17 червня 2014 року справа № 823/1448/14
12 год. 15 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Пластун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 подала позов, в якому просить:
- зобов'язати комісію виконавчого комітету Черкаської міської ради для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розглянути справу за зверненням ОСОБА_1 про встановлення їй статусу учасника війни відповідного до зазначеного закону;
- зобов'язати комісію виконавчого комітету Черкаської міської ради для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" прийняти рішення, яким встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, статус учасника Великої Вітчизняної війни.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а тому автоматично належить до категорії громадян, яким має бути встановлено статус учасника війни без надання підтверджуючих факту роботи документів. Крім того, той факт, що колгоспи не вели облік працюючих осіб, не може бути підставою відмови у встановленні статусу учасника війни з огляду на положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю та зазначив, що управлінням соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради були направлені офіційні запити до відповідних установ Російської Федерації, однак з отриманих відповідей немає жодного підтвердження факту роботи позивача в роки війни.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до управління соціального захисту населення Соснівського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявами щодо надання статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Згідно рішення від 08.05.2014 № 1 комісія для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", вирішила відмовити позивачу у встановленні статусу учасника війни за роботу в роки війни відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 3551-XII та згідно пункту 8 Типового положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Пункт 2 статті 9 Закону № 3551-XII передбачає, що учасниками війни вважаються особи, які в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією працювали в тилу на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах, радгоспах, індивідуальних сільських господарствах, на спорудженні оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів, переганяли худобу, навчались у цей період в ремісничих, залізничних училищах, школах і училищах фабрично-заводського навчання та інших закладах професійно-технічної освіти, на курсах професійної підготовки або під час навчання в школах, вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, працювали в народному господарстві та на відбудові об'єктів господарського і культурного призначення.
Згідно абзацу 3 пункту 2 вказаної статті особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період війни, статус учасника війни може бути встановлено за поданням відповідних комісій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою від 26 квітня 1996 року № 458 Кабінет Міністрів України постановив уряду Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям і виконавчим комітетам Рад, Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Державному комітетові у справах охорони державного кордону, Національній гвардії, Штабу Цивільної оборони створити відповідно республіканську, обласні, міські, районні, районні в містах та відомчі комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Пунктом 2 цієї постанови Кабінет Міністрів України зобов'язав Міністерство соціального захисту населення затвердити Типове положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни, передбачивши в ньому, зокрема, що: комісії розглядають за зверненням громадян справи з питань встановлення статусу учасника війни за місцем перебування їх на пенсійному обліку, за місцем роботи, а для осіб, які не є пенсіонерами, - за місцем проживання; комісії розглядають документи, заслуховують пояснення громадян, які їх подали, свідків, представників державних органів, громадських організацій, рад ветеранів, досліджують інші докази та у 10-денний термін з дня подання документів приймають відповідні рішення, про що інформують громадян, які подали заяви, надають допомогу громадянам у розшуку документів та інших доказів, необхідних для встановлення статусу учасника війни.
Згідно пункту 8 Типового положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 травня 1996 року № 79 (у редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 06 серпня 2003 року № 218), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 червня 1996 року за № 264/1289, у разі відсутності документів та інших доказів у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, пожежами, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, визначеними в Орієнтовному переліку поважних причин, що враховуються при відсутності необхідних документів заявника, наведеному в додатку 3, факт роботи в період війни підтверджується показаннями не менше двох свідків. Показання свідків оформлюються протоколом опитування свідків, що складається комісією за формою, наведеною у додатку 4. Свідками можуть бути особи, які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі колгоспі) або в одній системі, або в одному населеному пункті і мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Свідками можуть бути також особи, які підтверджують факт роботи заявника і мають документи (підтвердження) про факт свого перебування на підприємстві, в установі, організації, де працювала особа, про яку вони свідчать. Крім того, свідками також можуть бути особи, які є ветеранами війни, статус учасника війни яким (про факт їх роботи за час, про який вони свідчать) встановлено показаннями свідків. Показання свідків, які проживають на території інших держав колишнього СРСР, оформлюється у довільній формі з засвідченням підпису свідка в установленому законом порядку. Підтвердження факту роботи цих свідків є обов'язковим.
Абзацом 1 пункту 15 вказаного Типового положення передбачено, що статус учасника війни особам, визначеним у пункті 2 статті 9 Закону, які в період Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією 1941 - 1945 років працювали в тилу в індивідуальних сільських господарствах, установлюється на підставі посвідчень, актів, довідок заготівельних організацій, управлінь сільського господарства, органів місцевої влади, уповноважених державних органів та громадських організацій; даних погосподарських книг, довідок, виданих архівами та іншими органами, а також рішень зборів селян та показань свідків.
Як свідчать матеріали справи, згідно рішення від 04.05.2007 № 88/2 комісією для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", направлені запити до управління соціального захисту населення Енгельського району, Саратовської області з проханням надати допомогу у розшуку та опитуванні двох свідків, які б могли підтвердити сумісну роботу разом з позивачем в роки війни в селі Тарликівка, оскільки будь-які документи, які б підтверджували факт роботи позивача в період Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією 1941 - 1945 років, відсутні.
Крім того, згідно рішення від 16.05.2008 № 106/3 комісією для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рекомендовано позивачу звернутися до судових органів для встановлення факту роботи в роки війни в судовому порядку.
Тобто, комісія для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виконувала вимоги Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 року № 458 та Типового положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Оскільки станом на 08 травня 2014 року будь-які документи, що підтверджують факт роботи позивача в роки війни, а також покази свідків, які б підтверджували такі факти, в комісії були відсутні, останньою прийняте правомірне рішення про відмову позивачу у встановленні статусу учасника війни за роботу в роки війни відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 3551-XII та згідно пункту 8 Типового положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк
Постанова складена в повному обсязі 20.06.2014.