16 червня 2014 р. Справа № 876/3630/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
представника позивача Шимборської О.А.,
представників відповідача Зубчик А.А., Лукіної К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ-Будінвест» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ТзОВ «ДКЛ-Будінвест» 09.12.2013 року звернулося до суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, у якій позивач просив визнати протиправними дії та зобов'язати виключити акт № 150/22-40/20834121 від 23.08.2013 року «Про результати документальної позапланово виїзної перевірки ТзОВ «ДКЛ-Будінвест» з питань господарських відносин з ТзОВ «Лігран» за лютий 2012 р., з питань господарських відносин з ПП «Алкіона» за лютий 2013 року» з ІС «Податковий блок».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області подала апеляційну скаргу. В якій посилається на порушення судом норм матеріального права та просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДКЛ-Будінвест» зареєстровано 28.12.1994 року, згідно копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 722291 від 14.12.2012 року. Позивача узято на облік в органах ДПС 14.03.2000 року за № 00505529.
У період з 20.08.2013 року по 23.08.2013 року Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ-Будінвест», про що складено Акт № 150/22-40/20834121 від 23.08.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань господарських відносин з ТзОВ «Лігран» за лютий 2012 р., з питань господарських відносин з ПП «Алкіона» за лютий 2013 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 135.1., п. 135.2. ст. 135, п. 137.1., п. 137.4. ст. 137, п. 138.1., п. 138.2., п. 138.4. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено безпідставне віднесення позивачем до складу витрат 268343,75 грн., а також вимог ст. 185, п. 187.1. ст. 187, ст. 188, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 57225 грн. та завищення суми податкового кредиту всього на суму 53668,75 грн. За результатами вказаної перевірки та винесеного акту податкового повідомлення-рішення прийнято не було. Однак внесеного відомості до ІС «Податковий блок» щодо вказаних висновків контролюючого органу.
Згідно ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Згідно з п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з п. п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 цього ж Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області повідомила, що Акт перевірки №150/22-40/20834121 від 23.08.2013 року внесено до ІС «Податковий блок».
Також Головне управління Міндоходів у Львівській області Листом від 05.03.2014 року повідомило, що інформація про перевірки (зокрема акт перевірки) вноситься до інформаційної системи «Податковий блок» відповідно до вимог (рекомендацій), викладених у Посібнику користувача підсистеми «АР «Податковий аудит». Наслідки внесення акту перевірки залежать від результатів перевірки.
Згідно витягу з Інформаційної системи «Податковий блок», вбачається, що відповідачем відображено у системі інформацію про висновки Акта перевірки та встановлені порушення у розрізі контрагентів. Зокрема, відображено задекларовані позивачем дані (Додаток 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), а також відображені ці ж суми із позначкою «-» з посиланням на Акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Вказане свідчить про внесення відповідачем змін до облікових даних ТОВ «ДКЛ-Будінвест» на підставі Акта перевірки №150/22- 40/20834121 від 23.08.2013 року.
Суд зазначає, що Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266 (далі - Порядок).
Створення системи «Податковий блок» передбачає впровадження чотирьох сегментів операційної діяльності податкової служби: - реєстрація платників податків; - обробка податкової звітності та платежів; - облік платежів; - податковий аудит. Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.
Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту. Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит».
Таким чином, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Цей етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді коригування його податкових зобов'язань) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.
Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» введено в експлуатацію з 01.01.2013 року ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби усіх рівнів.
Колегія суддів зазначає, що самостійна зміна відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
З специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.
Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.
Отже, дії податкового органу по включенні висновків акту № 150/22-40/20834121 від 23.08.2013 року «Про результати документальної позапланово виїзної перевірки ТзОВ «ДКЛ-Будінвест» в базу співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.
Таким чином, приймаючи до уваги, що будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки податковим органом стосовно позивача не приймалось, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, колегія суддів дійшла висновку, що діями відповідача з приводу внесення до інформаційної бази податкових органів дані акту створено для позивача негативні наслідки, усунути які можливо лише поновивши у зазначеній системі дані.
А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості даної частини заявлених позовних вимог.
З врахуванням аналізу поданої апеляційної скарги сторонами у справі та їхніми доводами, які спростовані матеріалами справи, колегія суддів вирішила, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року у справі №813/9188/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
В.В. Святецький
Повний текст ухвали виготовлено 19.06.2014 року