13 травня 2014 року м. Київ К/9991/80609/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Лиски Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення допомоги на дитину, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року, -
У червні 2009 року позивач звернулась із зазначеним позовом посилаючись на те, що вона здійснювала догляд за дитиною до трьох років у 2007 - 2008 роках, а відтак має право на допомогу по її догляду за вказаний період виходячи з розміру прожиткового мінімуму, відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції від 22 березня 2001 року №2334-ІІІ (далі Закон №2334-ІІІ).
Посилаючись на те, що вимоги Закону №2334-ІІІ не виконані, а звернення про виплату допомоги по догляду за дитиною до трьох років у відповідності з її вимогами залишено без задоволення, просила стягнути з відповідача таку за 2007-2008 роки.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 7 грудня 2009 року позов задоволено частково, зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок допомоги по догляду за дитиною до трьох років з серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, відповідно до статті 15 Закону №2334-ІІІ у розмірі прожиткового мінімуму для дітей, віком до шести років, в решті позову відмовлено
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу допомогу по догляду за дитиною до трьох років з 7 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з розміру визначеного статтею 15 Закону №2334-ІІІ, в решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати і відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач є особою яка здійснювала догляд за дитиною до трьох років та отримувала допомогу по її догляду у 2007-2008 роках, відповідно до статті 15 Закону № 2334-ІІІ.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи частково позов апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що з дня набрання Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 чинності, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 15 Закону №2334-ІІІ, у редакції даного періоду.
За приписами частини першої статті 15 Закону №2334-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Дію зазначеної статті було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V.
Так, за приписами абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-У, допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-У, у частині допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому органи праці зобов'язані були діяти в межах вимог статті 15 Закону №2334-ІІІ.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Не може бути підставою для відмови у позові і відсутність коштів для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на органи праці законодавством.
Разом з тим задовольняючи частково позов про нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до трьох років за 2007 рік, суд апеляційної інстанції помилково визначив початок періоду такого.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з 2 серпня 2007 року, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про перебування позивача на обліку з цього періоду.
Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо права позивача на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму, відповідно до вимог статті 15 Закону №2334-ІІІ, після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, проте помилково визначив початок періоду, за який необхідно задовольнити позов.
Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду слід змінити, визнавши початком періоду для виплати допомоги - 2 серпня 2007 року.
За приписами статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись статтями 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
Касаційну Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року змінити, визнавши право ОСОБА_4 на перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до трьох років з 2 серпня 2007 року.
В решті касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
Т.О. Лиска