Ухвала від 16.06.2014 по справі 161/2379/14-а,2а-161/142/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 р. Справа № 876/3508/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Святецького В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.02.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11.02.2014 року звернулася до суду із позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку і виплати пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, щомісячної індексації, які отримані нею перед зверненням за призначенням пенсії.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.02.2014 року позов задоволено частково.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку подало апеляційну скаргу. В якій посилається на порушення судом норм матеріального права оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань не є складовими заробітної плати державного службовця, а тому не можуть враховуватися при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Крім того, при визначенні розміру пенсії не враховується індексація, оскільки така є механізмом підвищення грошових доходів населення просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Луцьку як одержувач пенсії за віком з 10.04.2012 року відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». При цьому, страховий стаж роботи на державній службі становить 10 років та 2 дні. Розмір пенсії обчислено згідно довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг або спеціальні звання, надбавка за вислугу років) № 73/1.42-907 від 09.04.2012 року та довідки про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 60 календарні дні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 73/1.42-908 від 09.04.2012 року, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи із сум заробітної плати станом на 10.04.2012 року.

04 грудня 2013 року позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою про проведення перерахунку її пенсії з моменту її призначення з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

Однак, відповідач своїм листом № 539/П-01 від 18.12.2013 року повідомив, що включити до заробітної плати при обчисленні пенсії як державному службовцю інших виплат за період з 01.04.2007 року по 31.03.2012 року, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань та індексації, немає законних підстав, оскільки зазначені виплати не належать до інших надбавок, визначених Законом України «Про державну службу».

Надаючи правову оцінку обставинам справи та встановленим фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на суми матеріальної допомоги, допомоги на соціально-побутові потреби та індексацію грошових доходів нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок.

Отже, судом апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Також, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому необхідно врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини між сторонами та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому вимоги викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими та не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку - залишити без задоволення.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.02.2014 року у справі №161/2379/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

В.В. Святецький

Попередній документ
39314245
Наступний документ
39314247
Інформація про рішення:
№ рішення: 39314246
№ справи: 161/2379/14-а,2а-161/142/14
Дата рішення: 16.06.2014
Дата публікації: 24.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: