"20" травня 2014 р. м. Київ К/9991/51632/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" про перерахунок пенсії, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 червня 2011 року, -
У лютому 2010 року позивач звернулася із зазначеним позовом посилаючись на те, що перебуває на обліку у Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області (далі УПФ) та отримує пенсію за віком. Після призначення пенсії продовжувала працювати у Публічному акціонерному товаристві "Концерн Стирол", відповідно з її заробітної плати мали сплачуватися страхові внески. Через два роки страхового стажу позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій просила перерахувати її пенсію з врахуванням страхового стажу та заробітку відпрацьованому після призначення пенсії. Крім того, позивач просила при перерахунку пенсії застосувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні чи середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, що передував року звернення, тобто за 2008 рік, з 1 квітня 2009 року.
В обґрунтування позову позивач зазначала, що відповідач неправомірно відмовив у перерахунку її пенсії посилаючись на відсутність необхідного 24-х місячного страхового стажу за даними персоніфікованого обліку, та в порушення вимог статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV) не зарахував фактично відпрацьований період, чим порушив її права, а тому просила про задоволення позову.
Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 червня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі третя особа - Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення судів скасувати та направити справу на новий розгляд.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про задоволення скарги, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що у позивача відсутнє право на перерахунок спірної пенсії, оскільки за даними системи персоніфікованого обліку стаж її роботи після призначення пенсії складає 1 рік 10 місяців. Тобто такого не достатньо для розгляду спірного питання за правилами статті 42 Закону №1058-IV. Також суди виходили з того, що всупереч положенням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1, відповідачу не було надано у 10-ти денний термін після отримання заяви позивача про перерахунок пенсії інформації про сплату страхових внесків. Крім того, суди виходили с того, що вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 1 квітня 2009 року, ураховуючи показника стажу та заробітку за 2008 рік, не підлягають задоволенню, оскільки таку вимогу позивач не ставила перед відповідачем у спірний період.
З таким висновком судів частково не може погодитись колегія Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в відповідача, отримує пенсію за віком. 15 квітня 2009 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-IV. Проте рішенням відповідача № 18 від 25 квітня 2009 року в задоволенні такої заяви було відмовлено з посиланням на ненадання протягом 10 днів даних персоніфікованого обліку щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду за період з 1 січня по 31 березня 2009 року.
У відповідності до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно пункту 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 статті 42 Закону №1058-IV встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше, ніж через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Суди попередніх інстанцій не врахували положення статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з матеріалів справи, у неврахований відповідачем період страхового стажу позивач працювала в Публічному акціонерному товаристві "Концерн Стирол", що не оспорюється сторонами.
Таким чином, відсутність у пенсійного органу даних персоніфікованого обліку щодо сплати страхових внесків жодним чином не може впливати на право позивача звернутися з заявою про перерахунок пенсії у розумінні Закону №1058-IV.
Суди не звернули увагу на те, що у відповідності з вимогами вказаного Закону належним платником страхових пенсійних внесків у даному випадку, є страхувальник, що у справі виступає третьою особою, і оскаржує доводи відповідача про неналежну сплату.
Проте, суть спору сторін зводиться до реалізації права позивача на перерахунок пенсії згідно статей 40, 42 Закону №1058-IV, з врахуванням 24-х місячного стажу роботи після призначення такої.
Окрім цього, з суті позовних вимог ОСОБА_4 убачається й вимога щодо врахування при обчисленні спірної пенсії показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2008 рік.
Таким чином, без з'ясування усіх обставин справи щодо дійсного страхового стажу позивача у спірний період, сплати страхових внесків із суми заробітної плати тощо, повний захист усіх прав та інтересів сторін і інших учасників адміністративного процесу не можливий.
Отже, неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права призвело до ухвалення рішень, які не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості.
Тому рішення судів підлягають скасуванню, а справа згідно правил частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України направленню на новий розгляд, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.
Під час нового розгляду судам слід звернути увагу, що аналіз статей 40, 42 Закону №1058-IV дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).
За змістом частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року" означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
Тобто, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками є (Ск : К).
Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону №1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Таким чином, слід дійти висновку, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" задовольнити.
Постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 червня 2011 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
С.С. Пасічник