушення правил дорожнього руху на загальну суму 2380,00 гривень. Незважаючи на неодноразові попередження, боржником жодних дій спрямованих на виконання рішення суду не вчинено, боржник від виконання рішення суду ухиляється. В ході проведення виконавчих дій державному виконавцю стало відомо, що боржник можливо пересікає митний кордон України, що стало підставою для звернення до суду з поданням про встановлення заборони виїзду за кордон.
У судове засідання представник відділу державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції не з'явився, в поданні просить справу розглянути в їх відсутність.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, його неявка не перешкоджає розгляду подання по суті.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначено в Законі України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». За змістом п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань. Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право в разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням. Як зазначається у визначенні Верховного Суду від 6 квітня 2011 року, Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» не передбачає випадку «тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду за ухвалою суду». Безпосередньо в Законі, що регулює порядок в'їзду на Україну і виїзду за кордон, такої підстави для тимчасової заборони немає. Також немає серед підстав і «невиконання судового рішення», оскільки Закон чітко вказує на те, що для можливості встановлення заборони повинен мати місце факт «ухилення» від виконання, а не неможливість виконати рішення з інших причин. До осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів», а саме: ухилення боржника від виконання своїх обов'язків повинно бути обґрунтовано та проведено достатньо заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України «Про виконавче провадження» у повній мірі з додаванням копій документів виконавчого провадження.
Аналіз наведених норм закону та позиції Верховного суду України дає підстави для висновку, що суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, обов'язково погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов'язань.
Судом встановлено, що на виконанні у відділу державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафів за скоєння адміністративних проступків, порушене на підставі постанов ВДАІ Мар'їнського РВ (№ 592429 від 25 листопада 2013 року, № 359338 від 1 червня 2012 року, № 135493 від 29 квітня 2013 року, № 209201 від 20 січня 2014 року). Ні в самому поданні, ні в ході розгляду його судом, державним виконавцем не наведено жодних обставин, які дійсно свідчили б про цілеспрямоване ухилення боржника від виконання покладених на нього рішеннями посадових осіб ДАІ грошових зобов'язань та його намір вибути за межі України з цією метою. Суду не надано будь-яких доказів того, що боржник ОСОБА_2 якимось іншим способом ухиляється від сплати боргу, зокрема, шляхом приховання майна, на яке можливе накладення арешту, а також що ВДВС Мар'їнського районного управління юстиції застосовувало будь-які заходи щодо встановлення місця знаходження чи перебування самого боржника (крім письмових викликів). Тому суд приходить до висновку, що в діях боржника відсутні ознаки навмисного ухилення від виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, однак державним виконавцем не надано суду доказів того, що ним було вичерпано весь передбачений зазначеним Законом перелік заходів щодо примусового виконання судових рішень або всі вони виявилися безрезультатними.
Застосування таких обмежень як заборона виїзду за кордон може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.
На підставі наведеного, суд вважає, що правові підстави для встановлення щодо боржнику ОСОБА_2 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні, а подання державного виконавця є необґрунтованим.
На підставі ст.ст. 21, 33, 64 Конституції України, ст. 2, 4, 12 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", суд, -
В задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції у Донецькій області про встановлення заборони виїзду за кордон ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя
Дата документу 16.06.2014